Поділитись:

Дефіцит зерна: в Україні хліб може здорожчати на 30%

Вівторок, 07 серпня 2018, 13:10

Українські пекарі заговорили про дефіцит якісного зерна для виробництва борошна.

Справа в тім, що якість українського зерна через червневу засуху і липневі дощі досить низька і не відповідає стандартам, – пише LIGA.net.

"Із пшеницею дійсно є проблеми, ми наступного тижня беремо партію тієї якості, що є, і пробуємо, чи з неї можна щось зробити", – розповів директор Луцького хлібозаводу "Теремно Хліб" Андрій Тищенко.

Підтверджують труднощі з якісною сировиною й інші виробники хліба.

Погодні сюрпризи

Поточне літо стало для українських аграріїв справжнім випробуванням. Напередодні збору врожаю поля після тривалої посухи буквально поринули в дощові води. Зливи з градом в липні налякали фермерів, і ті взялися збирати урожай, побоюючись його псування.

"Аграрії вирішили не чекати гарної погоди і там, де це було можливо, випустили в поля техніку. Але, зібравши урожай, багато фермерів не зуміли зерно доопрацювати, досушити, через що існує великий ризик псування врожаю вже на складах", – розповідає експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Петро Лахая.

Зі слів президента Асоціації фермерів і приватних землевласників Івана Томича, в деяких регіонах сильні дощі заважають збиранню врожаю і зараз.

"У деяких областях дощило цілий місяць, більш ніж 30 днів ніхто не виходив в поле", – зазначив він. Томич підкреслює, що надмірна вологість у результаті дощів призводить до масових захворювань, проростанню, гниття й інших шкідливих чинників, які зменшують валове виробництво і якість зерна.

Великі сільгоспвиробники нарікають на те, що, незважаючи на ранній старт збиральної компанії, завершити прибирання в липні аграріям не вдалося.

"На заваді стала погода: майже три тижні на більшій території України тривали дощі. За цей період, за даними локальних метеостанцій, випало від 120 до 210 мм опадів, місцями зливового характеру, що становить майже третину річної норми опадів. Це призвело до затримки збору і суттєвого погіршення якості врожаю", – повідомили в компанії "Нібулон".

Загалом, за даними Міністерства агрополітики, станом на 1 серпня необмолоченних залишаються понад 1,5 млн га пшениці, що оцінюється в 6,5 млн т зерна в полях.

"Ці обсяги, ймовірно, будуть зібрані як "некласова пшениця".

"Зелена хвиля бур'янів, яка накриє посіви після рясних опадів, створить суттєві труднощі при обмолоті зернових комбайнами і збільшить рівень засміченості партій зерна", – зазначив заступник генерального директора із сільгоспвиробництва компанії "Нібулон" Костянтин Хмельницький.

Погоджується з ним і Петро Лахай.

"У вологому зерні активно розвиваються грибкові мікроорганізми, виділяються мікотоксини і зерно стає непридатним навіть для корму тварин", – каже він.

Директор із виробництва агрохолдингу "Мрія" Юрій Піцик додає, що при визначенні якості зерна більшість елеваторів зіткнулися з проблемою коректного визначення так званих сажкових зерен. Таке зерно класифікується як зерно, загрязнене спорами сажки. Візуально зерно виглядало так, ніби на ньому присутня сажка, тобто борідка покрита темним нальотом, але при проведенні мікологічної експертизи з'ясовувалося, що зерно покрите грибками внаслідок затяжних дощів в фазі повної стиглості зерна", – говорить він.

Таким чином на ринку існує загроза дефіциту продовольчого зерна, що може вплинути на ціну борошна і хлібобулочних виробів. Адже для виробництва хліба, зі слів Лахая, використовується чисте зерно з вологістю 14-16 %. А досягти таких показників в цьому сезоні непросто.

Іван Томич додає, що за якістю українські аграрії втратили третину врожаю пшениці.

Що буде з цінами

Не секрет, що ціна на українське зерно формується під пресом світових очікувань. І, як зазначає Петро Лахай, є всі передумови для того, щоб ціни на урожай нового сезону зросли. Зокрема, за прогнозами продовольчої сільськогосподарської організації ООН ФАО, виробництво зернових культур в 2018 році становитиме 2 607 млн ​​тонн, що приблизно на 1,6 % нижче майже рекордного врожаю 2017 року. Таку динаміку експерти ФАО пояснюють тим, що скорочення виробництва очікується щодо кукурудзи, особливо в США, а також пшениці в Росії. За даними ж американського Мінсільгоспу, прогноз світового виробництва пшениці в нинішньому сезоні знижений на 3,07 млн ​​т – до 744,69 млн т. При цьому прогноз виробництва пшениці в Україні залишився на рівні попереднього місяця – 26,5 млн т.

"Поки рано давати остаточні прогнози, але, за попередніми оцінками, дефіцит сировини потрібної якості в цьому році можливий. Що стосується цін, то вони зараз і так "перегріті" трейдерами і зростанням курсу долара, наскільки вони зміняться – прогнозувати поки складно ", – повідомили в прес-службі ПАТ "Аграрний фонд".

Зі слів Петра Лахая, ціни на зернові будуть рости під тиском падіння прогнозів із виробництва.

"Ціни підуть вгору. Але це не погано для сільгоспвиробників", – говорить він.

У той же час Володимир Череда з "Київхліба" каже, що ціна на зерно і борошно зростає щорічно, незалежно від врожаю.

"Наприклад, в 2016-м і 2017-го роках в Україні збирали рекордний урожай пшениці, але спаду цін не було. Основна частина зерна йде на експорт, і ціна пшениці для внутрішнього ринку формується в порту і залежать від курсу валют", – пояснив він.

Зі слів Івана Томича, ситуація, що виникла, призведе до того, що ціни на хліб зростуть.

"Якщо раніше я давав прогнози, що хліб подорожчає впродовж року до наступних жнив на чверть, то з урахуванням нових коректив варто очікувати зростання цін на хліб до наступного врожаю, він подорожчає на 30-35%", – стверджує Томич.

Череда пояснює: в собівартості хліба борошно становить 40 %. Але, зі слів голови правління "Київхліба", говорити про те, як вплине ціна нового врожаю на вартість хлібобулочних, поки рано.

Надрукувати
мітки:
коментарів
08:31
08 грудня 2018
07 грудня 2018
06 грудня 2018
05 грудня 2018
04 грудня 2018