Поділитись:

В "погоні" за губернатором Волині (фоторепортаж)

Четвер, 26 квітня 2018, 20:05

Помічник народного депутата України Степана Івахіва Денис П'ятигорець та голова Волинської ОДА Олександр Савченко><span class=Помічник народного депутата України Степана Івахіва Денис П'ятигорець та голова Волинської ОДА Олександр Савченко

Була 8 година ранку понеділка, 23 квітня, коли голова Волинської ОДА Олександр Савченко втрапив у халепу.

"Олександре Іллічу, ми не готові! Я лише зараз дізнався, що в Катерини (Катерина Павлова, журналістка "12 каналу", – автор) сьогодні день народження", – повідомив очільнику області помічник народного депутата України Степана Івахіва Денис П'ятигорець, який, за інформацією компетентних джерел ІА "Конкурент", невдовзі стане одним із заступників нового губернатора.

"Недопрацювали, – відповів посадовець, після того як привітав дівчину, обійнявши та поцілувавши її в щоку. – Виправимося".

Через 2 хвилини Олександр Савченко сів у свій автомобіль, а журналісти – у Volkswagen "12 каналу".

"Руслане, давай зі мною, – гукнув П'ятигорець. – Їдемо у Ратнівський район".

***

На в'їзді до Ратнівщини стоїть три чоловіки. Двоє з них – керівники району: голова РДА Андрій Харлампович та очільник райради Михайло Макарук. Разом з ними поліцейський, якого я не знаю.

Автівка губернатора зупиняється, звідти виходить Савченко у білій сорочці, тисне руки посадовцям, повертається на своє місце і "колона" продовжує рухатися далі.

Робота розпочинається з огляду Ратнівської центральної районної лікарні, якою завідує депутат Волиньради Михайло Бегаль. Він по-господарськи зустрічає голову ОДА та проводить візитерів до входу у медичний заклад, перманентно щось розповідаючи.

"Це мій велосипед", – каже він, демонструючи свій транспортний засіб.

"Жовтий?" – посміхаючись, уточнює Савченко, маючи на увазі "припаркований" дитячий ровер.

На відміну від свого попередника Володимира Гунчика, з яким я також був у відрядженні, Олександр Ілліч говорить мало. Він швидко переміщається лікарнею, слухає Бегаля, вряди-годи щось зауважуючи.

"Не хвилюйтеся, ми просто дивимося, які у вас тут умови, виздоровлюйте", – каже він, оглядаючи відремонтовані палати ЦРЛ, додаючи, що це хороми, порівняно з тим, що йому доводилося бачити, працюючи у Київській області.

"Чисто та без запахів – значить, туди ніхто не ходить", – зазначив очільник Волині, проінспектувавши й туалет закладу.

"Які є питання до губернатора?" – поцікавився Михайло Бегаль у відвідувачів, які очікували своєї черги під кабінетами.

"Ніяких?" – уточнив медик й, отримавши тишу у відповідь, визначив курс до свого кабінету.

Після 20-хвилинної бесіди за зачиненими дверима компанія керівників вийшла на вулицю. Головного лікаря відразу ж оточили журналісти, "насипавши" йому трохи запитань.

Тим часом в руках у Дениса П'ятигорця з'явився букет червоних троянд, який він майстерно ховав за спиною, згодом передавши Олександру Савченку.

Голова, як і обіцяв кілька годин тому, виправив жахливе непорозуміння та ще раз публічно привітав Катерину Павлову з днем народження.

"Бачу, що головний лікар створює настрій", – пожартував помічник Івахіва, коли наша "робоча група" заїхала на територію медичного закладу Заболотівської ОТГ, де "вишикувалася" колона людей у білих халатах.

"Ви точно хотіли щось сказати", – посміхаючись, мовив до медпрацівниці губернатор та вирушив оглядати ще одну лікарню.

Швидко ознайомившись з основним корпусом, Савченко зайшов до стаціонарного відділення для постійного проживання. Там він привітався з літніми жінками, які тихенько дивилися телевізор, та похвалив приємний аромат їжі, який ширився з кухні:

"Я розуміюся в цьому і скажу, що це дуже добре. Такий запах означає, що обід готується зі свіжих та якісних продуктів".

"Ну як ви тут? Все добре? Про вас піклуються?" – поцікавився керівник ОДА у старенької бабусі, син якої працював (а можливо, й працює) заступником голови Київської ОДА.

"Не плачте, все буде добре. Здоров'я вам", – легко обійнявши, втішив засмучену пенсіонерку Олександр Ілліч.

Повернувшись на вулицю, посадовець ознайомився з автомобілем швидкої допомоги:

"А де водій? – запитав він та через мить потиснув руку молодому чоловікові, який підійшов до нього. – Ну як вона? Добре їде? Чи, можливо, потрібно підштовхнути?"

Впевневшись, що з автівкою проблем немає, голова "переключився" на керівників Заболотівської ОТГ та почав слухати про їхні потреби.

