Начальник луцької поліції: "Реформувати міліцію треба було"

На початку жовтня 2016 року в Україні завершилася переатестація правоохоронців, завданням якої було лав від недостойних і корумпованих працівників органів внутрішніх справ. Міліцію перетворювали в поліцію, колишніх екс-міліціонерів – у правильних поліцейських…

Чимало екс-міліціонерів після переатестації здобули право знову виконувати свої службові обов'язки, що свідчить про їхні професіоналізм та досвідченість. Серед них – начальник Луцького відділу поліції ГУ НП у Волинській області Олег Кічук, який в серпні 2016 року отримав нове звання.

Чому робота в органах МВС є мрією дитинства Олега Кічука, як переатестація правоохоронців вплинула на кадровий ресурс, жертвами яких шахрайств найчастіше стають лучани, корупція як складова самоочищення системи, як поліція Луцька співпрацює з "Вартою порядку" та "Самообороною" – про це та багато іншого читайте в інтерв'ю для ділового видання Волині "Конкурент".

Освіта: Львівський інститут внутрішніх справ, Академія внутрішніх справ України у Києві.

Робота: начальник Луцького відділу поліції ГУ НП у Волинській області

Сім'я: дружина Олена, дочки Олександра та Ірина.

Транспорт: Mercedes-Benz Е 270 1999-го року випуску

* * *

У МІЛІЦІЮ ПІШОВ ЧЕРЕЗ СІМЕЙНІ ОБСТАВИНИ

– Олеже Борисовичу, ви – корінний лучанин: у Луцьку росли та навчалися. Після служби в армії відразу пішли в міліцію?

– Дійсно, я – корінний лучанин. Народився в Луцьку. Після закінчення школи № 9 деякий час працював на "Луцькому підшипниковому заводі". У 1988 році мене призвали до лав радянської армії. Відслужив. Приїхав потім назад до Луцька, і буквально через 1,5 місяця пішов працювати у міліцію. Моє перше звання – молодший сержант.

– Зараз ви уже полковник поліції, а тоді, юним хлопцем, одягнули міліцейську форму. Не випадково ж?

– Професію не вибирав: були сімейні обставини, які дали поштовх до вибору професії. Так сталося, що у 1981 році загинув мій батько – його вбили в Луцьку. Злочин був розкритий… А я з четвертого класу школи вирішив, що буду працювати в міліції. Коли ми зустрічалися в школі з однокласниками через 25 років, то мій класний керівник Олена Юхимівна, з якою ми досі підримуємо зв'язок, сказала, що я єдиний учень із класу, який здійснив свою мрію.

– Якби ви не були поліцейським, то ким би були?

– Колись я собі це питання задавав. Але не готовий сказати ким… Робота моя мені завжди подобалася. Молодість – це одні підрозділи, а з досвідом уже інші. Скажу чесно (і щоб це не звучало пафосно): крім роботи в міліції, а тепер уже поліції, я себе ніде не уявляв.

– Наше видання аналізувало вашу декларацію. Вистачає вам заробітної плати на всі потреби?

– Заробітної плати людям рідко коли вистачає (сміється – К.). Завжди хочеться більше… Коли був начальником Локачинського районного відділу міліції, отримував біля шести тисяч гривень заробітної плати. На даний час моя зарплата становить майже 15 тисяч гривень. Плюс – моя дружина працює в школі, а у вчителів заробітна плата збільшилася. У неї великий досвід роботи та стаж. Скажу чесно – гріх скаржитися! Але хотілося б більше.

– Давайте трохи поговоримо про сім'ю. Поділитеся історією знайомства з дружиною?

– Ми проживали в одному мікрорайоні – ДПЗ. Так і познайомилися. Я на той час вже працював у міліції.

– Ваша старша донька – старший лейтенант поліції. Правильно? Ніколи не чули закидів про "сімейний підряд" чи "блат"? Не відмовляли її від роботи в поліції?

