Поділитись:

ЗНО-2018: чому необ'єктивний рейтинг областей

Середа, 12 вересня 2018, 11:15

Наприкінці серпня інформаційний ресурс "Освіта.ua" склав рейтинг областей за показником успішності складання тестів школярами на основі результатів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).

Головний експерт групи "Освіта" Реанімаційного пакету реформ Володимир Бахрушин пояснив, у чому необ'єктивність рейтингу, що впливає на успішність одних областей і невдачі інших та на які показники дивитися, щоб розуміти стан освіти у регіонах.

Загальні результати ЗНО цього року принципово не відрізняються від попередніх років як за загальним рівнем підготовки випускників закладів загальної середньої освіти, так і за розподілом їх результатів в розрізі предметів, типів закладів та регіонів. Як і у попередні роки, слабкими є результати ЗНО з математики і фізики, а також результати в окремих регіонах, зокрема в учасників із Закарпатської та Чернівецької областей.

Мапа областей України за середнім балом ЗНО:


Щодо результатів оприлюдненого нещодавно рейтингу, то автори дослідження не дотрималися ряду принципів складання таких рейтингів: чіткого визначення мети та цільової аудиторії, прозорості методики, відбору показників, що забезпечують валідність результатів. Крім того, неможливо за даними звітів УЦОЯО розрахувати середнє арифметичне всіх тестів – лише отримати певні оцінки цих показників. Є також серйозні сумніви стосовно коректності використання загального середнього арифметичного як основи для порівняння.

В рейтингу взагалі загубили Київ. Більш докладний аналіз свідчить, що не завжди за узагальненими показниками можна зробити однозначні висновки стосовно якості середньої освіти в регіонах. Приміром, частка учасників тестування з української мови і літератури з Тернопільської області, які отримали 180 та більше балів, майже відповідає середньому за Україною показнику. Але за часткою тих, хто не подолав поріг "склав – не склав" область є одним з аутсайдерів. Натомість Дніпропетровська область потрапила до трійки регіонів з найменшою часткою тих, хто не подолав поріг. Але за часткою умовних відмінників її результат є гіршим за середній рівень.

Тому більш коректним є оцінювання регіонів за комплексом показників, які наводить УЦОЯО. Зокрема, це можуть бути частки учасників тестування, які потрапили до груп найслабших та найсильніших. Якщо брати до уваги результати всіх учасників тестування з української мови і літератури, то у цьому році очевидними лідерами є Львівська та Черкаська області, а аутсайдерами – Чернівецька та Закарпатська області.

За результатами тестування з математики з великим відривом від інших лідирують місто Київ та Львівська область. Ситуація з аутсайдерами менш однозначна. За часткою тих, хто не подолав поріг "склав – не склав", найгіршими є результати Чернівецької та Миколаївської областей, де таких учасників понад 25 %. Трохи менше – 25 % – у Закарпатській та Житомирській областях. За часткою учасників, які отримали 180 та більше балів, найгіршими є показники Луганської та Одеської областей.

Втім, не залежно від способів оцінювання, місто Київ, Львівська та Черкаська області за багатьма показниками належать до лідерів, а Закарпатська і Чернівецька до аутсайдерів. Порівняння результатів за типами закладів освіти свідчить, що найбільш істотною відмінність результатів Львівської та Чернівецької областей є для закладів загальної середньої освіти. Приміром, частка тих, хто не подолав прохідний поріг з математики, для випускників середніх загальноосвітніх шкіл дорівнює, відповідно, 13,14 % та 30,41 %, для випускників НВК – 13,05 % та 33,16 %, для випускників гімназій – 1,83 % та 7,66 %, для учнів ПТНЗ – 50,0 % та 44,62 %, для студентів коледжів – 14,96 % та 17,50 %.

Аналіз розподілу результатів всередині областей свідчить, що результати в обласних центрах зазвичай є значно кращими, ніж в середньому по області. Приміром, для тестів з математики не подолали поріг: загалом у Волинській області 14,99 % а у м. Луцьк – 8,58 %; в Запорізькій області 18,87 %, а у м. Запоріжжя – 15,13 %; в Одеській області 22,66 %, а у м. Одеса 17,1 %; в Хмельницькій області – 18,69 %, а у м. Хмельницький – 11,97 %.

Результати за районами і населеними пунктами мають дуже великий розкид. Приміром, у Чернівецькій області частка абітурієнтів, які не подолали поріг "склав – не склав" з математики, дорівнює 25,65 %, у м. Чернівці – 13,17 %, у Герцаївському районі – 54,90 %.

Слабкі результати Чернівецької та Закарпатської областей частково пояснюються значною часткою населення, що належить до румунської та угорської національних меншин. Зокрема, про це свідчать показники відповідних районів і населених пунктів. В Герцаївському районі Чернівецької області поріг "склав – не склав" з історії України не подолали 50,88 % учасників, з біології – 47,5 %, з географії – 45,38 %. Це значно більше, ніж в середньому по області. Аналогічно у Берегівському районі Закарпатської області 47,09 % учасників не подолали поріг з історії України, 41,51 % з математики, 38,04 % з біології, 34,15 % з географії.

Аналіз даних про результати ЗНО свідчить, що вони залежать від багатьох факторів, зокрема, від розподілу учасників тестування за типами закладів та типами населених пунктів, мови навчання тощо: очікувано кращі результати отримали великі міста та обласні центри, серед учнів ліцеїв та гімназій значно менше не подолали прохідний поріг. Разом з тим, проявляються системні відмінності, які можуть бути зумовлені динамікою розвитку регіонів, якістю підготовки у місцевих закладах вищої освіти, наявністю попиту на висококваліфікованих фахівців з окремих спеціальностей та ін. Але даних про співвідношення ваги цих та інших факторів на сьогодні недостатньо.

VoxConnector для ІА "Конкурент"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
18 грудня 2018
17 грудня 2018
14 грудня 2018
13 грудня 2018
11 грудня 2018
10 грудня 2018
09 грудня 2018
10:10
05 грудня 2018