"Нам не можна занести "валізу" грошей і "співати" в ефірі годинами", – продюсер Суспільного на Волині

Волинська регіональна дирекція Національної суспільної телерадіокомпанії України, як і інші філії Суспільного, нині перебуває у стані реформування. Про те, як відбуваються перетворення державного мовлення на суспільне, яким контентом заповниться чорний екран "Нової Волині" та чи потрібне суспільно-політичне ток-шоу "Протилежний Погляд LIVE" телеканалу, розповів продюсер Волинської філії ПАТ НСТУ Костянтин Лоцман.

– Почнімо з того, що взагалі означає суспільне мовлення, чим воно відрізняється від не суспільного? Які основні цінності суспільного мовлення?

– Найперше і найважливіше: Суспільне не належить ні владі, ні бізнесу і підзвітне винятково громадянському суспільству. Цінності суспільного мовлення базуються на журналістських стандартах, якими керуються незалежні редакції в усьому світі. Існують правила, за якими журналісти мають збирати, перевіряти, обробляти інформацію. Вони чітко виписані як "Стандарти інформаційного мовлення ПАТ "НСТУ". І кожен наш глядач чи слухач може ознайомитись із цим документом і контролювати суспільного мовника щодо дотримання цих стандартів.

Якщо стисло, то основні цінності суспільного мовлення – незалежність, відкритість, баланс думок та просвітництво. Це незалежність від змін у владі та політичному житті, від комерційних впливів та інтересів великого бізнесу. Це незалежність у своїй редакційній і програмній політиці, у формуванні штату, в господарській діяльності.

Суспільне відкрите для людей і підзвітне суспільству. Ми не використовуємо неперевірених даних і не дозволяємо собі надмірних емоцій. Ми створюємо дискусійний майданчик для формування свідомої, активної і відповідальної громади. Суспільне виконує і об'єднавчу місію. Потрібно гуртувати громадянське суспільство, зберігаючи при цьому своєрідність і неповторність кожного регіону.

– Які зміни вже відбулись? У чому полягає "родзинка" Волинського Суспільного?

– Насамперед відбулися структурні зміни, відійшло у минуле одноосібне керування філіями. На мене як на продюсера покладено відповідальність за творчу складову і контент, а менеджерка філії Людмила Гетманчук відповідає за адміністративно-господарську діяльність. За умовами контракту, ми не втручаємося у сфери діяльності один одного. Крім того, вперше за всю історію керівників філії не призначали, а обирали на відкритому конкурсі. Можу уже сказати, що робота нових підрозділів налагоджена, формуємо вмотивовану команду, в якій кожен розуміє свою місію.

Звичайно, не без труднощів, оскільки творчим працівникам з досвідом і амбіціями довелось об'єднуватися у нові підрозділи і звикати до нових обов'язків, вчитися стандартам, набувати нового досвіду. Професіоналізм та якісний контент – це те, чого ми прагнемо і над чим працюємо. Наша волинська "фішка" – це спецпроекти та міжпрограмний продукт до визначних дат.

Окрім творчих пошуків, у нас тривають і ремонтно-господарські перетворення. Менеджер філії Людмила Гетманчук працює над тим, аби створити для усіх нас гідні умови праці. Найбільше досягнення останніх двох місяців (незважаючи на недофінансування Суспільного) – створення ньюз-руму і переїзд всього колективу новинарів у єдине приміщення. Такі зміни насправді дуже мотивують журналістів. До речі, що стосується мотивації… Саме у Волинській філії започатковані тренінги для формування продуктивної команди. Ми маємо бути колективом вмотивованих людей, які не сприймають роботу, як щоденну рутину.

– В період реорганізації Волинської філії НСТУ було скорочено чимало працівників, а також колишніх керівників телеканалу. Чи мирно Ви розійшлися? Як це відобразилося на телеканалі?

– Минуло непросте півріччя. Особливо складно було до квітня, в період оптимізації, коли колектив лихоманило. Хто лишиться? Кому доведеться піти? Ширились чутки про подальше звільнення всіх і створення замість філій невеличких корпунктів. Кожен вирішував перш за все для себе: чи готовий і чи здатний він до роботи в нових умовах? Ситуація була складною. Адже Луцьк – місто невелике, і ті, хто потрапив під скорочення, часто опинялися поза професією і перед необхідністю змінювати фах. А це завжди вимагає чималих зусиль, бажання самовдосконалення і можливостей самореалізації. Хтось намагався довести свою професійність і готовність до змін, а хтось одразу зайняв деструктивну позицію.

