Поділитись:

Володимир ГУНЧИК: "Голову ОДА не так просто нагнути"

Вівторок, 04 липня 2017, 21:00

Володимир Гунчик керує Волинською областю ось уже майже три роки. За цей час його неодноразово критикували та відправляли у відставку, проте він досі у своєму кабінеті та не збирається його покидати. На його стороні й результати багатьох рейтингів, які визнають очільника області одним з найефективніших керівників у регіонах.

Останні місяці були багатими на події: візити Президента та Прем'єр-міністра, прийняття безвізу та чергові пристрасті у Луцькій міській раді. Про це все, а також про депутатів, які намагаються "наступати очільнику області на пальці", майбутні вибори Луцького міського голови та чому очільником облради не став Володимир Бондар – в інтерв'ю для ділового видання Волині "Конкурент".

Нещодавно один за одним Волинь відвідали Президент та Прем'єр-міністр України. Петро Порошенко багато говорив про "безвіз", Володимир Гройсман зосередився на дорогах. Чому не підняли перед главою держави та очільником уряду інших питань? Хоча б по тому ж ковельському ветсанзаводу?

А хто сказав, що не підняли?

Публічно про це ніхто не говорив.

Під час свого візиту Президент спілкувався зі мною тет-а-тет: в машині, в гелікоптері, цілу годину ми розмовляли у моєму кабінеті. Було обговорено багато питань: готовність митниці та переходів до "безвізу", я доповів про ветсанзавод, він, своєю чергою, всі зроблені кроки підтримав. Поговорили і про передислокацію до Луцька 204-ї бригади тактичної авіації.

Петро Олексійович досконало володів ситуацією. Як ми вийшли з літака, Президент запитав про наше перевиконання бюджету. Я відповів, що у нас 240 мільйонів, а він поправив, що 239. Я бачив, як він постійно моніторить інформацію, користуючись своїм телефоном. Він самотужки працює в медіапросторі. Він бачить все так, як подають журналісти. Це не той президент, який був до нього, і навіть не ті, що були ще раніше. І це був не контрольний чи інспекційний приїзд.

Так, у Президента була чітко визначена програма, але я як голова адміністрації повністю доповів про ситуацію в області.

Петро Порошенко інспектував готовність митних пунктів пропуску, трішки насварив митників. На вашу думку, вони готові до "безвізу", особливо, коли він запрацює на повну силу?

З точки зору поставлених перед ними завдань – готові. Але якщо говорити про розширення можливостей, то тут існує проблема: ми не маємо пішохідних переходів. Людям не обов'язково їхати автомобілем. Не забуваймо про прикордонне співробітництво, коли потрібно просто перетнути кордон, щоб поспілкуватися з колегами.

Я казав, що на "Ягодині" нам потрібен ще один міст, завдяки якому ми б змогли розмежувати потоки вантажних та легкових автомобілів. Також ми б створили велосипедно-пішохідний перехід, завдяки чому б значно збільшилися пропускні можливості "Ягодина".

Своєю чергою Володимир Гройсман перевіряв волинські дороги, точніше автошлях "Луцьк-Радехів-Львів", яка є, швидше, нашою гордістю. Як на мене, Прем'єр-міністру краще було б оглянути розбиті та діряві автошляхи. Ви так не вважаєте?

Прем'єр досконало знає, яка ситуація з дорогами. Його основним завданням було перевірити ефективність використання коштів з митного експерименту. Я розповів йому про наші проблеми, і він знає, що ситуація у нас не зовсім добра.

Ми домовилися, що під час розподілу коштів з митного експерименту ми звернемо увагу саме на транскордонні напрями. Ми погодили нову програму, яка включає у себе більше фінансування на дорогу "Луцьк-Володимир-Волинський", окружну дорогу навколо Луцька, "Луцьк-Рівне", "Ковель-Жовква" і, звісно ж, "Старовойтове-Адамчуки", бо це один з напрямів в сторону майбутнього митного переходу.