– Коли моя старша донька закінчувала 11 клас, я поставив їй одне просте питання: "Ким ти хочеш бути?". Вона сказала: "Тату, хочу йти по твоїх стопах". Школу № 1 вона закінчила із золотою медаллю, навчалася в Львівському інституті внутрішніх справ. Після закінчення вишу вона почала працювати в Луцькому відділі поліції – у відділі по роботі з неповнолітніми дітьми. Пізніше в обласному управлінні був створений новий підрозділ по боротьбі з кіберзлочинністю, куди вона й перейшла на посаду оперуповноваженого. На даний час вона перебуває у декретній відпустці.

Разом із дочкою водному підрозділі ми не працювали, тому що закон "Про запобігання корупції" забороняє це. Якби дочка працювала в моєму підрозділі, був би конфлікт інтересів. Коли вона працювала в міському відділі, то я працював в Локачах. Потім вона перейшла в обласне управління, а я працював в Луцькому районному відділі. У неї був окремий підрозділ, і в моєму підпорядкуванні вона не була.

– У липні минулого року вас призначили на посаду в.о. начальника Луцького відділу поліції, а згодом – начальником. Можете навести трохи статистичних даних щодо розкритих справ за цей період? Якого рівня злочини найчастіше скоюються в Луцьку? Яка криміногенна ситуація в місті?

– У липні 2016 року мене призначили виконувачем обов'язків, а на початку серпня була атестаційна комісія, яку й пройшов, і вже після того був призначений начальником Луцького відділу поліції.

На рахунок статистики… Розумієте, дуже багато людей кажуть, що треба відійти від статистики. Я згідний із цим наполовину. Один із ключових критеріїв оцінки роботи поліції – це довіра населення до поліції. Якщо поліція не буде розкривати злочини, то й не буде довіри. Я завжди доводжу до особового складу наступне: "Довіра населення до поліції – це розкриття злочинів і допомога в інших питаннях".

В ЛУЦЬКУ Є РІСТ ВУЛИЧНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ

Якщо минулого року станом на 31 травня в Луцьку відсоток розкриття справ становив 14, то станом на 31 травня 2017 року відсоток розкриття – 26. У нас є позитивна тенденція щодо розкриття розбійних нападів, крадіжок та шахрайств. Найбільше зараз мене турбують пограбування, які скоюються на вулицях Луцька. Є проблемне питання… Хоча, якщо взяти статистику, то відсоток розкриття грабежів у нас зріс, але той відсоток, який наразі є, мене, як керівника, не влаштовує. Тут є і об'єктивні причини, і суб'єктивні – є ріст вуличної злочинності.

На даний час у нас є співпраця з міською радою. Вони обіцяють до червня цього року прокласти оптоволокно (оптоволокно використовується для передачі відеосигналу – К.) і в Луцьку вже мають бути встановлені до 150 відеокамер. Коли я виступав перед депутатати Луцької міської ради, то наводив один простий приклад – в одному з міст обласного центру стоїть біля 160 камер хорошої якості. Відсоток розкриття крадіжок майже 60-70 %. Коли ми в Луцьку виїжджаємо на злочин, то або камери відеоспостереження взагалі відсутні, або висить муляж, або камера працює онлайн в режимі без запису, або стоять дуже дешеві камери, на яких видно лише силует, а обличчя та характерних прикмет не видно. На мою особисту думку, коли місто буде перекрито відеокамерами, з'явиться своєрідна профілактика злочинів. Люди знатимуть, що інформація з цих камер буде поступати в чергову частину Луцького відділу поліції. Ми зможемо тоді піднімати архів, аналізувати і проводити роботу з розкриття цих видів злочину.

Другий момент – по штату раніше в нас було 50 дільничих, а після проведення переатестації штатна чисельність дільничих офіцерів поліції становить 23 чоловіка разом із керівництвом. Кількість дільничих зменшилася вдвічі. У мене в середньому реєстрація на добу 150-200 повідомлень про події та злочини. У Луцьку є дев'ять опорних пунктів. Якщо раніше на кожному опорному пункті працювало п'ять-шість дільничих офіцерів міліції, то на даний час є опорні пункти, де працює один дільничий офіцер. Дільничі розглядають дуже багато справ, плюс – у них є перевірка адміннаглядних. Працюють вони також із виконавчою службою. Зараз дільничі завалені "бумажною" роботою.