Не обійшлося і без судових позовів. У Луцькому міськрайонному суді розглядають 2 справи за позовами колишніх працівників філії щодо поновлення на роботі. Більшість нинішнього колективу – це колишні працівники ВОДТРК. Єдиною новою, хоча теж нашою колишньою працівницею, стала шеф-редакторка новин Лариса Літвицька. До мого обрання продюсером філії я очолював службу інформації. Однак тепер я не впливаю на інформаційний контент. Я можу щось рекомендувати чи радити новинарям, спираючись на власний досвід, але у сам процес не втручаюсь. На мою думку, в колективі існує порозуміння. Ми працюємо на спільний результат: спілкуємось, радимось, вчимося і знаходимо вихід з будь-якої ситуації. Ми створюємо команду. Ми не приймаємо одноосібних рішень. Все обговорюємо, іноді сперечаємось, але з користю для справи.

– Ви понад 15 років працюєте на Волинському телебаченні і зараз займаєте посаду продюсера Волинської філії НСТУ. Назвіть сильні сторони і недоліки Волинської філії.

– Наше завдання – завоювати довіру волинян, наших глядачів і слухачів: правдою, балансом думок, цінностями Суспільного. Журналістські стандарти незалежних медіа – це те, чого ми прагнемо, і при цьому ми усвідомлюємо, що маємо рости професійно. Не самозамиловуватися, а самовдосконалюватися. Навчатись на кращих зразках світової незалежної журналістики, запозичувати досвід, ретельно аналізувати кожен свій телепродукт, щоб уникнути помилок у майбутньому. На все потрібен час і бажання.

Нам багато пишуть і телефонують, зокрема на радіо. Монтовані передачі змінились живими діалогами ведучих і спілкуванням зі слухачами, які відразу стають учасниками передачі. Люди охоче долучаються до інтерактивного спілкування і жвавого обговорення актуальної теми: слухач не залишається осторонь, його думка важлива, його чують і враховують його досвід. Робота в кадрі наживо, різні інструменти інтерактивної взаємодії як з експертами, так і з глядачами, аналіз кожної програми на дотримання стандартів Суспільного мовника, промоція програм телеканалу "Нова Волинь", тісна співпраця з громадськими лідерами, науковцями, колегами-журналістами – усе це засоби досягнення нашої мети – бути чесними, відкритими і корисними суспільству. Наша сила – в усвідомленні, що ми потрібні.

– Починаючи з лютого 2018 року відбувається пітчинг, тобто конкурс запропонованих ідей. Розкажіть про деталі: скільки проектів було подано та яку кількість відібрано?

– Хотілося б реалізувати і відродити цікаві проекти, такі як "Українці поза Україною", "Волинь туристична"… Мають бути цікаві програми просвітницькі, зважаючи на багатий історичний, науковий, мистецький спадок Волині. Усе це в планах. Є талановиті автори і ведучі позаштатні, які мають ідеї для Суспільного, однак чекають більш сприятливих умов для реалізації своїх задумів, у тому числі можливості належного фінансування.

Перший етап пітчингу розпочинався в умовах оптимізації штатного складу філії, в досить напружених обставинах, автори ідей ще не достатньо усвідомлювали, які вимоги ставить перед ними Суспільний мовник, тож більшість програм відправлено на доопрацювання. Вимоги до контенту справді високі, участь у пітчингу наразі взяли лише працівники філії, маємо надію на те, що залучатимемо талановитих позаштатних авторів. Звісно, хотілося б усе прискорити, але на все потрібен час і засоби.

– Сьогодні телеканал "Нова Волинь" 7 місяців працює в оновленому форматі та з новою сіткою програм. Наразі з 10 до 13:00 ви демонструєте глядачам чорний екран. Чим ви плануєте заповнити цю дірку в майбутньому? Чи все залишиться на своїх місцях?

– Ми створили сітку мовлення згідно з сучасними вимогами до Суспільного мовника. Викоренили всі замовні матеріали і вже пройшли точку неповернення: місцеві чиновники, регіональний бізнес припинили спроби якимось чином вплинути на громадську думку за посередництвом Суспільного.

Як і всі філії, ми виробляємо базовий контент. Це двогодинне прямоефірне ранкове шоу, інформаційні випуски та щоденна вечірня суспільно-політична програма про найактуальніші проблеми краю "Тема дня". Крім того, спеціально для ефірів Суспільного закуплено і вироблено чимало цікавих історичних, просвітницьких, пізнавальних передач, транслюємо непогані серіали і дитячі програми. Усі наші служби і творчі команди добре співпрацюють і взаємодіють. Є велике бажання колективу. Є блиск в очах. Ми віримо в те, що робимо.

На жаль, через значне недофінансування Суспільного ми не можемо пришвидшити якісний процес реформування і створювати більше хороших цікавих передач. Контент обов'язково повинен бути високоякісним. Так, чорні поля у вечірній телевізійний прайм не додають оптимізму, але Українське телебачення і радіо теж колись починало не з цілодобового мовлення. Це процес. Дуже хочемо робити щось своє, з волинською родзинкою, при цьому цікаве не тільки нам, а й глядачам-слухачам інших регіонів. Поки що усе в планах, проектах, головах... Однак видавати продукт сирий, недопрацьований, неякісний, аби свій – це неправильно. Тож контент напрацьовуємо. Довіру завойовуємо. Багато вже досягнуто. Прийшло розуміння того, що ми не записуємо платні концерти і не їздимо за депутатами чи олігархами.

