Ілля Кива: "Я кулею був, кулею і залишуся"

З кремезним лисим чоловіком, якого звуть Іллєю Кивою, я познайомився два роки тому в актовому залі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Після заходу, який він організував для студентів, я вручив йому, на той час ще начальнику Департаменту протидії наркозлочинності, своє журналістське розслідування.

Тепер пан Ілля не поліцейський, а політик. Нещодавно він очолив Соціалістичну партію України і тепер подорожує регіонами, розповідаючи про себе та свою команду.

У понеділок, 28 травня, Кива завітав до Луцька, де провів зустріч з місцевими жителями та партійним активом, представив керівника осередку та розповів про ключові завдання.

Проте всі вище перераховані речі, особисто для мене, не є особливо цікавими, оскільки він їх говорить упродовж усього свого турне, в кожному місті чи селі. Тому можливість записати з одіозною особистістю інтерв'ю я використав більш практично і розмовляв переважно про наркоту, яку Кива так і не зміг побороти...

– Скільки вам років?

– 40.

– Зовні видно, що ви перебуваєте у досить серйозній фізичній формі. Звісно, що біла сорочка не дозволяє достатньо оцінити наповненість та сепарацію ваших м'язів, але навіть так зрозуміло, що вони доволі непоганої якості. Що б ви порадили молодим людям, які хочуть в 40 років мати не гірший вигляд?

– Життя – це дуже короткий та складний відрізок часу, виділений нам Богом. Для того, щоб все встигнути, потрібно постійно боротися. Лише таким чином можливо провести свої роки так, щоб не було соромно перед власними дітьми.

Боротьба потребує сил, щоб вони були – необхідно постійно над собою працювати. Не лише над м'язами, бо все всередині тебе. Але сила з'являється, коли людина дисциплінує та перемагає саму себе. Чим раніше ви почнете боротися з собою, зі своїм небажанням, тим швидше ви почнете досягати своїх цілей в житті. Все.

– Говорячи про боротьбу. Ви певний час боролися з українським наркотрафіком та баригами. Чого вам вдалося досягти за той період?

– У мене були дві перемоги та одна велика поразка. Але я програв битву, але не війну. Принципово, я, можливо, єдиний, хто підняв питання легального продажу наркотиків або ж препаратів, які мають їх у своєму складі, через мережу аптек.

– Кодеїн?

– Так, кодеїновмісні препарати, які викликають наркотичне сп'яніння та залежність, перебуваючи у вільному доступі. Україна – єдина країна, де легалізований продаж важких наркотичних речовин на рівні держави. В цих препаратах міститься дезоморфін. Ви ж розумієте про що я?

– Цілком. Це дешева заміна героїну.

– Я хотів, щоб ці препарати відпускалися за рецептом та з суворою звітністю. Проте я обламав собі зуби. Ця боротьба вартувала мені посади начальника Департаменту протидії наркозлочинності.

Фармакологічна мафія – одна з найбільших проблем нашої нації. Вона знищує молоде покоління. І нехай знають, що я не здався, а лише перегрупувався і зайду з іншого боку. Коли прийду до влади, то першим рішенням знищу їх. А поки наркотики продаються через аптеку.

– А якої перемоги ви досягли?

– Існує дуже небезпечний та важкий наркотик – амфетамін. Я зміг включити прекурсор, з якого виготовляється цей продукт, в список заборонених препаратів. До 2016 року він був у вільному обігу. Будь-яку його кількість можна було вільно перевозити і потім в лабораторії орієнтовно за 40 хвилин виготовляти амфетамін. Сьогодні це заборонено. І це моя перемога.

– Ви вважаєте, що завдяки цій перемозі амфетаміну на вулиці стало менше?

– Ні (рішуче). Але в нас з'явився механізм боротьби проти розповсюдження цього наркотику. Проте він, на жаль, не використовується. 200 представників великих наркогруп, які продавали кілограмами, я привів на лаву підсудних, маючи ідеальну доказову базу… З того моменту жодного не засудили (розчаровано).

Це робота заради роботи, яка не переслідує мету знищення цього незаконного явища. Коли в мене питають, що потрібно робити, то я думаю, що найбільш ефективно буде вивозити їх до лісу і там закопувати в ями.

Ви уявіть, що цілий апарат, який пожирає державні гроші, працюючи на виявлення, затримання, доказову базу, витрачаючи на це місяці, робить це все марно. Бо люди, відповідальні за злочини, не отримують жодного покарання, а завдяки хабарам виходять на вулицю продовжувати свою справу.

"Опера", які в системі вже багато років, говорили мені: "Ілля Володимировичу, даремно час витрачаєте. Гроші краще брати відразу, бо якщо візьмемо не ми, то це зробить прокуратура або суд. І ми залишимося дурнями". Ви розумієте?

