Лучниця-воїн Майя Москвич повезене на Ігри Нескорених прапор Волині (ФОТО, ІНТЕРВ'Ю)

Ветеран АТО, а нині вже й спортсменка Майя Москвич сьогодні вирушає на збори, а 17 жовтня летить до далекого австралійського Сіднею, представляти Україну на міжнародних спортивних змагань "Ігри Нескорених". Це спортивна подія для військовослужбовців, які зазнали травм. Цього року вона відбудеться з 20 по 27 жовтня. Змагатимуться представники 18 націй: Афганістан, Австралія, Канада, Данія, Естонія, Франція, Грузія, Німеччина, Ірак, Італія, Йорданія, Нідерланди, Нова Зеландія, Польща, Румунія, Україна, Великобританія, США.

Змагатимуться у таких дисциплінах: стрільба з луку, атлетика, веслування на тренажерах, екстремальне керування від Jaguar Land Rover, пауерліфтинг, велоспорт на шосе, регата, вітрильний спорт, волейбол сидячи, плавання, баскетбол у візках, регбі у візках.

Минулоріч від Волині теж був учасник – Сергій Торчинський, який представляв країну у Торонто (Канада). Він, до слова, здобув бронзу у своїй дисципліні "штовхання ядра".

Загалом у команді 15 учасників, єдиною жінкою є Майя. Вона займається стрільбою з луку. У цей спорт прийшла лише півроку тому, тому сама доволі скромно оцінює власні шанси. Тим не менше, саме такий вид реабілітації допомагає дівчині впоратися з поствоєнними викликами.

Вона сподівається, що ветерани в Україні зможуть стати потужною силою та знаходитимуть сили знайти себе у мирному житті. Їй у цьому допомагає лук та стріли. Каже, що військові звикли стріляти – чи то в бою, чи у навчанні. Тому цього часто не вистачає у мирному житті.

Проводжати спортсменку прийшли спортсмени-паралімційці, її друзі та керівництво відділу з питань фізичної культури та спорту облдержадміністрації і власне голова Волинської ОДА Олександр Савченко. Майї вручили прапор України, а згодом і прапор області.

– Маю, важко визначити, який у тебе настрій: ніби і схвильована, ніби і спокійна. То як все ж таки?

– Нині, коли я вийшла з кабінету голови облдержадмністрації, настрій у мене чудовий, бо тепер маю прапор Волинської області. Його зняли прямо з флагштоку. Для мене це така важлива умова! Я тричі за сьогодні просила прапор Волині, бо сьогодні вже їду.

– А як тебе налаштовує як спортсмена твій тренер, інші учасники команди?

– Мене налаштовують гарно виступити, але трішки хвилююся, бо дуже мало часу на тренування. Я, як новачок, не професіонал, не все залежить від мене. Хочу максимально уваги приділити зборам.

– Що тобі допомагає сконцентруватися під час вистрілів?

– Єдине, що мені допомагає – це розуміння того, навіщо я це роблю, чому мені необхідно робити цей постріл, наступний. Це усвідомлення навіщо це все.

– Чи дивилася ти на склад суперниць?

– Ні, і це зрештою не важливо. Тому що мій основний суперник – це я сама.

– Чи правильно я розумію, що участь в цих змаганнях – це навіть не спорт, а реабілітація?

– Так і є. Стрільба з луку надзвичайно складний спорт. Різко у нього ввійти і стати спортсменом – це фактично неможливо. Нинішній етап для мене реабілітаційний, аби включитися в суспільство, бо приїхавши з війни, відчуття, що є я, є всі решта – я не відчувала точок дотику з цим світом, з життям в України. Нині ж я такі точки доторку знаходжу. Це своєрідна соціалізація.

– Що ти можеш порадити своїм побратимам? Тим, хто служить, чи повернувся додому і не знаходять оцих точок доторку?

– Якщо ми залишилися живі, значить на те є причини. Не нам вирішувати, чи загинути у бою, чи лишитися живими, з руками, ногами – чи без. Це було десь вирішено. Але якщо ми залишилися, то ми маємо прожити життя гідно. Гідно на стільки, аби коли ми врешті-решт помремо, побачивши там своїх побратимів, з радістю їх обіймали і вони нас теж сприймали як героїв, які гідно прожили життя. Аби нам не було соромно, побачивши їх, аби ми не опускали очі.

Окрім цього Волинь представлятиме ковельчанин Богдан Оксентюк, нацгвардієць. Він виступатиме в дисциплінах плавання та атлетика.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: ПОКАЗАЛИ ПРОМОРОЛИК ІГОР НЕСКОРЕНИХ ІЗ МАЙЄЮ МОСКВИЧ (ВІДЕО)