Поділитись:

"Школи будемо оптимізовувати й надалі", – головна освітянка Волині Людмила ПЛАХОТНА

П'ятниця, 31 серпня 2018, 09:00
2089
0
0
2


Начальник управління освіти, науки та молоді Волинської ОДА Людмила Плахотна запізнювалася на інтерв'ю. Втім, зрозуміло: серпень – "гаряча" пора для освітян, адже на носі перший дзвоник. Не встигла Людмила Володимирівна зайти в кабінет, як до неї один за одним почали йти її підлеглі з "терміновими" на підпис паперами та нагальними питаннями.

Поки вона розбиралась зі справами, вдалося трохи розгледіти її кабінет. Він нагадує невеличку квіткову оранжерею, де є чимало вазонів, стоси книг та вирізьблений з дерева портрет Тараса Шевченка. Скляні двері були відчинені на крихітний старий балкон, який виходить одразу на головну пішохідну вулицю Луцька – Лесі Українки. Того дня там було багато пісень і танців у місті проходив фестиваль "Поліське літо з фольклором". Тому для того, аби міський гамір не заважав спілкуватись, ми зачинили двері на балкон і почали нашу розмову.

– Незабаром стартує новий навчальний рік, в якому першокласники вчитимуться за вимогами "Нової української школи". Чи готові батьки школярів до нових правил, чи досі вважають, що діти не вчитимуться, а лише гратимуться в початкових класах?

– Ні, вони будуть навчатися граючись. Готувати батьків немає потреби, бо вони віддають дитину в школу. Яка методика, програма та стиль навчання там це вже питання школи, а не батьків.

Чи всі освітні заклади Волині готові до старту "Нової української школи"?

– У міру сил готові. Однак це ж тільки старт реформи і початок підготовки до "Нової української школи". Тому для того, щоб зробити її такою, якою бачить Мінрегіонрозвитку, для неї треба великі кошти (я про матеріально-технічну базу). Отож, вона буде поповнюватися довгий час.

Протягом скількох років?

– Перехідний період до 2022 року. Тому ми зараз створюємо умови лише для першого класу, але наступного року вони будуть розширюватися.

"Зараз підготовка до школи здійснюється саме на рівні директора і педагогічного колективу"

Під час розмови про підготовку шкіл до навчального року згадала нещодавнє повідомлення у ЗМІ. Там йшлося про те, що в одній з маневицьких шкіл під час зливи протік дах та залило класи. Вчителі тоді бідкалися, що не встигнуть зробити ремонт до 1 вересня. Яка ситуація зараз? Встигають?

– Ця ситуація не є такою плачевною, як розписали директор школи та його дружина Людмила Деркач, яка цю статтю і "запостила". Для чогось їй потрібно було загустити фарби.

То вони все ж таки встигають відремонтувати класи до першого вересня?

– Все вони зроблять, яккщо тільки природні умови не додадуть якихось негараздів, то школа буде готова. Тому що зараз підготовка до школи здійснюється саме на рівні директора і педагогічного колективу. Саме він повинен втілити те, що уже забезпечили Кабмін, МОН і відділ освіти, який їм передав кошти.

А як щодо волинських педагогів? Чи готові вони до нових освітніх вимог?

– Дуже сподіваюся, що всі ті, хто планує працювати з першого вересня в новій школі, готові. У нас є звільнення ряду педагогічних працівників це в основному люди, яким уже під 70 років, і перебудовувати всі свої методики вони вже самі не хочуть чи не можуть. Тому в нас значно омолодиться педколектив учителів перших класів.

Цікаво, як в нових умовах надалі перевірятимуть педагогів на профпридатність?

– В нас є атестація педпрацівників, яка здійснюється в обов'язковому порядку раз на 5 років. Можна частіше, якщо є бажання чи якісь претензії. Але надалі атестація буде діяти паралельно із сертифікацією. Пізніше залишиться тільки сертифікація, де один раз на три роки педпрацівник буде проходити її і, відповідно, від того буде залежати і його зарплата.

Чим саме сертифікація буде відрізнятися від атестації?

– Атестація це вивчення матеріалів, які напрацював сам педагог. Сьогодні менше вивчається якість та результативність освітнього процесу. Адже вивчають педагога в атестаційному процесі, його участь в методичній роботі, в громадському житті. В сертифікації передбачено вивчення його знань предмету. Тобто він сам буде здавати те ЗНО, яке здають його діти. Ви зрозумійте, що можуть бути в окремих випадках цікаві результати. Також будуть братися за основу й результати державної підсумкової атестації та якість знань випускників педагога, який сертифікується.