Я не вважаю, що прем'єр чомусь би здивувався, коли б проїхався поганою дорогою. Він націлив нас і пообіцяв підтримку. Один мільярд двісті мільйонів, які ми отримаємо, – як доказ.

Поговоримо про Луцьк, а точніше про Луцьку міську раду. Нещодавно суд частково задовольнив позивні вимоги Юлії Вусенко і скасував рішення про її звільнення. Проте обрання Ігоря Поліщука новим секретам залишилося в силі. Як, на вашу думку, вирішити ситуацію?

Потрібно виконати рішення суду та повернути Вусенко, зібрати сесію та зробити все законно. У місті не може бути двовладдя, як не може бути і сумбурної ситуації. Відповідальність депутатів у тому, яка ситуація в місті. Навіть у нас в обласній раді немає такого, що рішення приймаються з перевагою в один голос. А якщо якийсь обранець громади відкличе? Всі рішення будуть анульовані.

Потрібно працювати з фракціями, депутатами та демонструвати, що наявна політична воля, все робити в рамках чинного законодавства.

Для чого це все робилося, якщо можна було через два місяці провести вибори? Виставили б кандидатів, люди проголосували б, став мером – і формуй тоді команду. Сьогодні Поліщук звільняє одного-другого-третього-четвертого...

(На час запису інтерв'ю Ігор Поліщук був секретарем Луцької міської ради, зараз цю посаду займає Григорій Пустовіт, оскільки Поліщук склав повноваження. Також за кілька годин до виходу інтерв'ю стало відомо, що Апеляційній суд Львівської області в повному обсязі задовольнив позов Юлії Вусенко. Загалом було 4 апеляційні скарги: від сторони Вусенко, Пустовіта, Поліщука та Луцької міської ради. Детальніше читайте тут).

Читайте також: "ПОЛІЩУК ПРОКОМЕНТУВАВ ЧЕРГОВУ ПЕРЕМОГУ ВУСЕНКО У СУДІ"

...Згадаєте мої слова, коли це все буде оскаржено в судах. І хто буде відповідати?

Неодноразово озвучувалася теза, що Юлія Вусенко виконує ваші вказівки та слідує рекомендаціям від штабістів "Континіуму". Чи правда це? Писали смс-ки Юлії Василівні під час сесій?

Ні. Рекомендації, які я давав Юлії Вусенко відносно виконання її обов'язків, не стосувалися якихось функцій виконавчої влади. Я казав просто: "Ти – законний секретар, використай усі можливості для того, щоб провести вибори. Якщо ти їх не використаєш, їх використаю я".

Закон дає відповідні повноваження голові адміністрації, і я міг звернутися до Києва з проханням призначати позачергові вибори мера та усього депутатського складу Луцької міської ради.

Юлія мене не послухала. Певно, що вона мала своє бачення. Якби на першому етапі, після смерті Романюка, швидко прийняли всі організаційні рішення, пов'язані з виборами, ситуація в місті була б зовсім іншою. Певно, що якісь внутрішні процеси стримали ці питання, я шкодую, що в мене не було права приймати якісь адміністративні рішення.

Я вирішив, що повинен бути над процесом, а не в процесі.

Якщо вибори відбудуться, як рекомендує профільний парламентський комітет, 24 вересня, то у "Солідарності" вже є свій кандидат?

Звичайно, що є. Ми працюємо над цим питанням. Я не аполітичний, я депутат обласної ради від "Солідарності", йшов першим номером у списку. Ми готуємося до виборів, у "Солідарності" є кандидат, ми з ним працюємо.

Пропоную на цьому завершити обговорювати Луцьку міську раду і перейти до політики обласного рівня. Ви скоро відзначите третю річницю свого перебування на посаді голови ОДА. За цей час ви багато говорили про формування команди. Вона вже нарешті сформована остаточно? Чи процес триває?

Вважаю, що вже сформована, але завжди є відповідні етапи, коли вносяться зміни, коригування, міняється структура. Я хочу, щоб мої заступники були більш різнопрофільними та готовими виконати певні функції, коли мене нема. Є випадки, коли ми прощаємося з людьми. Я вважаю, що нема чого протирати штани в облдержадміністрації, при тому, що рівень заробітної плати у чиновників досить високий. Коли я тільки прийшов в ОДА, то мені казали, що працюють так, як і платять. Тепер теза дуже проста: "Працюйте так, як вам платять".

