Вибори в ОТГ: які переваги та недоліки чекають Волинь?

29 жовтня 2017 року відбулися вибори в об'єднані територіальні громади. Кількість ОТГ по всій Україні, на яких відбувся виборчий процес, становить 202, на Волині вибори пройшли в 19 ОТГ. Вже традиційно для України вибори відбувалися із рядом порушень, що були зафіксовані спостерігачами та громадськими організаціями. Проте голосування відбулося, вибори таки закінчилися, а результати оприлюднені. Нова адміністративно-територіальна реформа, безперечно, має ряд своїх недоліків та переваг. Про які, власне, ми сьогодні і будимо говорити.

Вже дуже багато було сказано про переваги децентралізації та її необхідність проведення в Україні. Зокрема сама реформа передбачає ряд привілеїв органам місцевого самоврядування. До основних здобутків, що отримують ОТГ Волині, можна зарахувати такі:

• бюджети об'єднаних громад переводяться на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом, оскільки вони урівнюються у повноваженнях з містами обласного значення. Ці громади вже не залежатимуть ні від району, ні від міста, ні від області;
• об'єднаним громадам передаються функції державно архітектурно-будівельної інспекції – важливі функції, пов'язані із введенням в експлуатацію об'єктів будівництва. Як очікується, це значно спростить відповідні процедури, дасть стимул демографічному, економічному, інфраструктурному розвитку;
• при встановленні орендної плати за землю громада може переглянути ставку і погодити її із загальнодержавним рівнем із вигодою для бюджету;
• увага багатьох міжнародних донорських проектів прикута до об'єднаних громад. Їм запропоновано різну допомогу – від консультацій та навчання активу й посадовців до конкретних сум допомоги на різні проекти: центри надання адміністративних послуг, інфраструктурні проекти, енергозбереження тощо. В Україну з конкретними цілями допомогти об'єднаним територіальним громадам надійшло вже декілька десятків мільйонів євро.

Але не слід забувати, що закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад" насамперед призначений для соціально активних громадян. Людей, що готові взяти на себе частину повноважень та нести відповідальність за розподілення ресурсів регіону. Це своєю чергою вимагає активної громадянської позиції та певного рівня політичної культури суспільства. Окрім цього, як зазначають західні дослідники Дж. Понтон і П. Гілл, будь-яка децентралізація неминуче стикається з такими проблемами, як обсяг влади кожного органу на кожному рівні і політичними та адміністративними відносинами між різними органами влади на різних рівнях.

Таким чином недоліками, які можуть чекати на Волинь внаслідок децентралізації є:

• самостійність у діяльності місцевих органів влади може викликати протиріччя і перерости у конфлікт з намаганням центральних органів влади зберегти владні повноваження;
• низький рівень свідомості, культури та обізнаності членів громадянського суспільства за умов децентралізації урядування таїть в собі небезпеку "нетолерантного" і "нечесного" використання влади на фоні недостатньої контрольованості і відповідальності з боку громадянського суспільства.
• намагання центральними органами влади уникнути відповідальності за надання державних послуг населенню, самоусунення центральних урядів від вирішення нагальних питань.

На державному рівні збільшується ймовірність того, що виконання делегованих державних функцій може стати менш скоординованим як по горизонталі (між адміністративно-територіальними одиницями), так і по вертикалі (між рівнями управління). Також в умовах "гібридної" війни нова реформа може бути використана для посилення сепаратизму в східних регіонах.

Тобто не все так добре, як гадалося. Окрім того, не слід забувати, що Волинь є дотаційним регіоном, а це своєю чергою ускладнює бюджетну децентралізацію, успішність якої значною мірою залежить від фінансової спроможності органів місцевого самоврядування. Адже цей фактор визначає виконання закріпленими за ними функцій, передусім спроможність своєчасно й ефективно задовольняти потреби громадян. Безумовно, в ідеалі децентралізація встановлює більш демократичну та ефективну систему державного управління. Але той факт, що об'єднання в територіальні громади відбувається на добровільній основі, затягує сам процес і призводить до ряду проблем, насамперед з громадами, що не бажають об'єднуватися. Така ситуація викликає когнітивний дисонанс в суспільстві і нерозуміння, яким чином буде продовжуватися децентралізація надалі. Це пов'язано як із неусвідомленням населення необхідності реформи, так і з неусвідомленням місцевої влади, особливо того, як буде здійснюватися управління на практиці.

Таким чином ми бачимо як ряд переваг та нових можливостей, що відкриваються перед об'єднаними територіальними громадами Волині, так і цілу низку недоліків, що можуть викликати перешкоди в налагоджені ефективного місцевого управління. Та й взагалі залишається відкритим питання, чи на часі така реформа, зважаючи на політичну ситуацію та економічний клімат в державі.

Читайте більше про ВИБОРИ У ВОЛИНСЬКИХ ОТГ 2017