Поділитись:

Ціна на пальне: за що ми платимо?

Субота, 27 жовтня 2018, 12:40

Чому так різко зросла ціна на пальне цієї осені? Чи може держава впливати на ціну? Хто контролює якісь пального, яке ми купуємо? З'ясовував Український кризовий медіацентр за підсумком експертної дискусії.

У серпні цього року ціни на автозаправках почали різко зростати. За два місяці ціна за літр пального виросла майже на 3 гривні. У жовтні відбулася низка акцій протесту з вимогами до держави вплинути на ціни, знизивши акцизи на пальне.

Експерти паливного ринку та Антимонопольний комітет стверджують, що зростання цін обумовлене виключно об'єктивними факторами – зростанням ціни на нафту і падінням курсу гривні. Контролювати ціни, які встановлюють оператори ринку, держава може (і контролює) лише з точки зору дотримання норм доброчесної конкуренції. Зниження акцизів, як того вимагали протестувальники, або ж регуляція цін "вручну" не є адекватним рішенням – ці кроки знизять ціну, але створять інші проблеми.

Водночас, є сенс піднімати питання, чому в Україні акцизний податок на пальне "прив'язаний" до іноземної валюти. А особливо – чому якість пального, яке ми купуємо, фактично ніхто не контролює, та як боротися із "сірим" ринком нафтопродуктів.


Чому так різко зросла ціна на пальне?


Експерти одностайно погоджуються, що причиною стали 1) зростання цін на нафту на світовому ринку – що відобразилося на цінах на пальне не лише в Україні; 2) сезонне зниження курсу гривні відносно долара і євро, до яких "прив'язана" і ціна продукту, який ми імпортуємо, і акцизний податок, який за нього потрібно сплатити.


Валерій Полюхович, державний уповноважений Антимонопольного комітету України

"Найбільший пік зростання ціни на нафту був у нас десь на початку жовтня – це 13,5% від того рівня, який був до зростання цін. Якщо ми кажемо про зростання цін на дизельне пальне, то це зростання має місце, пік його рівня – це 10,5% на сьогоднішній день. На бензини дещо менше – це близько 8%. […]

Якщо ми навіть дивимося на наших сусідів, які є виробниками і поставщиками основними нафтопродуктів, тобто Росію, то там також є тенденція до різкого зростання ціни на світові нафтопродукти.

Тарас Ткачук, старший експерт з економічних питань, DixiGroup

"Коли стоїть запитання, чому зростають ціни на пальне – тут треба в першу чергу дивитися на два основні фактори. Те, що вже було зазначено, - це ціни на нафту, світові. І друге, не менш важливе (а в реаліях України, напевно, ще й найбільш важливе і впливове) – це курс гривні до іноземних валют. Фактично, маючи ситуацію, коли близько 80% нафтопродуктів в Україні – це імпорт, ми маємо пряму кореляцію ціни до іноземної валюти, за яку ми, по-перше, а) купуємо цей продукт, б) до якої прив'язаний акциз на те саме пальне.

Тому, фактично, коли було питання, чому ціни на нафту падають, а ціни на пальне в Україні зростають, то треба дивитися в тому числі на курс гривні до долара або до євро. Фактично якщо перевести нинішні ціни на пальне в доларовий еквівалент, ми можемо подивитися, що вони практично не зростали, а то й зменшувалися".

Світлана Коляденко-Лінецька, головний спеціаліст департаменту нафтогазового комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

"На сьогодні у нас на ринку склалася така ситуація, що він став найбільш незахищеним, порівняно з минулими роками, коли працювали наші заводи. Хоча сировина завозилася за імпортом, але все ж таки якийсь буфер був, і лаг на два тижні погладжував вплив зовнішніх факторів. На сьогодні ми залишилися без захисту від зовнішніх ринків".

Чи є підстави вважати, що ціни виросли внаслідок змови операторів ринку?

Валерій Полюхович, державний уповноважений Антимонопольного комітету України


" В принципі, на сьогодні диспропорції між зростанням цін на нафту і зростанням цін на роздрібному ринку світових нафтопродуктів, цієї різниці в принципі немає, по великому рахунку. […]

У нас є зараз справа в стані розслідування, а саме за ознаками схожих антиконкурентних дій на роздрібному ринку світових нафтопродуктів. Учасниками цієї справи є компанії, які належать до групи WOG, OKKO та Socar. Казати, що конкретно в цей період [останні 2 місяці – прим. УКМЦ] мають місце такі ж самі схожі дії, все ж було б поки що передчасно. Звичайно, ми досліджуємо ситуацію і передбачено до цих трьох учасників ринку уважно. Не виключаємо ми можливості, що при аналізі тих цифрових даних, які ми отримуємо, у нас будуть можливі підстави для розгляду цих дій як узгоджених. Проте казати, що зараз масове зростання цін на ринку, яке має місце, є причиною якихось антиконкурентних узгоджених дій, я казав би, передчасно".


