Поділитись:

Велосипедист на дорозі

Автор: Оксана Пуняк |
Субота, 05 серпня 2017, 07:40

Велосипедів на українських дорогах стає дедалі більше. Це й економно, й здорово, й комфортніше, аніж стояти годинами у заторах чи мліти у переповнених маршрутках. Велосипед, по суті, всюдипрохідний: з ним – і в гори, і на море. Відносно компактний – багато місця вдома не займе та й за місце для парковки голову не доведеться ламати.

І ще багато різних плюсів, попри два "але": в Україні, зокрема й у Луцьку, достатньо нема ані культури, ані інфраструктури для велосипедної їзди. На дорогах водії більш габаритного транспорту часом забувають, що велосипедист – це такий же повноцінний учасник дорожнього руху, нехтують і дорожніми правилами, і просто людськими принципами. Зрештою, може, вони й не знають, як себе поводити на дорозі, коли десь поруч велосипедист. Ймовірно, що не знають.

І пішоходи теж мало зважають на двоколісний транспорт, бо ж впевнено ідуть велодоріжками (які де-не-де облаштували в Луцьку) і ще обурються, коли якийсь велосипедист промчить повз.

А найсумніше – що й самі велосипедисти подеколи не знають, як мають їздити. Без відблискових елементів вночі на трасі, яка не освітлюється, без попереджувальних рухів при поворотах, на швидкості через пішохідний перехід – люди самі себе не бережуть. І не тільки себе. Ти сів за кермо – значить маєш виконувати правила. Порушення правил – покарання. Водіїв автівок – штрафують, пішоходів – штрафують, а велосипедистів – рідко-рідко. Це велика складова учасників дорожнього руху, яка живе собі своїм життям.

Крутити педалі – річ не складна. Але це не означає, що ти вмієш їздити. Їзда на велосипеді в Україні – порожня ніша у багатьох сенсах. І її якомога швидше потрібно заповнити.

Надрукувати
мітки:
коментарів