Місія – врятувати життя: що потрібно зробити в реформі екстреної допомоги на Волині

В Україні триває медична реформа. І в межах її проведення екстрена медична допомога має на меті підвищення якості допомоги, створення практики надання першої допомоги на місці події, а також покращення матеріально-технічної бази та системи оплати праці. Однією зі змін буде розподіл на екстрену та невідкладну допомогу, що звузить перелік підстав для виклику "екстреної швидкої допомоги".

Як повідомляє аналітик ГО "Український центр європейської політики" Денис Горбач, це передбачено відповідно до закону "Про екстрену медичну допомогу", ухваленого в липні 2012 року. Закон набув чинності, але так і не був цілком імплементованим, зокрема через відсутність необхідної бази підзаконних нормативно-правових актів та недостатнє фінансування.

Цей закон визначив, що "швидка" має надавати допомогу лише на вичерпний перелік послуг "екстреної допомоги" і лише таким пацієнтам, які перебувають у невідкладному стані. І що, відповідно, сама собою висока температура, тиск чи головний біль не є підставами викликати бригаду ЕМД. Це потрібно для того, щоб вивільнити ресурси для надання термінової кваліфікованої допомоги тим, хто без неї ризикує не вижити: умовно кажучи, щоб людина із серцевим нападом не чекала, поки медики деінде радять, як збити температуру.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров′я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Основна місія екстреної допомоги – врятувати життя. Хоча бувають випадки, коли це не завжди вдається. Основне завдання екстреної допомоги – стабілізувати стан пацієнта і якнайшвидше доставити його в лікарню. Екстрену службу викликають, коли телефонують "112" або "103". Вважається, що диспетчер має оцінити стан постраждалого з його слів чи зі слів осіб, які викликають швидку, і направити відповідну бригаду на місце події.

Важливими у роботі диспетчерів є "скрипти" розмови під виклику. Це так званий алгоритм дій, коли телефонує людина, яка потребує допомоги екстреної чи невідкладної швидкої допомоги. За певним планом диспетчер має розпитувати людину про те, що сталося. Диспетчери намагаються якомога більше розпитати тих, хто їм телефонує, щоб вирішити, яка медична допомога людині потрібна.

Щоб дізнатися, який вигляд має робота справжнього диспетчера, вирушили у комунальний заклад "Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф". Диспетчер центральної оперативної диспетчерської Лариса Соловйова розповіла, що за чергування в середньому приймає до 50 викликів. Увечері буває більше.

Лариса Соловйова зазначила, що абсолютно всі розмови записуються.

"В нас є алгоритми розмов на всі випадки: ДТП, на надзвичайні ситуації, на серцеві напади. Абсолютно на всі причини виклику є алгоритми дій. Бувають випадки, коли людина не може пояснити, що наразі сталося. Як можна пояснити те, що "мені погано"? Погано може бути, коли нога болить, живіт, голова. Ми намагаємося розпитати більше, щоб більше інформації отримати. Тоді вже вирішуємо, чи поїде наша "швидка допомога", чи переадресовуємо на поліклініку чи до дільничного лікаря. Головне, щоб людина не залишилася без допомоги", – зазначила диспетчер.

Лариса Соловйова зауважує, що багато людей хоче порадитись, що робити в певній ситуації. У їхньому закладі є лікар-консультант, на якого переключають у телефонному режимі.

Із її слів, кількість викликів залежить від погоди. Літом менше, а коли холодна пора, то буде більше викликів, бо люди починають хворіти.

"Ми можемо виїжджати і до діток, і до дорослих. Деколи люди не знають, що робити, коли температура. Ми питаємо, коли температура почалася. Радимо, що робити. Якщо температура через певний час не збивається, тоді до них виїжджають", – зазначила вона.

Лучанка Олена Яскорська-Шах телефонувала до "швидкої" допомоги в Луцьку, коли у її знайомої стався епілептичний приступ. Їй диспетчер пояснив, що треба робити до приїзду "швидкої".

"Я не знала, що робиться. Диспетчер попросила описати словами, як це виглядає. Я описала. Тоді диспетчер сказала, що робити. Зокрема покласти на бік, дивитися за язиком. Швидка приїхала за 5-10 хвилин", – зазначила вона.

Завідувач оперативної диспетчерської Волинського обласного центру медичної допомоги Андрій Абрамов розповів, що орієнтовно 550 -600 викликів за добу отримують диспетчери головного центру. Наразі там працює 6 диспетчерів по прийому звернень 103 і двоє диспетчерів, які керують бригадами шести районів.