Щодо рівня злочинів. Перша категорія – це крадіжки з автотранспорту, крадіжки велосипедів. Друга категорія – шахрайство. Особливо це стосується інтернет-сайту "OLX.ua", який дає до 70 % шахрайсьих дій. Люди спокушаються на привабливу ціну, перераховують завдаток (сума буває від тисячі гривень до 30 тисяч). Ще один вид – це дзвінки з "Ощадбанку": дзвонять до потерпілих, представляючись представниками безпеки "Ощадбанку", кажуть, що картка заблокована. Потерпіла особа надає пін-код, номер картки, дівоче прізвище матері і через деякий час починають зніматися гроші з цієї картки.

Проблематика розслідування полягає в тому, що згідно з новим Кримінальним процесуальним кодексом України слідчий для здійснення будь-якої дії фактично має звернутися з клопотанням. Розкажу найпростіший приклад: у нас був розбійний напад на "ПриватБанк" на ДПЗ, (у січні 2017 року двоє зловмисників намагалися обікрасти банк, а побачивши поліцейських – почали стріляти по них. Правоохоронці застосували табельну зброю. Поранених правопорушників доставили в лікарню. Ніхто із працівників поліції не постраждав. Відкрито кримінальне провадження за вчинення розбою – К.) де злочинці стріляли по працівниках поліції. Ми їх затримали. У них була зброя, граната. Це було з п'ятниці на суботу, і нам треба було терміново провести обшук за місцем проживання, тому що було достатньо підстав вважати, що за місцем проживання може ще зберігатися зброя чи вибухівка. За старим Кримінальним процесуальним кодексом слідчий міг видати постанову про проведення обшук, провести обшук та протягом 24 годин повідомити прокуратуру. Зараз інакше: слідчий набирає клопотання, звертається до процесуального керівника в прокуратуру, який погоджує постанову, тоді звертається до слідчого судді, призначає час розгляду, задовільняє чи не задовільняє клопотання, виносить ухвалу. І тільки тоді ми маємо право провести обшук! Це не те, що сповільнює процес… Ми втрачаємо дуже багато доказової бази. І таких прикладів багато – я навів лише характерний.

– Чи існує наразі в поліції проблема із кадрами? Відчуваєте "кадровий голод"? Якщо так, то з чим це пов'язано?

– На 1 червня 2017 року комплектація особового складу на рівні 95-97 %. Це пов'язано з тим, що буквально місяць-два тому до нас прийшли випускники – молоді лейтенанти. Також відбувається набір в поліцію цивільних, які проходять навчання та призначаються на посади. Я не можу сказати, що є "кадровий голод", але виникає інше проблемне питання. Із практики: щоб слідчий міг самостійно працювати, розслідувати кримінальне провадження, має пройти мінімум три роки його перебування на посаді. Це стосується і працівників карного розшуку, і дільничого офіцера поліції. Всередньому один слідчий веде біля 300 кримінальних проваджень. Тепер питання: чи може він по 300 провадженнях чисто фізично щось зробити? Риторичне питання. А за п'ять місяців 2017 року в Луцьку відкрито 1 846 кримінальних проваджень.

– Із вашим попередником Ігорем Муковозом у яких стосунках? Спілкуєтеся?

– Скажу так: якщо ми зустрічаємося в місті, то вітаємося і тиснемо один одному руки.

– Яка заробітна плата у ваших працівників?

– Всередньому слідчі та працівники карного розшуку отримують 10 тисяч гривень, інші служби (чергова частина, відділ кримінальної міліції у справах неповнолітніх, штаб, дільничі офіцери поліції – до 7 тисяч гривень). На мою особисту думку, дільничі не повинні отримувати зарплату 7 тисяч гривень. Вони роблять великий обсяг роботи. Ні дня, ні ночі, а зарплата 7 тисяч… І як мені зараз набрати дільничих офіцерів поліції? Хто буде йти? А три тисячі гривень різниці в зарплаті – це суттєва різниця.

