На Волині розповіли, як добиватимуться першосортного молока "від населення"

На Волині молокоперобний завод через введення в дію нового держстандарту, яким підвищили вимоги до якості молока, разом з індивідуальними господарствами здійснять ряд заходів, аби приймати у населення якісніше молоко.

Дія нового стандарту розпочнеться 1 липня 2018 року. Цим стандаротом передбачені підвищені вимоги до якості молока. Але це не означає, що в населення молока закуповувавати не будуть. Про це сказав директор департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА Юрій Горбенко 4 січня під час зустрічі з представниками молокопереробного підприємства "Рожищенський сирзавод" та молочним кооперативом з Горохівщини "Степ".

Відповідно до положень ДСТУ 3662:2015 "Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови", встановлюються вимоги до рівня забруднення молочної сировини, а не форм господарств. Закупівля молока в господарств населення все ж таки здійснюватиметься. Проте через передбачені підвищені вимоги до якості сировини господарствам необхідно вжити заходів щодо дотримання правил гігієни.

Директор "Рожищенського сирзаводу" Ігор Полторак сказав, що боязнь населення того, що молоко від їхньої ВРХ через підвищенні вимоги до якості не прийматиметься, марні. Адже 80 % молокопереробки – це закуплена сировина в індивідуального населення. Тому нехтувати таким молоком просто неможливо.

"Нам як переробникам разом з власниками худоби потрібно впровадити зміни в збиранні молока, щоби воно, покинувши тіло корови, не забруднювалось бактеріями. Нам разом треба молоко 2 гатунку довести до 1-го", – сказав Ігор Полторак.

На його думку, основним фактором, який дозволить досягнути 1-го гатунку, є дотримання належного температурного режиму. Адже бактерії не ростуть, коли температура менше 5 градусів упродовж трьох годин.

Із його слів, в осінньо-зимовий період немає проблем із кількістю бактерій і кислотністю в молоці. Такі проблеми спостерігаються саме в теплий весняно-літній період, коли видоєне молоко охолоджують хто як: або десь в підвальному приміщенні, або ставлять в холодну воду.

Своєю чергою "Рожищенський сирзавод" в плані підготовки покращення якості сировини, а саме доведення молока до 1-го сорту, вже впроваджує холодильне обладнання серед індивідуальних господарств.

"На нашому підприємстві ми хочемо кожному господарству, яке здає молоко, поставити холодильник за власний кошт. Потім ми молоковозом будемо об'їжджати і збирати молоко", – сказав Ігор Полторак.

Він вважає, що варто й саме населення, яке займається здачею молока, привчити до правил гігієни, наприклад, добре і вчасно мити холодильники чи інші ємкості, де зберігається молоко. Адже навіть чистота відра, в яке доїться молоко, теж впливає на його якість.

Юрій Горбенко відзначив, що на Волині вже вимальовується кооперація, яка теж може найшвидше організувати доведення молока до першого сорту. Тому він дав слово представнику першого на Волині молочарського кооперативу "Степ" (Горохівщина). Нині в кооперативі перебуває 49 членів. При підтримці з обласного та районного бюджетів в кооперативі є своя косарка, грабарка, холодильна установка та інше.

Вони переконані, що варто відходити від "дідівських" методів збирання молока у населення і переходити на "молочні таксі".

Втім Ігор Полторак зауважив, що так зване молочне таксі буде затратним, особливо в весняно-літній період, коли йому потрібно буде три рази на день їздити населеними пунктами і збирати молочну сировину.

"Варто заспокоїти населення – молоко з 1 липня буде закуповуватись в індивідуальних господарств. Нічого не змінилось – єдине, що підвищились вимоги до якості молока", – додав Юрій Горбенко.

Варто зауважити, що дотримання вимог цього ДСТУ дасть можливість забезпечити населення України якісними продуктами та розширить експортний потенціал України. Адже, як повідомив присутній на зустрічі начальник головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Богдан Лозинський, в Україні виробництво молочної продукції є більшим, аніж споживання.

Відтак потрібно шукати ринки збуту, а для цього варто "підтягнути" якість сировини, щоб виробникам було легше працювати і шукати закордонні ринки збуту.