То я правильно розумію: якщо вчитель не пройде сертифікацію, то з ним можуть попрощатися?

– Так, може таке бути.

Найбільш обговорюваною темою цього року є вчительські зарплати. Звучали меседжі, що після підвищення зарплат звичайний вчитель отримує зарплату на рівні професора університету, якщо не вище. Однак були протилежні думки що високі зарплати вчителів це міф і неправда. То де ж істина?

– Все відносне. Якщо ми будемо порівнювати середню заробітну плату в освіті, наприклад, з охороною здоров'я, то освітня галузь досить гарно виглядає. Якщо ми будемо порівнювати зарплати в галузі освіти і середню заробітну плату в економіці, то ми якраз таки маємо ось ту середню зарплату. Але дійсно, якщо порівнювати з професорським та викладацьким складом, то педпрацівникам двічі за останній період піднімали заробітну плату, а викладачам вишів ні.Тому сьогодні професор, який мав би отримувати значно більше ніж вчитель, отримує однакову з ним зарплату.

– Раніше в умовах низьких зарплат вчителі шукали собі підзаробіток, надаючи послуги з репетиторства. Однак були й випадки, коли вчитель умисно занижував оцінки тим дітям, які не наймали його як репетитора. Як ви ставитеся до таких історій?

– Якщо такий випадок є, то цей педагог має бути звільнений, бо це є ганебне явище і порушення педагогічної етики. І, за законом "Про освіту", є причиною для звільнення.

Тобто вчитель взагалі не має права займатися репетиторством?

– Все залежить від того, що ми вкладаємо в значення слова "репетиторство". Це така народна назва додаткових освітніх послуг. Якщо ця послуга надається, наприклад, майбутньому абітурієнту, який вивчав певну дисципліну в школі, але не на тому рівні, щоб мати гарні оцінки для ЗНО, тоді він додатково за свої кошти наймає педпрацівника, який не навчає його в школі, і отримує додаткові освітні послуги, то це нормальне явище. Часто батьки не хочуть готувати з дитиною домашні завдання, а хочуть, щоб педпрацівник їх замінив в цьому це допустимо, але якщо це є зовсім інший вчитель, а не той, який навчає, бо тут, відповідно, учитель, який навчає дитину, не повинен бути її репетитором.

Існує стереотип, що в сільській місцевості якість надання освітніх послуг гірша, аніж в міських школах.

– Я не погоджуюся з вами, тому що вчителі, які працюють на високому рівні, є і у сільській місцевості. Маючи результати ЗНО, хочу сказати, що на Камінь-Каширщині є учень, який з обох предметів набрав 200 балів. Коли давали цільові направлення до вишів два роки тому, то ми брали копії сертифікатів ЗНО, за якими сільська школа показувала дуже високі результати.

Сільські школи зараз перебувають в активному стані змін, я оптимізацію маю на увазі. Як вона проходить на Волині і скільки вже закрили малокомплектних шкіл?

– Якщо три роки тому було 718, то сьогодні є 624 школи. Але це не означає, що ми їх просто закрили. Ми реформували, знизили ступінь, об'єднали з опорним закладом у філію. Будемо оптимізовувати школи й надалі, адже досі є такі освітні заклади, де навчаються 10-20 дітей. В основному це в таких районах, як Локачинський, Турійський, Горохівський, де народжуваність невисока. Ці ж порожні приміщення треба опалювати, освітлювати.

Але якщо закривають школу, бо більша частина приміщень пустує, то що з такими будівлями робити?

– Сьогодні такі приміщення віддаються під дошкільні навчальні заклади, ФАПи або клуби. Це громада має вирішувати, чи віддати під садочок, чи, можливо, навіть молодому фахівцю для проживання.

В опорні школи дітей має відвозити шкільний автобус. Чи достатньо їх?

– Недостатньо, адже у нас сьогодні є 191 автобус, який курсує дорогами між школами. Це 85 % від потреби. Нам потрібні ще автобуси, бо є ще понад 10 тисяч учнів, які доїжджають, а разом з ними і педпрацівники. Також є потреба в оновленні автобусного парку, бо ж є такий транспорт, який вичерпав свій ресурс.

Є новоутворені опорні заклади, в яких є два-три автобуси, але доїжджають діти з 20 населених пунктів. Деяким дітям треба вставати дуже рано, аби потрапити вчасно на цей автобус. Відповідно, для такого закладу варто було би ще два автобуса дати.

Де ситуація найгірша зі шкільними автобусами?

