Антирейтинг українських вишів: що не так у Луцьку

Щороку тисячі абітурієнтів, їхніх батьків та вчителів ламають голову: як обрати вищий навчальний заклад. Адже недостатньо просто мати високий рівень знань, бо у процесі навчання студент може стикнутися зі зловживаннями з боку університету, що часом нівелює якість отриманої освіти. Як обрати ВНЗ так, щоб не шкодувати?

Хороший університет – чесний університет. Чесний – значить не порушує права студента, отже, не вимагає зайвих грошей, дотримується взятих на себе зобов'язань. Як перевірити цей ланцюжок? Активісти вже створили відповідний інструмент. Про нього інформує 24 телеканал.

Ідея запуску проекту моніторингу дотримання прав студентів та викладачів у вищих навчальних закладах України виникла з проблеми в українській вищій освіті: неможливості студентів захистити свої права. Система роботи вишів нині така, що кому б ви не поскаржилися – скарга вернеться на саму людину, а справу будуть заминати. У аналітичному центрі CEDOS висунули ідею, що, можливо, буде ефективнішим убезпечити абітурієнтів від вступу у заклад, де їхні права порушуватимуться. Тобто, замість того, щоб захищатися від зловживань, коли вони вже мають місце – краще зовсім не мати справу з вищими навчальними закладами, де вже є систематичні порушення прав студентів та викладачів.

Даними про такі порушення з боку вищих навчальних закладів поділився керівник відділу освіти CEDOS, координатор проекту profrights.org Єгор Стадний.

Як діє сервіс-"антирейтинг"

Упродовж двох років проект profrights.org займався тим, що збирав інформацію про різні правопорушення в українських університетах, щоб надати цю інформацію вступникам та їхнім батькам.

Джерела цієї інформації – із сайтів правоохоронних органів (поліції, прокуратури, СБУ), із реєстру судових рішень, меншою мірою – від самих студентів і викладачів. Останнє джерело ретельно перевіряють (і як свідчить практика – більшість з таких повідомлень перевірки не проходять).

На сьогодні зібрана інформація на понад 400 порушень, поділених на дві категорії: здирництво та недбальство.

Здирництво – це навмисне правопорушення, хабарі на етапі вступу на магістратуру, аспірантуру, на молодшого спеціаліста (де немає ЗНО), хабарі під час сесії, за поселення в гуртожиток та вимагання інших "благодійних" внесків, примусові відпустки для викладачів, махінації з приміщеннями тощо.

Недбальство – коли університет чинить порушення не з власного інтересу, а через відсутність ресурсів. Як, наприклад, погана наповнюваність офіційного сайту університету, де має надаватись детальна інформація про роботу навчального закладу: не лише фінансову, але і щодо змісту освітніх програм і кваліфікації викладачів. Не всі університети це роблять, бо не всі мають повноцінні відділи для такої роботи і достатній рівень фінансування. Так само до недбальства зараховують порушення закону про вищу освіту, який передбачає щонайменше четверть вибіркових дисциплін у навчальній програмі на вибір студента. Причина – так само недостатнє фінансування. Ще одне недбальство – коли вакантні посади викладачів заповнюють не на конкурсній основі (часом у конкурсі бере участь єдиний кандидат – той, що вже цю посаду обіймав, бо викладацька діяльність – не найпривабливіша фінансово).

Університети-порушники

Станом на сьогодні у базі проекту "на рахунку" Національного авіаційного університету найбільше зафіксованих порушень – 12, "локомотив" порушень – здирництво. Також до першої трійки "антитопу" входять Національний медичний університет ім. Богомольця з 10-ма (більшість з яких – так само здирництво) та Київський національний торговельно-економічний університет з 9-ма порушеннями – зі слів Єгора Стадного, страждає цей виш через свої філії, де процвітає все те ж здирництво. А от Харківський політех страждає через здирництва в гуртожитках, де змушують постійно здавати гроші на ремонти, які ніде не обліковуються.

Але аналітики CEDOS наголошують – це не означає, що інші виші не мають порушень. Можливо, і мають, просто не були зафіксовані офіційно (правоохоронцями чи судом).

"Це не означає, що ми фіксуємо абсолютно все, що є в реальності, ми просто збираємо доступну інформацію і систематизуємо її для легшого опрацювання", – підкреслив Стадний.

І от вже доведені факти порушень і мають насторожити майбутніх абітурієнтів – чи варто взагалі зв'язуватись із таким закладом.

"Цілком зрозуміло, що якщо в університеті панує корупція, це означає, що університет замість того, щоб витрачати гроші на викладачів і студентів, використовує їх кудись "наліво". Якщо в університеті панує хабарництво – очевидно, що оцінки там нічого не варті і ніяк не відображають стан знань студентів, а роботодавці не будуть цінувати диплом цього університету. Тому варто остерігатися, перевіряти і триматися подалі університетів, які порушують права студентів та викладачів",
– підсумував Стадний.

Крім того, у CEDOS переконані, що якщо абітурієнти дійсно почнуть зважати на рейтинг порушень у вишах, це змусить задуматися і керівництво навчальних закладів, і український уряд, адже для вищої освіти в Україні краще було б, якби гроші не просто йшли за студентом, а й ішли у найкращі виші нашої держави.

До слова, на Волині не зафіксували жодного випадку здирництва, але знайшли три випадки недбальства. Зокрема, Луцький національний технічний університет "нагрішив" у доступі до інформаці на офіційному сайті, а Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки – у самоуправстві.