Поділитись:

Благодійність заради…

Автор: Оксана Пуняк |
Субота, 09 вересня 2017, 07:40

Саме слово благодійність сьогодні для мене має двояке значення. І дедалі менше дорівнює направду благим намірам. В Україні тут якраз той випадок, коли гроші пахнуть.

Окрім шахрайських схем заробітку на небайдужих українцях, є й інша сторона медалі. І вона теж не тішить. Благодійність заради слави, заради відданості, заради похвали, заради плюсика серед людей чи в небесній канцелярії. Заради себе, а не когось. Показово, а не від душі.

Це дуже очевидно в селах чи невеличких містах, де всі один одного знають. Коли збирають гроші, кажучи народною мовою, на церкву, на школу чи ще на якусь спільну потребу, кожен, є чи нема тих грошей, старається дати більше, ніж сусід. Хто скільки може – фраза завуальована. Хто дасть більше. Бо ж як так, щоби на зборах громади чи після Служби Божої "Многую літу" співали якомусь Петру, а не мені.

Більші міста = більше потреб = більші масштаби.

Благодійність виграшна у політиці. Усі стають дуже "щедрими", коли незабаром вибори. На чиїхось проблемах можна назбирати так багато потенційних голосів. Адже коли в людей біда – вони хапаються за будь-яку можливість.

Звісно, краще так допомагати, аніж ніяк. Але той факт, що благодійнісь втрачає своє первісне значення, все ж бентежить. Добра справа не потребує розголосу. Вона й без афіш повернеться сторицею.

Допомагати треба не задля себе, а комусь.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.

Надрукувати
мітки:
коментарів