– В Ківерцівському, Луцькому районах, де є велика відстань між школами.

"З кожним роком в нас все менше учнів вибирає математику для ЗНО - її бояться"

Від матеріального повернімося до освіти. Які цьогорічні результати ЗНО показала Волинь? Потішили наші випускники чи розчарували?

– В розрізі районів не можу сказати, бо ще цього не аналізувала. Однак якщо брати в межах України, в нас дуже хороші показники. Зрозуміло, що це все відносно. Однак ми в першій п'ятірці з високим рівнем результатів. Проте, якщо порівнювати з минулим роком, то ми бачимо, що в цьому році гірше. Оскільки здавали значно більше випускників ЗНО з української мови і серед них випускники профтехзакладів або вищих навчальних закладів. Тобто студенти або майбутні робітники не показали високого результату знань з української мови.

В порівнянні з минулим роком?

– Вони минулого року не здавали, а я беру статистику і відповідне число. Вперше ПТУ і виш здають ЗНО з української мови. Якщо ще низькі результати можна вибачити кваліфікованому робітнику, який буде працювати слюсарем з ремонту авто, то наші виші 1-2 рівня акредитації і педколеджі теж не дуже високий рівень показали. Тому над цим будемо працювати.

Цього року українські випускники в загальному склали погано ЗНО з математики. МОН навіть пропонує ввести математику як обов'язковий предмет для зовнішнього оцінювання. Як вважаєте, це допоможе?

– З кожним роком в нас все менше учнів обирають математику для ЗНО її бояться. Відповідно, технічні спеціальності у вишах чи професійно-технічні заклади не мають абітурієнтів, бо математику ніхто не вибирає. Наприклад, у минулому році в нас було 3500 учнів, які вибрали математику, в цьому році уже 2 500. Але ж технічні фахівці дуже потрібні, бо ми не можемо бути всі гуманітаріями.

Чомусь завжди вважалося, що вчитися у ПТУ непопулярно. Навіть жартували, що всім двієчникам дорога в ПТУ.

– А в результаті оті, як ви кажете, двієчники, які слабо навчалися в школі, здобувають робітничу професію, працюють за спеціальністю і мають кращу зарплату. У нас уже є конкурси в професійні заклади, особливо ті, які ми реорганізували в центри, де значно оновилась матеріально-технічна база. Ковельський, Нововолинський центри там дуже великий відсоток вступників.Тим більше знаємо приклади, де випускники вишів, не знайшовши роботу, ідуть працювати робітниками.

Чомусь наші батьки вважають, що головне аби їхня дитина отримала вищу освіту, а ким вона буде працювати, чи працюватиме за фахом – інше питання. Своєю чергою виші зацікавлені заробити кошти. Чомусь сьогодні наші ВНЗ уже, як підприємства, думають, як більше заробити і побільше ліцензувати спеціальностей.

"За робітником, який може знання з новітніх технологій принести на підприємство, черга роботодавців буде стояти"

Тим не менше профтехосвіта переживає реформування, але не без проблем. Ось пам'ятаю випадок, коли фінансування ПТУ держава скинула на плечі міських бюджетів. Тоді утворилася проблема з виплатою зарплат та стипендій. Зараз як з фінансуванням?

– Були проблеми, бо це було неочікувано. Скинули фінансування в грудні (в 2016-му це було), коли були затверджені обласні бюджети. З першого січня 2016 року обласний бюджет не зумів передбачити стільки коштів, щоб утримувати всі заклади. У нас була проблема в Нововолиньську. Однак з моменту переходу на утримання з місцевого бюджету ПТУ зазнали розквіту. Вони сьогодні стабільно фінансуються та забезпечені зарплатами. Сьогодні в нас регіональне замовлення на спеціальності. Адже кому краще знати, які робітники потрібні на місцевому рівні комусь там в Києві чи управлінню освіти з нашим центром зайнятості? Тому ми одні професії розвиваємо, а інші закриваємо.

Які, наприклад, закриваєте?

– Наприклад, є професія поштаря, радіоелектроніка. Ну хто зараз ремонтує телевізори чи радіо? Маємо багато міжнародних проектів у профтехосвіті. Ми їздили в Естонію та Баварію з педагогами ПТУ і бачили професії, які будуть затребувані через два-три роки.

Втілювали у волинських ПТУ щось із побаченого в Естонії?

– Так, ми бачили, що в Естонії матеріально-технічна база, на якій навчаються майбутні робітники, новіша й сучасніша, аніж в роботодавців. Та за робітником, який може знання з новітніх технологій принести на підприємство, черга роботодавців буде стояти.