Сергій Куюн, експерт паливного ринку, директор української консалтингової компанії "А-95"

"Мы, например, для того чтобы анализировать цены, используем не только индикаторы мирового рынка. Мы также сравниваем цены в Украине и их динамику с ценами в Европе на заправках, без учета налоговой составляющей, – так, чтобы в одинаковых условиях сравнивать эту динамику. И могу сказать, что Украина движется полностью в фарватере среднего. Во-первых, у нас среднеевропейская цена – если брать без налогов. То есть, она не самая высокая, но и не самая низкая. И она движется соответственно со среднеевропейской динамикой.

Удивляют эти фейки, когда люди с центральных каналов, телеведущие, говорят о том, что у нас бензин стоит как в Швейцарии. Это просто недопустимая манипуляция. В Швейцарии – специально позвонил, есть знакомые, – 1,5 франка за литр. То есть, это 1,5 доллара за литр. В наших реалиях это за 40 гривен. У нас нет 40 гривен на бензин – у нас есть 30-32-33 гривны".

Чому у нас ціни так швидко ростуть разом з ціною на нафту, а знижуються повільно?

Валерій Полюхович, державний уповноважений Антимонопольного комітету України

"Це світова тенденція, вона досліджена і в науці відповідній антимонопольного права, а саме – так званий ефект rockets and feathers, тобто "ракети і пір'їни". Тобто, коли йде поштовх – як ракета злітає ціна, а коли цей поштовх перестає мати місце, тоді ціна дуже повільно падає. Справа в тому, що це світова тенденція, це не лише наш винахід український, ми собі лаври ці не можемо застосувати. І хотів би сказати про те, що дійсно цей ефект має місце, і не завжди, можливо, є економічна складова в цьому ефекті".

Сергій Куюн, експерт паливного ринку, директор української консалтингової компанії "А-95"

"Все просто считают, что растут только быстро, а снижаются медленно. На самом деле, и растут они не быстро. Потому что месяц трейдеры ждут, пока у них эта пружина сожмется, и потом, конечно, уже начинается рост 0,50-1 гривна каждые 2-3 дня – тогда все начинают обращать на это внимание. […] Я написал на прошлой неделе пост о росте цен на Фейсбуке. Получил 300 лайков. А вчера написал пост про снижение цен – и получил 15 лайков. И потом люди говорят: "А что же вот цена, когда она повышается на нефть – то растет и у нас, а когда снижается – у нас уже не падает?" Да потому, что никому уже не интересно, когда она падает. Всем интересно, когда она растет.

Роль Антимонопольного комитета должна быть в этом процессе. Надо следить за тем, чтобы не было перегибов. Потому что мы видим, что время от времени все равно какие-то бывают – то забыли снизить, то как-то повысили, рынок вниз ушел, а цены вроде остались. То есть, этот момент надо. Я скажу, что даже те последние расследования, которые были, я чувствую, что на участников рынка это оказало определенное воздействие – они стали более внимательно просчитывать ценообразование. […] Поэтому следим за ценами".

Чи може держава впливати на ціну? Чи можливо пом'якшити дію зовнішніх факторів, які її визначають?


В умовах ринкової економіки, ціну встановлює ринок. Держава може лише здійснювати моніторинг цін та стежити, щоб оператори ринку дотримувалися правил конкуренції, зокрема – щоб заправні станції не встановили вищу ціну синхронно, за домовленістю між собою. Це сфера відповідальності Антимонопольного комітету.

Відстежувати ситуацію з цінами по регіонах мало би Міністерство економічного розвитку і торгівлі, проте після ліквідації Державної інспекції спеціального органу, який би займався моніторингом, при МЕРТ немає. Частково ці функції виконує державне підприємство "Держзовнішінформ" (ДЗІ) − інформаційно-аналітичний центр з досліджень зовнішніх та внутрішніх ринків товарів і послуг.