Ви розпочали свою кар'єру в ранзі голови Волинської ОДА, коли обласною радою керував Валентин Вітер. На думку багатьох журналістів, в тому числі й мою, при ньому вам було простіше керувати областю та всіма процесами ніж тепер. Це справді так?

Я б таке не сказав. Коли Валентин Степанович був головою облради, в мене там не було жодного штика. Я був один, на 85 % залежав від бажань "Батьківщини" та інших політичних фракцій.

Тоді теж відносини були непростими, але депутати того скликання зрозуміли, що від злагодженої роботи залежить дуже багато, і ми за 14-15-й рік зробили величезні кроки, пов'язані, в першу чергу, з системою бюджетування: перші слова про співфінансування, перші слова, пов'язані з дорожнім фондом, децентралізацією з'явилися саме тоді, і ми їх підхопили.

Зараз я маю потужну підтримку в облраді. Це 13 депутатів "БПП "Солідарність" плюс обранці громади, які з нами співпрацюють. Те, що в голови ОДА немає адміністративної більшості в обласному парламенті – не мінус, це плюс, який змушує мене шукати компроміси з головами усіх фракцій, коли потрібно вирішити важливі для області питання. На мою думку, 80 % завдань, які я ставлю перед собою та фракцією, виконуються.

Там, де хтось хоче створити конфлікт, я його не загострюю. Я бачу, що деякі політсили хочуть "наступити" на пальці голові ОДА, не пропускаючи тих чи інших рішень. Я не вважаю, що потрібно принципово конфліктувати. У мене достатньо повноважень, передбачених законом та посадовою інструкцією, які я використовую, обходячи рішення сесії, комісій, більше використовуючи повноваження органів місцевого самоврядування.

Для прикладу: ми приймаємо рішення, що потрібно співфінансування по якійсь програмі, а обласна рада не хоче йти назустріч голові ОДА, вона каже: "А чого ми повинні підігрувати?", я звертаюся в будь-яку районну раду або РДА та кажу, що потребую співфінансування по цій програмі і там приймають рішення. Таким чином я даю зрозуміти, що можу в цих питаннях обійтися без депутатів. В області 16 районів, половина голів райрад – представники або висуванці "БПП "Солідарність" чи партій, з якими у нас хороші відносини.

Підсумовуючи, скажу, що нема великої різниці між роботою у попередньому і цьому скликанні.

До речі, заступник голови Волиньради Роман Карпюк, який був заступником Григорія Пустовіта, коли той керував адміністрацією, сказав, що ви прийшли, коли ситуація стабілізувалася, і вам потрібно просто ефективніше працювати для хороших результатів. Що ви думаєте про слова Романа Петровича, він каже правду?

Кожен хоче присвоїти звання Героя України собі під час подолання "картопляних бунтів". Я прийшов у 2014 році і ситуація була непростою, бо почалася війна. Але в моєму кабінеті голови ОДА не засідали партійні лідери та не вирішували питання виконавчої влади через політичну призму, я дуже добре знаю, як це робилося до мене, коли головою адміністрації був Пустовіт.

Я задав перше питання, поцікавився, хто займається фінансами, розвитком? І мені сказали, що не голова ОДА, а політичні лідери, які збиралися тут щоп'ятниці і вирішували питання. Це обласна рада? Чи політичний клуб? Чи все ж таки виконавча влада? Слава Богу, що у той період, до мого приходу, не наламали дров.

Читайте також: "РОМАН КАРПЮК: "Я 207 РАЗІВ ХОДИВ НА ДОПИТ В ПРОКУРАТУРУ"

Пустовіт зробив правильно, він не зробив шкоди, і мені було набагато легше починати з бюджетування, земельних відносин, питань, пов'язаних з децентралізацією, бо не потрібно було змінювати рішень. Цих рішень просто не було.

Коли "УКРОП" отримав найбільше мандатів в облраді за підсумками місцевих виборів, ви вже були готові, що доведеться протистояти з більшістю ради, яка, як ви вже самі казали, намагається "наступати" на пальці вам?

Політика – це конкурс партій. І тут, як в будь-якому конкурсі, є відповідні завдання та результати. Але, ще раз порівняю, будь-який конкурс можна оскаржити або зупинити. Тому якщо ти не націлений на політичну боротьбу, а прийшов в ОДА, щоб займатися господаркою, то рішень не буде. Ти мусиш бути в контакті з політичними лідерами.

Я добре розумів, що я один з тих лідерів, який повинен взяти на себе координацію. У мене в кабінеті бувають різні депутати: вчора був Вітів (Анатолій Вітів, голова фракції "Свобода" у Волиньраді, – К.), позавчора – Рубльов (Вячеслав Рублов, голова фракції "УКРОП" у Волиньраді, – К.), приходить "Самопоміч". Але вони приходять не для того, щоб виясняти, яка політична сила крутіша. Ми шукаємо компроміси. Не можна сьогодні залишитися чистим адміністратором, політичний вплив повинен бути, але він не може домінувати.

– Чому провалилися ваші переговори щодо підтримки Батьківщиною Бондаря на посаду голови обласної ради? Андрій Турак казав, що домовленості було досягнуто, але прийшла вказівка зі штабу голосувати за Палицю. Які ваші версії? Чому центр "Батьківщини" втрутився?

Я думаю, що оточення Тимошенко спрацювало більш активно з точки зору зниження ролі "Батьківщини" на Волині. Я вважаю, що багато депутатів різних рівнів жаліють, що так сталося, бо "Батьківщина" могла мати "золоту карту", вони мали 12 штиків і без них не можна було б вирішити нічого. А зараз їх всього дев'ять, і вони вже навіть не "Батьківщина".

Читайте також: "АНДРІЙ ТУРАК: "ПОТРІБНО БУЛО ЗРОБИТИ ОДНЕ: ПРИБРАТИ КІНДЕРА"

На одній з сесій ви звітували про свою роботу. На обговорення тоді записалося 16 депутатів, яких важко назвати друзями Гунчика. Вас критикували. Палиця ж, своєю чергою, по суті і не звітував, і питань йому потім не задавали. Чому "Солідарність" вирішила не критикувати роботу голови ради? Виглядало так, ніби ви боїтеся Палиці.

Ні. Руслане, мене навчили говорити завжди правду, і я не кривитиму душею. Було рішення погоджувальної ради, що не потрібно конфронтації і звіти двох керівників будуть прийняті до відома.

Що вплинуло на рішення "УКРОПу", я не знаю. Моя фракція отримала доручення не протидіяти та не створювати конфлікт. Я не вважав, що Палиця допустив серйозних помилок, за які ми повинні були його страшно критикувати. Чому не взяли до відома мій звіт? Політичний реверанс був зроблений в сторону того, щоб показати залежність голови ОДА від депутатів. Але голову ОДА не так просто нагнути.

Яка зараз ситуація у взаємовідносинах депутатів обласної ради та адміністрації? Чи бачите ви "світло в кінці тунелю"? Чи буде розвиток вашої співпраці позитивним?

Я негативного розвитку взагалі не бачу. Я розумію, що всі депутати представляють різні політичні і відстоюють певні позиції, я ставлюся до цього з розумінням.

Читайте також: "ЧИ СТАНЕ ВОЛИНСЬКА ОДА "ПРИДАТКОМ" ПАЛИЦІ"

У нас був Президент, Прем'єр-міністр. Всі ми бачили з ким вони зустрічалися, голова ОДА на своєму місці і працює, результати цих зустрічей – позитивні. Для багатьох політиків, це був холодний душ.

Вони зрозуміли, що потрібно шукати точки дотику і коли я зустрічаюся з ними я це бачу і відчуваю.

Спілкувався: Руслан ПИЛИПЧУК

Фотографував: Василь БІДУН

Надрукувати
мітки:
коментарів