Поділитись:

Товариство з обмеженою відповідальністю: нові зміни

Понеділок, 06 серпня 2018, 15:00

17 червня цього року набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою відповідальністю".

Які зміни відбудуться у корпоративних відносинах у результаті ухвалення цього закону і на що варто звернути увагу? Про це розповів Ігор Олейник, адвокат, партнер юридичної компанії "Аскольд".

– Які зміни у законі є актуальними для учасників товариств?

– Серед основних актуальних змін варто виокремити те, що завдяки новому закону з'являється поняття "корпоративного договору". Цим договором встановлюється: обов'язок сторін договору голосувати на загальних зборах учасників товариства у спосіб, визначений таким договором; порядок та умови, на яких учасники мають право або зобов'язані купити або продати частку у статутному капіталі; випадки, коли виникає таке право або обов'язок; порядок вчинення інших дій, пов'язаних з управлінням товариства, його припиненням або реорганізацією.

Зміст такого договору є конфіденційним, а договори, укладені його стороною на порушення корпоративного договору, автоматично вважаються нікчемними.

Законом встановлено випадки нікчемності "корпоративного договору". Це – невідповідність вимогам щодо безвідплатності та письмової форми укладення, встановлення обов'язку учасника здійснювати голосування за вказівками органів управління товариством, укладення договору стороною корпоративного договору на його порушення, але лише у випадку, якщо інша сторона знала або мала знати про таке порушення

– Крім корпоративного договору, які ще нові поняття виникають у зв'язку з новим законом?

Також виникає поняття безвідкличної довіреності з корпоративних прав. Встановлено, що учасники товариства мають право на видачу безвідкличних довіреностей з корпоративних прав, які неможливо відкликати упродовж строку, на який видана довіреність. Довіреність може бути скасована без згоди представника лише у випадках, передбачених довіреністю. Така довіреність видається задля виконання або забезпечення виконання зобов'язань учасників як сторін корпоративного договору, предметом яких є права на частку у статутному капіталі або повноваження учасників.

Безвідклична довіреність має бути обов'язково нотаріально посвідченою. У випадку, якщо права та інтереси довірителя порушено, представник на вимогу довірителя має припинити користування або відмовитися від неї. Якщо при цьому у сторін виник спір, безвідклична довіреність може бути скасована судом

– Яким чином законом врегульовано формування статутного капіталу товариства?

Дозволено збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів та без їх внесення – за рахунок нерозподіленого прибутку товариства.

Передбачено можливість укладення договору про внесення додаткового вкладу. За таким договором учасник та/або третя особа зобов'язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство – збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі. Даний договір може виступати як додаткова гарантія виконання зобов'язань між сторонами, що виникають до того моменту, коли відбудеться фактичне внесення вкладу учасником чи третьою особою.

– А що стосовно виплат дивідендів?

Згідно із новим законом, виплата здійснюється у строк, що не перевищує 6 місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників. На законодавчому рівні встановлюється періодичність, з якою можуть виплачуватися дивіденди. Дивіденди виплачуються за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом. Також в законі зазначені випадки, згідно з якими обмежується виплата дивідендів.

Товариство не має права виплачувати дивіденди, якщо не здійснено розрахунків з учасниками товариства у зв'язку із припиненням їх участі або з правонаступником учасників товариства. А також у випадку, якщо майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.

– Чи передбачено новим законом зміни у структурі Статуту товариств?

Скорочується кількість відомостей про товариство, які мають бути відображені у Статуті. Відповідно до нового закону, у Статуті мають бути відображені лише повне та скорочене (за наявності) найменування товариства, органи управління, їх компетенції та порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього

– Які зміни стосуються регламентації прав, обов'язків та статусу посадових осіб?

Закон визначає поняття посадових осіб товариства, "конфлікту інтересів", значного правочину та правочину щодо якого є заінтересованість. Винагорода за виконання посадовою особою своїх обов'язків та надання їй інших благ можуть здійснюватися виключно на умовах та підставах, зазначених у договорі між нею і товариством.

Посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства. Конфліктом інтересів є конфлікт між обов'язком посадової особи діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства в цілому та приватними інтересами посадової особи або її афілійованих осіб.

Закон встановлює обов'язки, за невиконання яких товариство розриває договір з посадовою особою без виплати компенсації: здійснення виплати винагороди посадовій особі, у випадках не передбачених умовами договору, неподання товариству переліку своїх афілійованих осіб при обранні на посаду та неповідомлення про зміну складу афілійованих осіб у п'ятиденний строк з дня, коли посадовій особі стало відомо про таку зміну.

Розголошення інформації посадовою особою, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків та становить комерційну таємницю товариства чи є конфіденційною, крім випадків, коли розкриття такої інформації вимагається законом.

Наголошую на важливому моменті: закон встановлює нововведення щодо посадових осіб в аспекті їх діяльності. Зокрема, член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства, а член наглядової ради товариства – без згоди загальних зборів учасників здійснювати ряд дій. Наприклад, вести діяльність як ФОП у сфері діяльності товариства. Також не може бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства, бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.

– Як Ви оцінюєте новий закон в цілому?

В цілому вважаю його конструктивним і таким, що є прогресивним для господарських відносин. Але хочу наголосити на важливості вчасного внесення змін до Статуту. Законом обумовлено чіткий термін, протягом якого є можливість внести зміни безкоштовно. Клієнтам юридичної компанії "Аскольд" ми розіслали листи з рекомендаціями на що варто звернути увагу. Всім підприємцям, кого стосується цей Закон, раджу звернутися до спеціалістів, щоб зміни до Статуту були внесені коректно та правильно.

ЧИТАЙТЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО БІЗНЕС І ПРАВО

Надрукувати
мітки:
коментарів
12 березня 2024
11 березня 2024
26 лютого 2024
20 лютого 2024
07 лютого 2024
10 січня 2024
03 жовтня 2023
02 жовтня 2023
05 вересня 2023
26 липня 2023