Луцький архітектор назвав "сирим" історико-архітектурний опорний план міста

Громадськості представили розробки історико-архітектурного опорного плану Луцька.

Ще з 2001 року Луцьк мав би розробити історико-архітектурний опорний план. Про це сказав начальник відділу охорони культурної спадщини управління культури Петро Троневич 3 серпня під час громадського обговорення історико-архітектурного опорного плану.

"Сьогодні 2017 рік, і ми тільки обговорюємо цей план. Тепер можна зрозуміти, чому в нас стільки проблем було з культурною спадщиною в місті. Адже генеральний план був розроблений і затверджений, а історико-архітектурного опорного плану не було", – сказав Петро Троневич.

Начальник управління архітектури і містобудування Леонід Герасимюк зазначив, що генплан – це розвиток територій. Управління ж видавало дозволи на освоєння міських територій, які базувались на містобудівній документації, але без опорного плану, якого немає.

Загалом робочий матеріал історико-архітектурного опорного плану вже вдруге виставляється на обговорення громадськості. І як зазначив Герасимюк, хотілося б якомога швидше його допрацювати та затвердити. Загалом мають знову врахувати всі зауваження та пропозиції спеціалістів та науковців, які будуть враховані в цьому робочому матеріалі і лишень тоді вони підуть на затвердження науково-технічною радою.

Учасник групи розробників Андрій Крупа розповів, що під час розробки історико-архітектурного опорного плану вони користувались багатьма матеріалами науковців та іншими джерелами.

Ще один учасник групи розробників Микола Гайда пояснив присутнім, що є дві державні будівельні норми (далі – ДНБ), одна з яких зобов'язує їх опрацьовувати матеріали історико-архітектурного опорного плану і визначати межі історичного ареалу, а другий – опрацьовувати матеріали пам'яток і визначати їхні території та охоронне зонування.

Також в своїх розробках вони повинні врахувати всі види пам'яток і показувати їх на одному опорному плані.

"В мене це викликає спротив. Набагато мудріше було би пошарово їх зробити, а потім звести, але науково-методична рада казала має бути так, як в ДБН", – зазначив Микола Гайда.

Він додав, що їх викликали на громадське обговорення з тим, що вони мають. Вони ж зараз якраз опрацьовують визначення меж охоронних зон для кожного об'єкта. Також Микола Гайда звернув увагу на те, що розробка опорного плану дуже ускладнюється різними процедурами та надзвичайно заплутаним законодавством нашої країни.

Краєзнавець Ігор Левчук поцікавився, чому на опорному плані не позначено території історико-культурного заповідника.

"Бо території заповідника в Луцьку немає. Ми є виконавці роботи. Ми отримали вихідні дані і юридично території заповідника в Луцьку немає", – сказав Микола Гайда. Ці слова викликали хвилю обговорень та дискусій серед присутніх. Після чого Микола Гайда сказав, що якщо є юридичні документи про територію заповідника, то розробники їх внесуть в опорний план.

Представник інституту "Дніпромісто" Ганна Айлікова, яка займається безпосередньо розробкою генерального плану Луцька, сказала, що була дуже здивована, коли почула, що Луцьк не має історико-архітектурного опорного плану.

"Коли ми почули, що починається розробка історико-архітектурного плану, то у нас не було сумнівів, що ця робота буде, можливо, трохи підкоригована" – зазначила вона.

Вона сказала, що вони можуть загальмувати розробку генплану міста в очікуванні, коли затвердять опорний план, який має йти "на крок вперед". Або ж можуть надалі працювати з усіма і разом прийти до розумного рішення щодо використання території міста.

Натомість Ігор Левчук запропонував створити робочу групу з фахівців зі збереження історико-культурної спадщини, археологів та інших спеціалістів, які будуть висловлювати свої зауваження та пропозиції.

Заслужений архітектор України Андруш Бідзіля сказав, що опорний план треба доопрацювати.

"Ви слабо зробили – воно сире", – сказав Андруш Бідзіля.

У захист проектувальників Ганна Айлікова сказала, що вони чітко дотримувалися вимог ДБН і в розробці опорного плану не вийшли за межі законодавства.