"Правильна робота диспетчера полягає не тільки в наданні порад, або у фіксації звернення. Головне – зрозуміти викликаючого, пояснити йому, що робити. І порадити так, щоб він зробив те, що радить диспетчер. Деякі люди нецензурно висловлюються й неадекватно реагують під час спілкування з диспетчерами, мовляв, що ви там питаєте", – зазначив він.

Андрій Абрамов розповів, що в разі телефонного дзвінка щодо ДТП диспетчеру треба 15-20 секунд для того, щоб з'ясувати деталі. Основне – це дізнатися місце знаходження та кількість потерпілих, номер телефону того, хто дзвонить.

Поки їде "швидка", диспетчер може давати поради щодо того, чи можна витягувати з машини потерпілих внаслідок аварії, чи ні.

"В нас дуже багато зараз хибних викликів. Наприклад, недавно був виклик у Камінь-Каширський. Дві машини поїхало, бо сказали про 4 потерпілих. Але на місці ні ми, ні поліція нікого не знайшли", – зазначив він.

Андрій Абрамов скаржиться, що чимало людей медикаментів не мають вдома. А при банальних ГРВ не дотримуються режиму й не виконують вказівок лікаря. У таких випадках хворим стає гірше й вони змушені телефонувати в екстрену медичну допомогу.

Він розповів, що 70-80 % роботи екстрена допомога робить того, що мали б виконувати лікарні, ФАПи, амбулаторії.

Керівник комунального закладу "Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Володимир Шмаль розповідає, що закладу потрібні нові автомобілі.

"Нашим всім автомобілям вже більше шести років. В цих службах мають бути машини не старше 5 років. У нас 47 УАЗів та 113 автомобілів. Але як ми можемо виконувати реформу на таких автомобілях?" – поскаржився він.

Володимир Шмаль зазначив, що наразі немає програмного забезпечення для центральної диспетчерської, яке коштує 4, 5 мільйони.

"Ми зверталися в Міністерство, щоб вони централізовано закупили програмне забезпечення для центральних оперативних диспетчерських для всієї України. Є 26 центрів екстреної допомоги. Було б добре, якби була одна й та сама програма й можна було б співпрацювати з будь-яким центром. А так кожен закуповує ту програму, хто де як зможе. Технічне забезпечення не дозволяє нам співпрацювати з екстреними службами "104", "102". Якби в нас було нормальне центральне забезпечення, то ми б зразу ці всі надзвичайні стани передавали б одним натисканням на клавішу на службу "102" чи на "104" чи "101". А так, цього немає", – зауважив він.

Володимир Шмаль зауважив, що наразі є один центр екстреної медицини у Луцьку, якого наразі достатньо.

"Якщо будуть кошти, ми ще зробимо 3 станції, де будуть створені центри госпітальних округів: Нововолинськ, Ковель, Луцьк. Додатково потрібно відкривати пункти базування бригад екстреної допомоги для того, щоб забезпечити доїзд бригад. Бо через те, що відстані дуже великі, то бригади запізнюються, особливо в Старовижівський, Ратнівський, Любешівський, Маневицький район. А щоб відкрити додатковий пункт, треба автомобіль, який найдешевше коштує 2, 5 мільйони гривень, 5 посад водіїв, 9 посад фельдшерів, одна посада на пункт прибиральниці. А це кошти", –- зауважив він.

Як зазначено на сайті Міністерства охорони здоров'я, модернізація оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф допоможе прискорити приїзд "швидкої". Зокрема впровадження в роботу "швидких" GPS-технологій дастьможливість відслідковувати на карті переміщення карет і направляти до місця виклику найближчу бригаду.

У деяких регіонах, не чекаючи розпоряджень міністерства, місцева влада самостійно розпочала модернізацію диспетчерської системи. У 2016 році забезпечили функціонування у штатному режимі оперативно-диспетчерських служб центрів ЕМД та МК з GPS-технологіями у Києві, Дніпропетровській, Херсонській, Харківській областях, а в режимітестування – у Вінницькій (Вінниця та Вінницький р-н) та Полтавській (Полтава та Полтавський р-н) областях.

Кожна реформа потребує грошей і чималих. Але коли йдеться про здоров'я, тоді не варто економити, щоб не було запізно для пацієнтів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЯК РОЗВИВАЄТЬСЯ МЕДИЦИНА НА ВОЛИНІ ЗА ГРОШІ СВІТОВОГО БАНКУ