Валерій Полюхович, державний уповноважений Антимонопольного комітету України

"Ми досліджуємо ринок з позиції можливих порушень законодавства по захисту економічної конкуренції. В чому вони можливі? Це, безумовно, і антиконкурентні узгоджені дії, зловживання монопольним становищем, недобросовісна конкуренція.

Якщо конкретний гравець ринку, наприклад, підняв ціни сам по собі хоч до 20 гривень, хоч до 50, у наших реаліях, він собі підняв ціни - ми до цього не маємо ніякого відношення. Якщо в нього потім не буде прибутку, тому що ніхто в нього не буде купувати, - це буде його проблема. Тому ми якраз по захисту конкуренції діємо в напрямі, якщо є узгоджені дії, коли суб'єкти ринку змовилися і підняли ціни на вищий рівень без достатніх для цього економічних чинників, і у споживача немає можливості замінити їхній продукт іншим. Оце тоді вже наша компетенція. Або кілька суб'єктів ринку діють повністю узгоджено, повністю тотожно один до одного".

Світлана Коляденко-Лінецька, головний спеціаліст департаменту нафтогазового комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

"Питаннями цінової політики у нас основні повноваження – це Мінекономрозвитку. Проте там виникли певні труднощі, оскільки раніше була Державна цінова інспекція, яка кожного дня моніторила ціни по всій країні, по регіонах і надавала таку інформацію щоденно.

На сьогодні Державної цінової інспекції при Мінекономрозвитку немає, і Мінекономрозвитку позбавлене такої можливості бачити ціни. Тому я не знаю навіть, як сказати, як їм виконувати свої обов'язки. "Держзовнішінформ" намагається. Але справа в тому, що для того щоб моніторити ціни, треба мати своїх представників по всіх регіонах, щоб кожного дня збирати таку інформацію. У "Держзовнішінформу" немає таких ресурсів людських".

Чому б державі не заборонити піднімати ціни вище певного рівня?

Тарас Ткачук, старший експерт з економічних питань, DixiGroup

"Регуляція цін – це, напевно, найжахливіше, що може бути, існувати взагалі в економіці. Тому що контролювати – так, держава повинна, і цим займається Антимонопольний комітет в тому числі. Регулювати ціни – ми маємо на прикладі "Нафтогазу", в якого регульована ціна для населення, можете подивитися, які втрати компанія несе через регульовану занижену ціну. Тому що коли ми говоримо про регуляцію, це, скоріш за все, заниження ціни на продукт. Чи потрібно це компаніям? Я думаю, що ні. Чи будуть заходити інвестори в такій ситуації в Україні? Я думаю, що також ні. Тому ціну має регулювати виключно ринок, і це нормальна світова практика, якщо ми не хочемо бути державою, яка йде якимось комуністичним шляхом".


Світлана Коляденко-Лінецька, головний спеціаліст департаменту нафтогазового комплексу Міненерговугілля

"Державне регулювання – це поганий крок. Бувають випадки, коли він просто необхідний – це вже крайній випадок, у нас зараз не та ситуація, щоб його запроваджувати. Тому що воно за собою тягне дуже тяжкі наслідки, як виникнення дефіциту в окремих регіонах".

Леонід Косянчук, експерт паливного ринку



"Є так званий Господарський кодекс, це закон України, там є 190-та стаття, яка визначає, що ціни в цьому сегменті ринку не контролюються державою. Тому тут правильно Тарас сказав, що контроль чи регулювання державою ціноутворення – це найгірше, що може бути. Але це вже ми проходили в 2004 році, коли прийшла Юлія Володимирівна. Вона пробувала в ручному режимі маніпулювати цінами, і це призвело до того, що ми ходили по місту з каністрами, ви пам'ятаєте. Тобто, ціна може бути низькою, тільки не буде чого за неї купити".

А якщо знизити акцизи на пальне – як цього вимагали на акціях протесту?


Погана ідея, тому що акцизи на пальне – основне джерело надходжень до Дорожнього фонду. Від обсягів його наповнення залежить успіх цього проекту, обсяги ремонту і будівництва автошляхів. Але окремі аспекти оподаткування, можливо, варто переглянути. Зокрема, прив'язку до курсу валют.

Сергій Куюн, експерт паливного ринку, директор української консалтингової компанії "А-95"

"Это безответственные предложения. Почему? Потому что у нас в этом году, например, 50% акцизов топливных идет на формирование Дорожного фонда. