Від сучків до дубових заготовок: як на Волині "пиляють" ліс (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Лісозаготівельні роботи – справа нелегка. Здавалося б: спиляв дерево, обрізав гілляки, завіз на підприємство та виготовив із нього що завгодно.

Одначе невеликі, але значні деталі в роботі показали, що для раціонального, бережливого та правильного використання лісових ресурсів потрібно мати колосальні знання та професійні навички поводження із технікою.

Як на Волині "пиляють" ліси? Чому один сучок може знецінити ціле дерево на декілька сортів? Яка заробітна плата лісівників: 13 тисяч гривень чи лише три? Що роблять лісозаготівельні бригади після того, як завершать лісосічні роботи на певній ділянці? Скільки коштують цінні сортименти деревини і хто її купує в нашому регіоні?

На усі ці та багато інших запитань ділове видання Волині "Конкурент" має відповіді, адже побувало на лісосіці (ділянці стиглого лісу, призначеної для вирубування – К.) Скулинського лісництва ДП "Ковельське ЛГ" та поспостерігало за всіма процесами проведення лісосічних робіт.

* * *

На власні очі побачити, як лісництві проводять лісозаготівельні роботи, наше видання запросили в рамках виїзної наради-семінару, приуроченої Всесвітньому дню охорони праці, на базі Ковельського лісового господарства. Приїхали з Луцька до Скулинського лісництва ми за півтори години. Одразу потрапили на верхній склад, де відбувають основні та підготовчі роботи.

Як розповів заступник начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Рибчинський, на попередніх заходах учасникам показували дубові та соснові ділянки, а сьогодні, можливо вперше, продемонструють роботи на вільховій ділянці

Директор ДП "Ковельське лісове господарство" Володимир Данилюк зазначив, що розрахункова лісосіка на держпідприємстві становить 33 тисячі метрів кубічних рубки стиглого лісу, де 16 тисяч метрів кубічних – це рубки, пов'язані з формуванням і оздоровлення лісів.

Із його слів, директор та лісничий не рубає дерева там, де хоче, оскільки при нарізці лісосіки всі користуються матеріалами лісовпорядкування.

"Саме ж лісовпорядкування проводиться один раз в 10 років. Що це таке? Це опис лісів по віку, по складу, по ґрунтах... У відповідності до кожного розділу формуються заходи: від визначення ділянки лісосіки до створення нових лісів. Основний захід – вирощування лісу до віку стиглості. У віці стиглості ми маємо отримати найбільший запас на одному гектарі та найцінніші сортименти. Тому розробка головного користування є надзвичайно відповідальною ланкою у роботі лісівників", – мовив він.

Лісозаготівельні роботи складаються з лісосічних, транспортних та складських робіт. Лісосічні роботи – це роботи з вирубування лісів. Зрубують дерева лише тоді, коли є особливості та недоліки деревини, що погіршують властивості дерева чи обмежують його використання, або коли дерево досягає віку стиглості.

Приміром, у вільхи та берези вік стиглості становить 61 рік, в осики – 41 рік, а у сосни – 81 рік.

Лісосічні роботи складаються з декількох пунктів: 1) звалювання дерев; 2) обрізання гілляк; 3) розкряжування деревини – поперечний поділ хлистів (дерева, очищеного від гілок) на сортименти на лісопродукцію; дозволяється на відстані поза небезпечними зонами звалювання дерев; 4) трелювання хлистів – підвезення деревини від місця звалювання до навантажувального майданчика і навантажування на транспортних засіб; 5) маркування деревини – пластиковими бирками чорного кольору позначається спиляне дерево та вноситься до електронного обліку деревини; 6) відвантаження лісопродукції – гідроманіпулятором деревина доставляється на нижній склад для первинної обробки деревини.

Кінцева фаза лісозаготівель – це підготовка ґрунту під лісові культури. Наскільки якісно та технологічно правильно відбудуться лісозаготівлі, настільки лісівники матимуть успіх у лісовідновленні.

Директор Ковельського лісгоспу Володимир Данилюк зауважив, що очистити ґрунт можна декількома способами: можна порубочні рештки лишити для перегнивання, а можна спалювати у пожежо-безпечний період.

"На даній лісосіці передбачено укладання порубочних рештків у купі, яка спалюватиметься, коли закінчиться пожежо-небезпечний період. Після того, як рештки будуть спалені, буде зроблений комплекс робіт із лісовідновлення, аби лісосіки надалі природнім шляхом заліснювалася. Тут створити штучні лісокультурні культури практично неможливо, тому що низько, висота пнів висока", – резюмував він.

Нижній склад – високомеханізоване підприємство. Це – кінцевий склад, де розташовується залізнична гілка, яка дозволяє відвантажувати лісопродукцію вагонами. Відсортована за породами та сортами деревина зберігається на сортувальних майданчиках.