Одна з найбільших проблем громади – село Гута, в якому відсутня електрифікація. Місцевий староста розповів, що питання не вирішується уже багато років. "Волиньобленерго" відмовляться за власний рахунок проводити лінію, а мешканці населеного пункту не в змозі зробити це за власний кошт. Чоловік зауважив, що звертався і до попереднього керівництва адміністрації, проте позитивного результату досягнути не вдалося.

"Ми детально вивчимо це питання... Не хочу обіцяти, але думаю, що мені під силу вплинути на "Волиньобленерго" та допомогти вам", – прокоментував почуте губернатор.

"Якщо зможемо попрацювати кілька років, то, можливо, щось і покращимо", – спокійно та виважено резюмував голова, перед тим як вирушити до Заболоттівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату.

"А хто з вас найкраще грає у футбол?" – запитав Савченко в дітей, у яких тривав урок фізичної культури.

"Всі!" – в один голос відповіли учні.

"А в баскетбол?" – продовжив він.

"Всі!" – повторили школярі.

"А ти, певно, найжвавіший?" – посміхаючись, звернувся управлінець до хлопчини, який стояв "на чолі" шеренги.

Згодом керівник ОДА зізнається журналістам, що навчальний заклад справив на нього надзвичайно приємне враження:

"Без сумніву, там люблять і дбають про дітей".

Денис П'ятигорець втрапив у халепу: щось надокучливе потрапило до його взуття. Довелося розібратися)><span class=Денис П'ятигорець втрапив у халепу: щось надокучливе потрапило до його взуття. Довелося розібратися)

Поки губернатор прощався з дирекцією школи, а я говорив з водієм про сільські будні, на мій телефон прийшло повідомлення від експерта Центру розвитку місцевого самоврядування Анатолія Матвіюка:

"Ти в пулі Савченка?"

Згодом я вже тиснув руку досвідченому фінансисту, який дивним чином також перебував у Заболотті та працював з громадою над стратегією їхнього розвитку.

Голова Волинської ОДА подякував децентралізаторам за величезний обсяг роботи та поспілкувався з місцевими мешканцями, ставши "жертвою" одного з них.

Доволі кремезний старший чоловік, надзвичайно імпульсивно та швидко "насипаючи", вимагав у Савченка повернути лелече гніздо, яке скинули з електроопори при виконанні якихось робіт:

"Такий гріх, це ж такий гріх. Розберіться!"

***

Близько 14:00 ми приїхали до Ратнівської РДА, де на Олександра Савченка чекав виїзний прийом громадян. Дорогою туди губернатор оглянув приміщення, яке очільники Ратнівщини хотіли використати для майбутнього Центру інклюзивної освіти в районі.

"Шукайте інше, – сказав голова, загнавши у ступор Харламповича та Макарука. – Цей заклад повинен бути візитівкою, така будівля для нього не підходить. Добре, що я перевірив".

Передостаннім важливим місцем зупинки керівника області стала оселя родини загиблого атовця з Ратнівщини. Там він поспілкувався з дружиною та дітьми героя, перекинувся словом з чотирилапим другом сім'ї та сфотографувався з ними на пам'ять.

"То і до нас заходьте!" – несподівано гукнула жінка з сусіднього двору.

"Заходжу. Сто грамів наллєте?" – улесливо запитав Олександр Ілліч.

"Та хоч 200!" – відповіла господиня.

Дуже спокійно та неформально, наче він добре знайомий з цими людьми, Савченко розпитував про їхні буденні справи та проблеми.

"Я ваш колега, також на пенсії", – сказав зять комунікабельної пані.

"Де працювали?" – поцікавився голова.

"В ДАІ", – відповів чоловік, ховаючи очі.

"Не соромтеся! Я вам так скажу: чим більше я пізнаю багатьох нових поліцейських, тим більше починаю поважати колишніх", – підбадьорив волинянина губернатор та, попрощавшись, пішов до свого автомобіля...

***

(Думаючи про формат написання цього матеріалу, я пережив чимало нестерпних мук. Здавалося б, що добряче "напакувавши" текст гонзо-журналістикою, я зможу додати до свого доробку ще один репортаж в стилі "Одного дня". Проте дивні сумніви не дозволили мені цього зробити.

"Ти ж пристойний журналіст і добре розумієш, що таким чином ошукаєш своїх читачів", – "говорили" вони.

У підсумку я вирішив, що цю робочу поїздку варто подати, як максимально детальний опис подій з великою долею особистої присутності. Слово "погоня" у заголовку символізує те, що всю дорогу ми їхали позаду голови ОДА та намагалися працювати з ним в одному ритмі.

Цілком можливо, що незабаром я отримаю можливість провести повноцінний робочий день з Олександром Савченком та спробую ближче познайомити вас з очільником.

"Якщо ви готові працювати зі мною 12-13 годин, то без проблем", – відповів на мою пропозицію Олександр Ілліч. Сподіваюся, що він дотримає свого слова)

Надрукувати
мітки:
коментарів
02 січня 2019
25 жовтня 2018
06:32
22 жовтня 2018
09:05
01 жовтня 2018
10:42
26 вересня 2018
19:30
20 серпня 2018
31 липня 2018
22 липня 2018
21 липня 2018
20 липня 2018
10:33
17 липня 2018
20 червня 2018