Фінансова схема Януковича-Путіна: чи є в України шанс викарабкатися

Розгляд справи у Високому суді Лондона залишає для України мало шансів на успіх.

Чим були 3 мільярди доларів, що залучила Україна в Росії за часів Віктора Януковича, – хабарем, комерційним кредитом, чи державною позикою? Відповідь на це питання має дати Високий суд Лондона, до якого 17 лютого звернулася РФ. Від цього залежить, чи потрібно буде повертати борг і в якому розмірі. Розбиралося у цьому питанні видання Новое Время.

Сторони судової тяганини мають протилежні точки зору. Міністр фінансів РФ Антон Силуанов заявив, що кредитувала Україну Росія, тому борг є суверенним. Натомість Україна притримується позиції, що борг комерційний – адже випущені євробонди були придбані юрособою Фондом національного добробуту Росії (ФНБ). Росія класифікує борг, який країна взяла в період президентства Януковича, фінансовою допомогою, тоді як міністр закордонних справ України Павло Клімкін називає його хабарем.

''Україна має намір і повністю готова рішучо відстоювати свої інтереси щодо даних єврооблігацій у англійському суді'', – заявив учора Мінфін.

Та експерти кажуть, що з огляду на англійське законодавство, позиція РФ більш виграшна, хоча у України все ж таки є шанс уникнути сплати, довівши нікчемність угоди.

Багатогранний борг

Кредит у 3 мільярди доларів уряд Азарова-Януковича взяв наприкінці 2013 року. Тоді, щоб уникнути дефолту, Україні необхідно було перекредитуватися, і направити нові запозичення на погашення старих. Кошти на зовнішніх ринках були надто дорогими – під 10% річних. МВФ пропонував кредит на 4-5 років під 5% річних, але вимагав провести непопулярні серед населення реформи, зокрема реорганізувати Нафтогаз та підвищити тарифи. Натомість Росія запропонувала Януковичу кредит у розмірі 15 мільярдів доларів в обмін на відмову від Євроінтеграції.

Перший транш з цієї суми передбачав випуск Україною дворічних єврооблігацій на суму 3 мільярди долаів з дохідністю 5% річних.

Та, як зазначає керуючий партнер юрфірми Гвоздій і Оберкович Валентин Гвоздій, ці кошти фактично залишилися в Росії. Адже емісія облігацій була умовою реструктуризації української заборгованості по газу. Тобто, фактично за умови, що Нафтогаз погасить перед Газпромом борг на сумму 2,6 мільярда доларів. ''Не випустили б облігації – не отримали б від Росії згоду на реструктуризацію боргу'', – каже Гвоздій.

Коли прийшов час платити по боргах між Мінфіном та зовнішніми кредиторами вже був укладений договір про реструктуризацію держборгу. За його умовами, Україна не в праві надавати більш вигідні умови реструктуризації іншим кредиторам, які не взяли участі у переговорному процесі реструктуризації.

Російська сторона продовжує ж наполягати на тому, що кредит є суверенним боргом та вимагає для себе індивідуальних умов погашення.

Хоча, як зазначає Гвоздій, ці євробонди були вільно емітовані і Росія цілком могла протягом двох років їх перепродати до настання строку погашення. Так само РФ може наразі перепродати право вимоги заборгованості іншому інвестору, хоча й з дисконтом.

Шанси на успіх

Показовим є те, що Росія у цій справі звернулася саме до Високого суду Лондона. Хоча за договором могла б подати скаргу у арбітражний суд, де розглядаються комерційні справи.

''Це тиск на Україну, який може підкосити імідж України як позичальника на світовому рівні у випадку програшу'', – каже Гвоздій.

Перспективи виграти цей спір, за словами опитаних юристів, в української сторони невисокі. І, якщо справа не вирішиться все ж таки мировою угодою, на що ще не втрачені шанси, Україна буде вимушена повністю погасити заборгованість – повернути Росії 3 мільярди доларів тіла кредиту та ще 75 мільйонів нарахованих відсотків, – а також сплатити штрафний відсоток у розмірі 5% річних на основну суму боргу до повного погашення заборгованості.

''Розгляд в одній інстанції може зайняти 1–1,5 роки, потім можлива апеляція, але в англійському суді, на відміну від українського, далеко не всі справи проходять всі інстанції'', – пояснює юрист юрфірми Ілляшев та партнери Дмитро Шемелін.

Проте змусити Україну заплатити, на думку юристів, буде непросто. Кредит узагалі не передбачав жодної застави. Якщо борг був застрахований, про що поки невідомо, то Росія може отримати відшкодування, а вже компанії-страховики звертатимуться до України по стягнення.

Лінія захисту

Виграти спір у англійському суді, на думку юристів, Україна зможе лише у випадку, якщо знайде аргументи для того, щоб відійти від принципу обов'язковості договору. На думку Шемеліна, це можливо, адже умови випуску прописані не достатньо чітко.

Слід звернути увагу і на те, чи було достатньо повноважень у чиновників на укладання такого договору, і чи не був перевищений ліміт, обумовлений у законі про держбюджет, за зовнішніми запозиченнями на момент залучення коштів, коментує радник юридичної фірми Asters Ярослав Петров.

Також правозахисникам варто зосередитися, вважають юристи, на доведенні корупційної складової, тоді договір можна визнати нікчемним. ''Кваліфікація облігацій як ''хабара'' Януковичу – дуже цікава ідея, недавно озвучена МЗС. Її основна перевага у підкреслено ''разовому'' характері позики. Тобто, тільки облігації Януковича були хабарем, всі інші продовжують діяти'', – каже Шемелін.

Ключова проблема застосування цієї концепції у тому, що вона потребує доведення. ''Необхідно не тільки показати, що Янукович використав ці кошти для своїх особистих потреб, хоча теоретично напрямки витрат український Уряд може встановити, але і те, що російська сторона свідомо і навмисно діяла з метою підкупу'', – каже Шемелін.

Зауважимо, що Високий суд Лондона в праві вимагати у сторін справи надати усі докази, що стосуються аспектів оформлення позики, у випадку чого можуть виплисти на поверхню цікаві подробиці цієї угоди. ''Є шанс витребувати документи, які передували отриманню коштів'', – каже Петров. Зокрема, мова може йти і про всю переписку та записи телефонних розмов між Януковичем та Путіним.