Право на захист

Якось дивилася американську стрічку, назву якої вже й не пригадаю. Але вона й досі сидить у мене в голові. Точніше, питання, які вона породила.

Дія відбувається у США. Сім'я із трьох людей – мама, тато і їхня дочка-підліток – їдуть від штату до штату серед ночі. Відстань між містами чимала і розділяє їх безлюдна траса, обабіч темна ніч в пустелі. Водій помічає у дзеркалах заднього виду ще одне авто. Спочатку воно їде спокійно, а потім починає підрізати. Зрештою, змушує зупинитися авто сім'ї. У чоловіків із сусіднього авто зброя, відсутні мізки. Вони повнісінькі покидьки. Що було далі я не хочу згадувати, бо попри те, що це лише художній фільм, ситуація можлива у реальному житті.

Уся ця ситуація, описана в кіно, послідовність нещасливих факторів, яких, мабуть, можна було би уникнути.

Чому ви поїхали вночі? Невже не могли зупинитися на ніч у місті? І тут таки згадую, як мене попереджали ніколи не зупинятися на одеській трасі ночувати, бо грабують машини. Паркуйся одразу під Києвом у людних місцях.

Чому ви не викликали поліцію? А який рік описаний у стрічці? Там ніби не було ще мобільних. Але й навіть за такої ситуації зв'язок не завжди є. І скільки будуть їхати копи?

Чому у тебе, чоловіче, в бардачку не було зброї? Так, вона нічого не гарантує. Я не люблю зброю і дуже боюся її, але ще страшніше побачити закатованих рідних, кинутих просто неба у тій бісовій пустелі. І як він житиме, батько, захисних сім'ї після цього?

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.