Українське село в стані алкогольного сп'яніння

Останнім часом ледь не щодня доводиться проїжджати повз села Луцького району і спостерігати жахливу картину. І мова зараз піде не про погані дороги чи сміття на узбіччі (хоча це теж є), а про те, як фактично у кожному селі обабіч дороги чи на зупинках громадського транспорту можна спостерігати невеличкі компанії замурзаних і нетверезих чоловіків й інколи, разом з їхніми супутницями чи то по життю чи то по чарці.

Так от довелось одного разу проїжджати поблизу компанії п'яничок, які розклали свій нехитрий "бенкетний" стіл на лавці зупинки. Здалека здавалось, що то якісь старі і немічні безхатченки, однак зрівнявшись з ними водій сказав мені" : "Поглянь, якщо вдивитись їм в обличчя, видно, що ще ж не старі люди, але вже наскільки зіпсоване алкоголем у них обличчя". Одразу ж подумалось мені чому дорослі люди замолоду і так по-дурному гроблять своє життя.

Перечитавши чимало публікацій на цю тему дійшла висновку, що молодіжний алкоголізм є більш поширеним явищем у сільській місцевості, аніж у міській (хоча і тут така проблема теж є). Тому. хочеться закцентувати увагу саме на проблемі алкоголізму серед сільської молоді та й загалом серед населення у селах та маленьких містечках. Адже здавна вважалося, що село - це колиска нашої української національної самобутності.

Очевидно, що основними причинами хронічного вживання міцних напоїв у селі є бідність, безробіття, відсутність будь-якої перспективи. Через ці причини, до речі, відбувається і таке явище, як "вимирання" села. Тобто коли через те, що молодь виїхала з села у пошуках кращої долі у великі міста чи за кордон, а старенькі люди, які там лишились, повмирали, село фактично зникає. Відтак щороку з карти України зникає по декілька сіл. Та й через відсутності роботи у селі людям доводиться перебиватися такими-сякими заробітками, за які частенько розплачуються пляшкою високоградусного напою.

Звернула увагу й на те, що останнім часом у селі через алкоголь підвищилась криміногенна ситуація. Інколи жорстокість описаних вбивств чи знущань вчинених в стані алкогольного сп'яніння просто шокують.

До того ж окрім відсутності роботи в селах є така проблема, як погане функціонування будинків культури і відсутність будь-якого дозвілля для молоді окрім "дискотек", які не обходяться без вживання алкогольних напоїв. Більш підприємливі селяни продають в себе у будинках алкоголь невідомого походження і труять своїх односельців.

А чи проблема лише тільки в людях? На мою думку частково й так. Адже не маючи сили волі топлять своє життя в чарці. Однак переконана, що й через те, що влада закрила очі на проблеми українського села і жодним чином не думає над тим як його розвивати, відбувається моральна та фізична деградація. Звісно ж багато надій покладають на реформу децентралізації, але час покаже, що воно і як буде.

А на цей момент, проїжджаючи щодня повз наші села боляче бачити в розпал трудових буднів, нетверезих 20-річних хлопців, які ледь не кожен день починають не з чашки кави, а з чарки якогоь сурогатного алкоголю, і виглядають наче їм років сорок, чи жінок, яким ще немає й 40, а вони мають вигляд старих і хворобливих бабусь. Боляче й від того, що всі державні мужі, які добрались до владного корита чхали на таку гостру соціальну проблему, як алкоголізм серед молоді – майбутнього нашої країни. Адже вони тут тимчасово, суто для того щоби накрасти грошей з державної казни для себе, своїх дітей, і якщо ще пощастить для своїх внуків, які потім всі разом й дружньо переберуться жити в якусь заможнішу країну Європи. Яке їм діло, до проблем українського села, яке зараз фактично занепадає, і щороку з карти зникає по декілька сіл, якщо вони чхали на проблему цілої країни, в якій жити всеодно не збираються.