Щодо премій, то згідно з законом "Про національну поліцію", я не маю права виписувати премії. Якщо мої працівники розкривають резонансні злочини, то я звертаюся з клопотанням до начальника головного управління, генерала поліції третього рангу Петра Петровича Шпиги. Головне управління видає тоді наказ про заохочення. За мою каденцію з серпня 2016 року чотири накази про премії були підписані і працівники отримали заохочення. Сума невелика – до 1 тисячі гривень.

Коли ми в тому році затримали ужгородських циган, які скоїли близько 20 крадіжок із будинків, то працівники, які їх затримали, і працівник слідства, який вів це кримінальне провадження, отримали премії.

– На які виклики ви виїжджаєте особисто?

– Згідно наших наказів, особисто виїжджаю на тяжкі, особливо тяжкі злочини або резонансні події. Це – вбивства, розбійні напади, пограбування, замінування або коли подія може набути резонансного характеру в суспільстві. Про всі злочини, які реєструються в Луцьку, мені черговий доповідає, і я приймаю тоді рішення, чи виїжджаю я, чи мої заступники за напрямками службової діяльності (або начальник кримінальної поліції, або начальник слідства, або мій заступник по громадській безпеці).

– Давайте поговоримо детальніше про деякі резонансні справи. До прикладу, одна з останніх – це історія навколо Ірини Савчук, яка випала з вікна 9 поверху, і гравця ФК "Волинь" Дмитра Задерецького, якого рідні дівчини звинувачують у спробі вбивства. До якої із версій подій схиляється слідство?

– У слідства три версії — те, що її скинули з 9 поверху, друга — дівчина впала з необережності, третя – спроба самогубства. На даний час у потерпілої динаміка по здоров'ю позитивна.

Отримані деякі факти. Зараз я не можу їх назвати. Ще треба деякий час. На мою думку, справа виходить на фінішну пряму. Найголовніше, що дівчина залишилася живою. На даний час вона дає покази.

РЕФОРМУВАТИ МІЛІЦІЮ ТРЕБА БУЛО, АЛЕ НЕ ВСЕ В НІЙ БУЛО ТАК ПОГАНО

– Що для вам реформа поліції і як вона була реалізована чи реалізовується досі в Луцьку?

– Реформа проходить не тільки в місті Луцьку. На мою особисту думку, реформа ще продовжується. Щодо деяких прогалин зміни тривають. Наприклад, я вважаю, що помилковим було те, що деякі підрозділи напряму були підпорядковані Києву – управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, управління захисту економіки, підрозділ боротьби з кіберзлочинністю та управління патрульної поліції. Із цих підроздівлів управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків уже підпорядковується головному управлінню національної поліції у волинській області. Якщо порівняти, то це небо і земля – коли керівник на місці може керувати підрозді, ставить задачі, кожень день контроль та доповідь. Тоді є показаники роботи. На даний час цей підрозділ очолив досвічений працівник, підполковник Костанюк Володимир Володимирович, який працював у мене начальником кримінальної поліції у 2016 році. Ясно, що за місяць, два, три ситуація не буде стабілізована, але нинішні показники їхньої роботи вже свідчать про серйозні зрушення.

Реформувати міліцію треба було. Проте, на мою особисту думку, не все в міліції було погано. Були нормальні напрацювання та методика роботи. Потрібно було просто деякі компоненти поміняти. Керівництво змінити… Я завжди казав: "Риба гниє з голови". Деякі підрозділи взагалі розвалили під нуль…

Взяти до уваги дороги. Щоб не казали про працівників ДАІ, але стільки, як зараз гине людей на автотрасах, тоді не було. Люди прекрасно знають, що прилади, які вимірюють швидкість руху, на даний час відсутні. А наш менталітет… Якщо раніше люди знали, що десь у населеному пункті буде стояти працівник ДАІ з радаром, то як-не-як швидкість скидали на 60 км/год. Це один маленький приклад.

У 2017 році в Україні запускається дорожня поліція, яка контролюватиме безпеку на автошляхах. На рахунок радарів є юридичні прогалини, то зараз Національна поліція разом із Міністерством внутрішніх справ ці прогалини хочуть усунути. І тоді вже в повному обсязі запрацює контроль на дорогах.

Якщо взяти патрульну поліцію, то на Волині вона перекриває місто Луцьк і трасу Цумань-Устилуг. Зараз вони планують взяти під ослуговування ще два пости – в Любомльському районі та Маневичах. У них на даний час є некомплект – планується додатковий набір. Можливо тоді збільшиться і плотність нарядів, і територія обслуговування.

– Чи зникне коли-небудь із правоохоронних органів таке явище, як "кришування"?

– У вас є факти? Моя особиста позиція така: якщо людина скоїла злочин, взяла хабар, то повинна відповідати. Кожен із нас обирає свій шлях. Якщо є такі факти, для того є компетентні підрозділи – департамент внутрішньої безпеки Національної поліції, Служба безпеки України, прокуратура. На жаль, серед нас є працівники, які цим займалися, або брали хабарі.

– Хочу навести декілька прикладів: 1) Всередині травня 2017 року в Луцьку затримали на хабарі (1 тисяча доларів) майора поліції, начальника сектору кримінальної поліції Луцького районного відділення поліції Юрія Турковця. Працівники СБУ затримали його під час отримання неправомірної вигоди. 2) У березні 2017 року старшого слідчого Луцького відділу поліції Олександра Карпука, якого затримали на отриманні 2 000 доларів США хабара, посадили під домашній арешт. Це з останніх… Питання – чи прийшли зміни в поліцію зі зміною назви структури, переатестацією колишніх міліціонерів?

– Коли я виступаю, наприклад, на сесії Луцькради, мені наводять різні приклади, що "у вас там є хабарник" чи "п'яний був за кермом". Шановні, поліція – це зріз суспільства. На мою особисту думку, 80 % що серед поліцейських, що серед підприємців, журналістів, вчителів – адекватні люди.

Якщо є такі факти, то це – самоочищення системи. Кожному в душу не заглянеш… Якби був скоєний злочин і керівництво б закривало очі, не давало відкривати кримінальне провадження, тоді була б інша мова. Це самооочищення системи. І не тільки в поліції, адже це проблемне питання і в прокуратурі, і серед держслужбовців, і на митниці, і в СБУ, і в армії. Ви прекрасно знаєте, чому сталася Революція Гідності в 2014 році: наша система прогнила, корупція на всіх ланках влади… За рік-два жодна атестація корупціонерів не усуне. Проте для цього є компетентні служби, журналісти, які мають виявляти ці факти, активісти, керівництво. Я завжди казав і кажу: "Якщо є факти – надавайте". Я завжди все зроблю для прозорого розслідування.

ПОЛІЦІЯ – ЦЕ ЗРІЗ СУСПІЛЬСТВА

– У коментарі "5 каналу" якось начальник УМВС Волині Петро Шпига заявив, що 1 тисяча гривень ‒ це не хабар. Цитую: ""Тисячу гривень людина взяла за певні там момєнти. Ну це ж смішно. Тисяча гривень це що, хабар? Як розібратися. Ну ви бачте, які обʼєми в Києві. Подивіться. Ви не знаєте, що таке хабар? Це 200 тисяч, 100 тисяч. Доларів". А що хабар для вас?

– У Кримінальному процесуальному кодексі чітко все прописано, і я з цим погоджуюся. Можливо, коли брали інтерв'ю, були викинуті слова з загального контексту. І таке може бути, бо, на жаль, я теж із таким стикався: коли даєш інтерв'ю, два-три слова змінюють місцями і суть побудови речення чи думка зовсім інша. Або можуть бути замовлені матеріали. Тому дати відповідь я не готовий.

А поняття "хабар" чітко прописане в статті 368 Кримінального Кодексу України, де все прописано від А до Я. Чи ти взяв 100 гривень, чи ти взяв тисячу гривень, чи сто тисяч доларів – це є хабар.

Довідка: Хабар – це незаконна винагорода матеріального характеру, тобто предмет хабара має виключно матеріальний характер. Ним можуть бути майно (гроші, матеріальні цінності), право на майно (документи, які надають право на отримання майна, користування майном або право вимагати виконання зобов'язань тощо), будь-які дії майнового характеру (передача майнових вигод, відмова від них, відмова від прав на майно, безоплатне надання послуг майнового характеру, санаторних чи туристичних путівок, проведення будівельних чи ремонтних робіт тощо).

Послуги, пільги і переваги, які не мають матеріального змісту (похвальна характеристика чи виступ у пресі, надання престижної роботи, інтимний зв'язок тощо), не можуть визнаватися предметом хабара. Одержання такого характеру послуг, пільг чи переваг може розцінюватися як інша (некорислива) заінтересованість при зловживанні владою чи службовим становищем'і за наявності для того підстав кваліфікуватися за ст. 364 – зловживання владою або службовим становищем.

– Яким чином Луцький відділ поліції співпрацює з добровільними громадськими формуваннями "Варта порядку" та "Самооборона Волині"?

– Ми з ними співпрацюємо майже кожного дня, коли проходять масові заходи. Залучаємо спільні наряди працівників Луцького відділу поліції з "Вартою порядку" та "Самообороною". У цих формувань є пересувні екіпажі, яку патрулюють місто вночі, і коли потрібно якусь допомогу надати поліцейським, мій черговий телефонує в їхній центр і домоміляємося. Співпраця дає свій ефект: правопорушник чи злочинець веде себе зовсім по-іншому, коли разом із працівниками поліції є "Варта порядку" або "Самооборона". Тим паче, що відразу є свідки, оскільки це люди цивільні різних професій, які в особистий час допомагають поліції. За таку співпрацю я двома руками "за".

Їхні маршрути патрулювання відбуваються за погодженням із нами. Ми знаємо, де в місті є "проблемні" місця, де найбільше скоюються злочини, і ті райони перекриваємо. Також ми час від часу проводимо профілактичні денні або нічні в Луцьку: залучаємо "Варту порядку" – скільки людей просимо, стільки й дають. Як ми працюємо без вихідних, так і вони працюють без вихідних.

– У якому становищі знаходиться луцька поліція нині? Чи вистачає вам держфінансування на всі потреби?

– Скажу так: щодо матеріального забезпечення великих зрушень немає. Якщо взяти автотранспорт, то є лише два нових автомобіля в черговій частині, якими виїжджає слідчо-оперативна група, яка працює цілодобово. Весь інший автотранспорт – це "Жигулі" 2004 року випуску, Volkswagen Passat або Volkswagen Bora 2002-2004 років випуску. Машинам цим більше 12 років, тож вони часто виходять із ладу.

На даний час у нас немає проблем із паливом – бензином, дизпаливом. Нема чого гріха таїти… На рахунок іншого, то видається не в тих обсягах, що потрібно. Наш міськвідділ знаходиться у старому приміщенні, де треба постійно щось підремонтувати, підфарбувати, на що фінансування відсутнє.

Також фінансування відсутнє не в тому обсязі, як нам потрібно, на забезпечення оргтехніки. У 2016 році я звертався до депутатів Луцької міської ради, і тоді на Луцький міський відділ було виділено 100 тисяч гривень, за які ми закупили комп'ютери, принтери для дільничих офіцерів поліції.

Нещодавно я звернувся з новим листом до керівництва міста Луцька з проханням виділити на закупку ще 150 тисяч гривень. Якщо депутати підтримають, то попередні комп'ютери планую віддати в кримінальний блок і слідству, оскільки 90 % слідчих, працівників кримінальної поліції працюють на власних ноутбуках або комп'ютерах. Хоча це за деякими параметрами порушення, тому що в комп'ютері може зберігатися і секретна інформація, що застосовується для обмеженого кола. Ці комп'ютери мають стояти на балансі поліції і повинні використовуватися лише в службових цілях.

– А благодійну допомогу отримуєте?

– Для нас це заборонено законом. Благодійна допомога вважається корупційними ризиками. Раніше в міліції були благодійні фонди. Згідно з законом "Про поліцію" це заборонено.

– Луцька патрульна поліція може похвалитися непоганим автопарком. А на чому їздять поліцейські Луцького відділу?

– Їх забезпечили машинами, а ми – маємо, що маємо… Національна поліція закупила нову партію машин, тому ми будемо чекати поповнення в нашому автопарку.

* * *

Спілкувалася Наталка ВОСКРЕСЕНСЬКА