Нам в Ковелі вдалося створити три нові навчально-практичних центри, в Камінь-Каширську, створюємо зараз у Володимирі-Волинському. Ці заклади мають сучасну базу, кадри, тисячі учнів. До них ми плануємо доєднати ПТУ, які є малокомплектними. Але в цьому плані відчуваємо супротив з боку педагогічного складу таких ПТУ. Хоча ми не хочемо їх закривати, а плануємо об'єднати спільно кадровий потенціал та матеріальну базу.

Але невже під час цього об'єднання не обійдеться без скорочень?

– Ну буде, наприклад, вже не три директора, а один.

А іншим двом що робити?

– Працювати педагогічними працівниками, завідувачами господарств. Ми будемо пропонувати їм роботу, аби вони хотіли працювати. Хіба що це будуть працівники похилого віку.

"Я все пробачу, якщо чесно людина зізнається, або якщо вона без злого умислу щось не так зробила"

Якщо в шкільній та профтехосвіті період оптимізації, то в дитячих садочках (особливо в містах) місць всім дітям не вистачає.

– На жаль, Волинська область і Луцьк в загальнодержавній статистиці виглядає дуже слабо. Ми другі за потребою в будівництві садочків і збільшенні місць. Адже в нас на 100 місцях виховується більше 120 дітей. Потрібно будувати садочки, відкривати додаткові групи в діючих садочках, в приміщеннях, де були школи, відкривати садочки. Також варто сприяти тому, щоб народжувалися діти й молоді сім'ї залишалися в селі. В Луцьку ще так гостро стоїть ця проблема ще й через те, що у луцьких садочках є багато сільських дітей. Тому будувати садочки треба не лише в Луцьку, а й в навколишніх селах, в ОТГ.

Ще маю питання, яке стосується безпосередньо вас. На оперативних нарадах новопризначений керівник Волинської ОДА часто критикував ваші доповіді. Як думаєте, чого вас так не любить Савченко?

– Я б не хотіла цього коментувати, бо це робочі моменти. Зараз ми порозумілися, в нас конструктивна співпраця. Десь, можливо, я не до кінця зорієнтувалася, як би він хотів, щоби я будувала свою доповідь, десь, можливо, й керівник не так мене сприйняв та зрозумів. Однак сьогодні в мене прекрасна робоча атмосфера він мене чує і я його розумію.

А ви є суворим керівником? Що ви не змогли б ніколи пробачити своїм підлеглим, а на які огріхи зможете закрити очі?

– Я маю великий досвід управлінської діяльності. Тому б ніколи не пробачила неправди, дволикості. Я все пробачу, якщо чесно людина зізнається, або якщо вона без злого умислу щось не так зробила. Але якщо в цьому буде корупція, неправда, подвійні стандарти цього не зможу пробачити.

Який настрій перед стартом нового навчального року?

– Дуже оптимістичний. Я бачу, що нам все вдається. За загальною оцінкою області на вчорашній конференції (21 серпня у Києві відбулася Всеукраїнська серпнева конференція "Нова українська школа – старт реформи, участь громад", – К.) та в межах держави ми дуже гарні результати маємо. У нас народжуються діти, збільшується кількість учнів. Тому я з оптимізмом дивлюся у майбутнє.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

2089
0
0
Надрукувати
мітки:
2 коментарів
20 листопада 2018
19 листопада 2018
16 листопада 2018
15 листопада 2018
13 листопада 2018
14:00
11:00
#Сім_сорок: дика мода на тварин
Пам’ятаєте раніше в усіх нічний клубах країни, чи модних закладах ...
#Сім_сорок. Штраф за неготовність до снігу
Доки грім не гряне – дядько не перехреститься. Вислів далеко ...
#Сім_сорок. "Пенсійний фонд" чи "молоде-зелене": медицина по-українськи
До якого лікаря ви підете на прийом – молодого спеціаліста ...
#Сім_сорок. Батьківські вайбер-групи: поміч чи привід для скандалу
Не так давно дізналася, що мої друзі-батьки усі мають на ...
#Сім_сорок: право поліцейського і ДТП: що вчать у луцькій автошколі (дівоча версія)
Для того, аби ми, учні автошколи, дійсно вчили правила дорожнього ...
#Сім_сорок: жити-(не)смітити
Маленький песиміст в мені каже, що не скоро ідея з ...
#Сім_сорок. Коли бракує часу
Ви аналізували коли-небудь, скільки часу на день у вас забирає ...