Лучан вчили, як "вибивати" гроші на власні ідеї (фото)

Як написати реальний проект, щоб зробити життя в Луцьку більш комфортним, звідки взяти на це гроші, які "слабкі місця" має обласний центр Волині та як від них позбутися через 10 років.

Про це активним лучанам, які зібралися суботнього ранку, 10 червня, розповідала керівниця проекту "Публічна політика" Олена Горб та голова правління "Асоціації регіонального розвитку" Петро Гоцалюк.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЧОМУ ЛЬВІВ НЕРІВНЯ: ЯК ОБГОВОРЮВАЛИ СТРАТЕГІЮ ЛУЦЬКА 2030

Як зауважила Олена Горб, представники влади та громадськість в Україні часто не мають нормального механізму співпраці, що негативно відображається на розвитку міст.

Вона наголосила, що українські міста чи області зазвичай мають стратегічний план, проте їх здебільшого прописують "для галочки", і в них немає чіткості. А в Польщі, наводить приклад експертка, стратегія прописана чітко й інтегрована в операційний щоденний процес.

Стратегічний план, на її думку, має бути базовим документом, за яким місто живе і втілює свої проекти.

Петро Гоцалюк розповів, що в результаті деяких напрацювань, зустрічей з місцевим бізнесом, науковцями, владою й громадськими організаціями вдалося сформувати три стратегічні напрямки розвитку Луцька:

• Забезпечення стійкого економічного зростанні.
• Підвищення якості міського середовища.
• Розширення меж міста. Міжмуніципальне співробітництво.

Він акцентував увагу на "слабких місцях" Луцька, зокрема, небажання значної кількості молоді залишатися в місті, а також невелика його площа, що неминуче призводитиме до інфраструктурних проблем.

Олена Горб додала, що Луцьк, на її думку, ще доволі "сирий" у своєму стратегічному баченні і йому ще доведеться себе знайти.

Попри це, вважає експертка, при розробці стратегії міста варто опиратися на його прикордонне розташування.

"Вам варто в першу чергу дивитися в напрямку Білорусі та Польщі, а потім вже думати про співпрацю з іншими містами України", – каже вона.

Наприкінці семінару, після того, як Олена Горб озвучила деякі аспекти проектного менеджменту, присутні поділилися на групи для обговорення реальних луцьких ініціатив. Зокрема, створення коворкінгу на базі бібліотеки чи технологічного парку для ІТ-спеціалістів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: СВІЙ "ДІСНЕЙЛЕНД", БІЗНЕС-ТУРИЗМ ЧИ IT: ЯКІ "КОЗИРІ" Є В ЛУЦЬКА