Поділитись:

Vox Dei: чи треба жінці служити в армії і яка її там роль

Субота, 13 жовтня 2018, 20:00

День захисників України відзначають 14 жовтня, тоді ж, коли й День створення Української повстанської армії, День українського козацтва і свято Покрови Пресвятої Богородиці.

День захисників – свято відносно нове, але дуже важливе. Раніше День захисників Вітчизни святкували 23 лютого, згодом його декомунізували. І тепер з 2015 року 14 жовтня є державним і неробочим днем.

З того часу багато що змінилося в українській армії. Останнім нововведенням стало зрівняння прав жінок і чоловіків. Тепер жінки-військовослужбовці матимуть рівний доступ до посад та військових звань та рівний обсяг відповідальності. Отже, напередодні Дня захисників України ІА "Конкурент" вирішило поцікавитися, яка насправді роль жінки в армії та чи треба жінкам йти служити загалом.

Юлія Вусенко, депутат Луцької міської ради:

"Думаю, місце стереотипам уже давно визначено, тому я роблю багато для того, аби проголошене рівноправ'я жінки і чоловіка було не лише на папері. Цікавилася питанням жінок в українській армії, бо знала, що жінки були заборонені на Січі, але не могла уявити, що на той час жінка не хотіла себе проявити як захисниця. І дійсно, ще за часів козацтва були факти, коли жінки, які були змушені приховувати свою стать, боронили державність. В армії УПА жінки були також задіяні, але у більшості випадків як зв'язкові та медичні працівниці. Хоча непоодинокі випадки, коли і вони гідно ставали на захист країни! Ці історичні факти говорять про те, що жінка завжди присутня в українській армії, навіть попри заборони. Сьогодні мене не дивує жіноча активність і участь у захисті від ворога, бо якщо то поклик серця, я переконана: жінки несуть службу гідно. Шкода, що ми виявилися на законодавчому та матеріально-технічному рівні не готовими до цього, як на мене, абсолютно логічного процесу, проте вже є певні здобутки і, я переконана, ці стереотипи скоро зникнуть. Історії жінок-снайперів, які стоять на сторожі нашого з вами спокою, говорять про те, що жінка в українській армії не лише слабка стать чи підмога чоловіку, для якого це властиво, жінка – вільна у своєму виборі і робить так само немало для нашої перемоги! І не лише в тилу. Тому ще раз зі святом вас, наші захисники та захисниці! Слава Україні! І нехай береже вас Господь!"

Олександр Серватович, голова спілки воїнів АТО у Волинській області:

"Жінка скрізь потрібна. Жінки борються за гендерну рівність, тому, якщо в них є бажання служити, то чому б і ні? Усе залежить від фізичної і психологічної підготовки жінки. Якщо фізично і психологічно жінка готова, то вона може й деяким чоловікам давати фору. Звичайно, є певні фізіологічні особливості жінки, які не завжди дають можливість виконувати певний ряд задач, але є й такі задачі, які жінка може виконувати краще і точніше. Це зв′язок, медична служба – тут вона більше незамінна, ніж чоловік. Усе дуже залежить від особистих причин кожної жінки зокрема. Ізраїльська армія довела, що жінка може виконувати більшість бойових задач Збройних сил. Важко говорити про місце жінки в армії, треба спершу говорити про місце армії в державі".

Майя Москвич, учасниця АТО:

"Українки завжди були активними учасниками національно-визвольних змагань, зокрема і в війську. Січові стрільці, ОУН, УПА і зараз, в черговій війні з Росією. Хоча я відверто проти нічних нарядів для жінок, проте нещодавно ухвалений закон, який урівнює права жінок і чоловіків в армії, – це хороша тенденція! Право жінкам служити у війську на рівних не лише наближає нашу армію до світових стандартів, а й відновлює наші традиції. Особисто я на службі нерівноправ'я не відчула. Можливо, тому що я служила не в ЗСУ, а в добровольчих підрозділах НГУ і МВС, де за замовчуванням всі були рівні, а, можливо, воно й було, але я через своє бажаня потрапити на Схід нічого просто не помічала. Єдиний нюанс: після звільнення з НГУ виникли проблеми з оформленням військового квитка. Відповідно до тодішніх законів, виявилося, що фактично я служила незаконно, тому в мене на паперову тяганину пішло майже три роки".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів