Багатоповерхівка з вишиванкою
Нині цей будинок – ошатна багатоповерхівка з новими вікнами і трафаретами-вишивками на фасаді. А ще кілька місяців тому приміщення колишнього гуртожитку 1963 року будівництва було занедбаним. Тож люди розуміли: якщо не вдатися до швидких радикальних заходів, то можна залишитися без даху над головою. І таки знайшли вихід із ситуації, – пише "Урядовий кур'єр".
– 2012-го вийшла постанова Кабміну, в якій прописано, як взяти пільгові кредити на заходи з енергозбереження. Під документ уряд передбачив 40 мільйонів гривень, але кошти освоювали тільки населені пункти Донецької області та Луцьк, – розповідає голова правління Асоціації ОСББ "Лучани" Юлія Сабатюк. – Ще тоді я переконувала: впроваджуючи енергоощадні заходи у своєму будинку, ми економимо й державні гроші. Адже зменшуючи споживання енергоресурсів, мінусуємо уряду суму дотації до собівартості тарифу та відшкодування пільг чи субсидій.
Перші вагомі кредити Луцьк узяв у 2012 році. Скористатися цими коштами вдалося переконати 8 ОСББ, які позичали гроші на заміну підземної кабельної лінії, щоб перейти з газу на електроопалення, встановлення нових ліфтів, утеплення приміщень та встановлення індивідуальних теплових пунктів.
ОСББ "Явір 2011" теж було у переліку переможців цього конкурсу. Однак кошти надійшли на казначейський рахунок лише 12 листопада. Зрозуміло, що освоїти їх на утеплення в цю пору року було неможливо. Тож гроші повернули державі. Але це морально утвердило мешканців будинку в потребі змін у власному житті.
І вони почали з того, що рішенням загальних зборів у червні 2014-го взяли понад 200-тисячний кредит на 5 років в АБ "Укргазбанк" на встановлення індивідуальних теплових пунктів. На той час із підтримки мали лише гарантоване сприяння міста у відшкодуванні відсотків. І вже за перші чотири місяці роботи (тепло за новими правилами пустили у грудні) зекономили на опаленні майже 100 тисяч гривень.
"Явір 2011" став об'єктом, на якому управлінці відстежували використання енергоресурсів для ухвалення нової постанови Кабміну. Згідно з нею, об'єднанню мали відшкодувати під час залучення кредитних коштів 40% вартості матеріалів.
Зірвали-джекпот
Отож у вересні 2015-го ОСББ 173-квартирного будинку на 10 років отримало позику 1,9 мільйона гривень. Позитивом тут стали і термін кредитування, і те, що відшкодування відсоткових ставок за залученими кредитами сплачуватимуть із міського бюджету.
У будинку відразу провели комплексну модернізацію: замінили вікна і відповідно до сучасних стандартів утеплили усі зовнішні стіни. При цьому зірвали такий собі джек-пот – 40-відсоткове відшкодування вартості обладнання і матеріалів. Мовою цифр: людям повернули суму в межах 500 тисяч гривень.
– Це навіть не кредит. Це поворотні кошти. Нам вдалося зменшити для власників квартир платежі за комунальні послуги, бо різниця між міським тарифом і будинковим вражає. Кредит не став додатковим навантаженням. Уся оплата буде з економії, – зазначає Юлія Сабатюк і додає: –Мої контакти знайти неважко. Можу з усіма поділитися і досвідом, і розрахунками — аби лиш люди починали діяти у власних інтересах.
Нині в Луцьку понад дві сотні ОСББ. Однак можливістю за кредитні кошти провести енергоощадні заходи скористалися лише 17 із них. Сума залучених коштів – приблизно 7,7 мільйона гривень.
Обласний центр – місто, де найбільша кількість ОСББ бере участь у держпрограмі з енергоефективності. Важливо, що стимулює впровадження енергоощадних заходів і влада Луцька. Якщо 2015 року за міською програмою відсотки відшкодували на понад 300 тисяч гривень, то у бюджеті на 2016-й на ці потреби вже заклали вчетверо більше — мільйон 250 тисяч.
За цими кроками – реальні розрахунки, доведені на ділі: економія теплової енергії після впровадження заходів – приблизно 50%, електроенергії – у межах 30%.
До речі, у березні 2016 року голова Держенергоефективності Сергій Савчук повідомив, що з початку чинності програми з енергоефективності позичальникам "теплих" кредитів відшкодовано з держбюджету понад 400 мільйонів гривень. Затримок із відшкодуванням, за його словами, не траплялося. Він зауважив, що відчувається підтримка держпрограми владою на місцях: торік в Україні ухвалено 81 місцеву програму з відшкодування частини відсотків за "теплими" кредитами, розробляють ще 120. Юлія Сабатюк підтверджує: затримок із відшкодуванням не було.
Тож є сподівання, що перевірена на практиці ініціатива стане прикладом для тих ОСББ, які ще досі вагаються, чи брати кредити на енергоефективні заходи. І досвід луцьких ОСББ – яскраве підтвердження цього. Типова хрущовка стала не лише привабливішою, а й теплою в прямому розумінні слова.
