Юридична освіта – в кризовому стані, – Мін'юст

Більше 60 % роботодавців визначає рівень підготовки сучасних випускників юридичних факультетів як низький.

Про це йдеться в аналітичному дослідженні "Знання та навички випускників юридичних факультетів та закладів вищої освіти через призму відповідності потребам ринку праці", презентованому Мін'юстом.

Директорат з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності дослідив, наскільки сучасний стан підготовки випускників-юристів відповідає потребам юридичного ринку праці.

В опитуванні взяли участь 41 юридична компанія, 2 неюридичні компанії та 33 центральні органи державної виконавчої влади.

У результаті проведеного дослідження виявилося, що більше 60 % роботодавців визначають рівень підготовки сучасних випускників як низький. При цьому 37,2 % представників юридичного бізнесу оцінили його як незадовільний, а 25,6 % – як задовільний, що відповідає "двійці" та "трійці" за п'ятибальною шкалою.

"Майже 80 % роботодавців змушені додатково навчати молодих фахівців. Більшість юридичних компаній (76,5 %) самостійно довчає нових співробітників необхідним знанням та навичкам, серед яких найбільш затребуваними є: ділова англійська мова, уміння складати процесуальні документи та ефективно комунікувати на різних рівнях", – йдеться в дослідженні.

Також роботодавці визначили ключові практичні навички молодого фахівця: випускник юридичного факультету чи закладу вищої освіти повинен мати достатній обсяг практичних навичок: складання юридичних документів (про це зазначили 32,4 % респондентів), ділове спілкування та комунікації (24,3 %), аналітичне та критичне мислення (16,2 %), робота з базами даних та реєстрами (9,5 %).

100 % респондентів вказали на необхідність володіння іноземною мовою, при цьому 68,9 % мають на увазі англійську. Для юридичного бізнесу є бажаним рівень володіння іноземною мовою, що дає можливість вести переговори, складати правові документи та здійснювати їх переклад.

Окрім того, майже 80 % опитаних відповіли, що при прийомі на роботу, крім професійних якостей, перевіряють моральні якості претендента на посаду. При цьому більшість респондентів (майже 90 %) зазначили, що відмовляться від висококваліфікованого фахівця, якщо його моральні цінності суперечать світогляду керівника та корпоративній культурі.

Зі слів Генерального директора Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Владислава Власюка, сьогодні в Україні відбувається процес реформування юридичної освіти. Однією із передумов цієї реформи є невідповідність рівня та змісту підготовки правників нинішнім потребам ринку праці, що підтверджується результатами дослідження, проведеного Директоратом. Це свідчить про кризовий стан юридичної освіти. Отримані дані дають можливість зрозуміти, які саме юристи потрібні юридичним компаніям, юридичним відділам та державній службі. Це може бути підказкою для закладів вищої освіти як планувати свою діяльність з підготовки правників, а також сигналом професійним спільнотам.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВСТУП-2019: ЗАТВЕРДИЛИ УМОВИ ДЛЯ АБІТУРІЄНТІВ