– Два роки тому, коли ви виступали перед студентами СНУ, я передав вам у руки власне розслідування про торгівлю наркотиками в інтернеті. Тоді ви мені сказали, що подібні сайти можливо закривати за 3 місяці. Саме той портал, про який ми з вами говорили, працює і далі. Вони розвинули свої параметри безпеки, збільшили асортимент і так далі. Загалом інтернет-торгівля наркотиків за цей час розвинулася дуже сильно. Зараз повним ходом продають не тільки амфетамін, а й різні солі, типу PVP-Alfa, які є набагато жахливішими речовинами…

– Солі та кислоти китайського виробництва, які розповсюджуються через мережу інтернет. Насправді щодо цих бариг ми виступаємо в ролі людей, які користуються палкою. Я вам відверто це кажу…

– Достатньо зайти на якийсь профільний форум, щоб зрозуміти, що наркоторговці насміхаються з поліції…

– Так, цим людям смішно, це 100%. Свого часу я "приймав" серйозного наркобаригу в Нікополі, який упродовж 15 років був недосяжний для правоохоронних органів, бо вирішував всі питання за допомогою грошей. Я його арештував, маючи максимальну доказову базу. Було проведено блискучу операцію, на лавку підсудних сіли близько 30 осіб… Минуло два роки, з цієї 30-ки жоден не сидить "на зоні". Я зустрічаю цього головного баригу в Києві, і він сміється мені в обличчя. В мене лише один шлях, щоб стерти цю посмішку: здійснити протизаконні насильницькі дії стосовно цієї особи, щоб, можливо, врятувати сотні життів. 1 кілограм якісного амфетаміну змінює тисячу людських життів за добу.

– Більше тисячі, одного граму буде достатньо для 10-х людей…Щоб змінити свою долю.

– А може й більше… Наркотик вбиває націю, у нас вже нема здорового покоління. Я вважаю, що це свідомо реалізована програма, яка підтримується владою. Я один з небагатьох, хто був готовий боротися та демонстрував результати… Але мене прибрали моментально. Мені сказали, що моя проблема – у небажанні брати гроші…

– От власне я про це хотів запитати. Скільки грошей вам пропонували?

– Фармакологія, при чому це лише один із заводів, пропонувала 250 тисяч доларів в місяць лише для того, щоб я не помічав. Мені казали: "Це було до тебе упродовж 25 років та буде після тебе. Візьми гроші та воюй з вуличною наркотою, роби все, що хочеш, але не лізь в цю історію". Окрім цього, кожна серйозна нарколабораторія була готова платити по мільйону гривень щомісяця. Їх можна нарахувати від 20 до 30. Але я, як прийшов на цю посаду з однокімнатної квартири, так і пішов звідти з тими ж статками. Ви не знайдете у Киви автомобілів, будинків, записаних на тещу грошей і так далі. Я кулею був, кулею і залишуся.

– А ви коли-небудь думали про те, що легалізація легких наркотиків, типу маріхуани, вдарить по людях, які незаконним способ продають заборонені речовини? Для них набагато краще, щоб наркотики були поза законом.

– На "плані" ("План" - сленгова назва каннабісу, більше відомого як конопля чи маріхуана) гроші не заробляються. Каннабіс і так напівлегальний. Я ж говорю про психотропи, які вбивають людський організм та особистість. На сьогодні проблемою є психоактивні та важки наркотики опійної групи, які легко дістати в нашій країні. А для людей, які продають через Інтернет, поліція – це папуаси. Поки що законодавство не дозволяє знищувати наркоторговців в Україні. Та й боротьба завершується на етапі або продажного оперативника чи слідчого, прокурора або судді.

– Певно, що кілька хвилин варто приділити і політиці. Перш за все, як ви прокоментуєте ось ці дивні заяви нардепа Сергія Капліна, який називає себе справжнім очільником Соціалістичної партії України? В чому взагалі конфлікт?

– Я не розумію, що тут коментувати. Ви будете говорити про те, чи є ви чоловіком?

– Ні.

– То зрозумійте: для чого мені говорити про те, чого насправді не має. Хтось про щось говорить. Хто говорить? Є реєстр, в якому сказано, хто і що очолює.

– За рахунок чийого фінансового ресурсу функціонує ваша партія?

– Хороше питання, і я, звісно ж, відповім. Все дуже просто: ми працюємо з бізнесом. Люди готові витрачати частину грошей, щоб отримати захист та майбутнє.

– Загалом про партійну розбудову. Я не говоритиму про всю вашу структуру загалом, мені цікава Волинь. Є Анатолій Костик, який очолив обласний осередок. Як ви з ним познайомилися та що можете розповісти?

– Це яскравий представник середнього класу в Україні, який дає можливість формувати партію, будувати первинні партійні структури. Знаю його як людину патріотичну, порядну та не забруднену різними політичними проектами. Він не олігарх, але володіє певними ресурсами та має бажання формувати завтрашній день.