– Ваш керівник Зураб Аласанія сказав, що на Суспільному не думають про рейтинги, побудовані на комерцій привабливості. Що особисто для вас означають рейтинги? Яким чином привабити глядача та розширити свою аудиторію?

– Перш за все, нам важлива довіра глядача і слухача. Щодня ми переконуємо аудиторію, що нам можна довіряти. А високий рівень довіри, на мою думку, сприятиме і підвищенню рейтингів, важливих для теле- і радіоканалів.

Базовий контент телеканалу "Нова Волинь" не новий для філії. "Ранок" у нас в ефірі вже 6 років. Сформована молода креативна команда. Над "Темою дня" працюють журналісти, які прийшли з різних редакцій. Не новиною стала і конвергентність новинарів. Ми працюємо на різних платформах уже 6 років. З нововведень: змінились рубрики "Ранку", шукаємо суспільно важливі теми, заохочуємо глядачів і слухачів до інтерактивної взаємодії, використовуючи усі можливі засоби та інструменти. Звечора у соцмережі закидають певну тему, протягом "Ранку" її згадують і озвучують коментарі підписників. Обирають найцікавіший.

Крім рекомендованих рубрик, експериментуємо з власними. Наприклад, у рубриці "Ранок у професії" ведуча перевтілювалася і в актрису театру, і в доглядальницю в зоопарку, і в працівницю ЖКГ, і в кликуна. Цікавий досвід – телемости з іншими філіями. Значно зріс зворотній зв'язок з глядачами. Стріми наших журналістів переглядають тисячі користувачів. Окрім того, самі глядачі, мимохідь ставши свідками надзвичайної події, стрімлять і надсилають відео нам: ми ж бо – Суспільне. Намагаємось бути швидшими, ближчими і професійнішими. А рейтинги за будь-яку ціну – це не наш шлях.

– У Луцьку є ще два телеканали. Чи вважаєте ви їх конкурентами Суспільного на Волині?

– Ринок Волині не є таким вже насиченим, усім вистачає місця під сонцем, і усі мають свого глядача. Більше того, найчастіше це один і той же глядач. Перемикаючи канали, людина шукає правди. У Луцьку 3 телеканали: наш Суспільний і два комерційних. Чим ми вирізняємось? Для нас важливі думки протилежних сторін конфлікту, суперечки чи події. Ми не відходимо від журналістських стандартів. Ми не можемо собі дозволити "жовтизни" і гонитви за сенсаціями. Ми дбаємо про точність, повноту, доступність подачі інформації, відокремлення фактів від думок. А ще нам не можна занести "валізу" грошей і "співати" в ефірі годинами. Оперативність, достовірність, об'єктивність і неупередженість подачі інформації – наше основне завдання.

Для Суспільного мовника важлива довіра глядача. Жодних маніпуляцій, жодної залежності від бізнесу і політиків. З комерційними каналами ми працюємо у різних площинах. У них – свої завдання. Але, звісно, намагатимемось робити усе, щоб, перемикаючи канали, глядач таки зупинявся на Суспільному.

– Звісно ж, я не можу обійти стороною ток-шоу "Протилежний Погляд LIVE", яке я власне і представляю. Зураб Аласанія заявив, що такий телепродукт повинен існувати. Яка ваша думка, чи потрібен "ПП" волинянам?

– Сама назва проекту "Протилежний погляд" ніби спонукає авторів і ведучих до збалансованості, відкритості. Подати протилежні погляди на ті чи інші суспільно-політичні процеси без оціночних суджень, долучити до обговорення громаду – оце я бачу головним завданням цього проекту і хочу бачити програму саме такою. І саме це, напевно, і мав на увазі Зураб Аласанія, якого ви цитували. Волинянам потрібен різний контент, і насамперед волиняни просять більше нашого, волинського, регіонального, того, що хвилює, болить, не залишає байдужим або надихає. Тож чи потрібна програма? Потрібна, коли вона відповідає меті і цінностям Суспільного, коли це продукт, підготовлений професійно, цікаво, динамічно, з дотриманням журналістських стандартів.

– Наостанок побажайте щось глядачам та команді головного на Волині ток-шоу "Протилежний Погляд LIVE" та "Нової Волині".

– Ток-шоу має своє обличчя, харизматичних ведучих і свого постійного глядача. Вважаю те, що програма виходить в ефір саме на каналі Суспільного мовлення, – тільки на користь команді проекту. Бажаю рости професійно, дотримуючись стандартів журналістики, бути чесними, неупередженими, дотримуватися балансу думок, за жодних обставин не ставити рейтинг вище інтересів громади і довіри глядачів. А ще – цікавих співрозмовників, гарячих змістовних дискусій і ніколи не розчаровувати глядача.