Поділитись:

Про хамство, молодь і поважний вік

Субота, 21 квітня 2018, 07:40

Ми звикли вважати, що хамство – "прерогатива" молодого покоління. Розкута, іноді навіть неадекватна поведінка, відсутність авторитетів, нетерпимість до усталених норм і позиція "Я – пуп Землі" – такими бачать сучасних підлітків люди старшого віку.

А без фраз "У наш час такого не було" чи "Ми були зовсім іншими" не обходиться жодна нотація пенсіонерів на лавочках під під'їздом.

І, якщо чесно, тривалий час це твердження сприймалося мною як аксіома, як факт, який не потребує доведення. Аж поки не стався один інцидент…

Літо. Вечір. У дворі носиться галаслива дітлашня, на лавочках сидять жіночки поважного віку – уособлення непохитної моральності і стриманості. Така собі провінційна ідилія. Несподівано на клумбу квітів влітає м'яч, ненароком запущений малим футболістом. І тут бабуся, "Божа кульбабка", підривається з лавки з лютим криком: "Дебіли недороблені! Ану нах… звідси! Зламаєте ще одну квітку – я вам ноги переламаю і вставлю в одне місце!"

Я просто оніміла. Те, що я бачила, і те, що почула, не складалося в одну картинку. А як же "Ми були зовсім іншими"?...

Хамство не має віку. Це якась позачасова і, на жаль, стала категорія. І нарікати на сучасну молодь немає причин. Адже якщо її виховують такі бабусі й дідусі, то нічого дивуватися результатам.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій.Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.

Надрукувати
мітки:
коментарів
08 листопада 2018
13 серпня 2018
10:00
15 червня 2018
22 травня 2018
10 травня 2018
26 березня 2018
25 січня 2018
26 грудня 2017
23 грудня 2017
11 серпня 2017
12 березня 2017
30 листопада 2016
25 листопада 2016
29 жовтня 2016
27 жовтня 2016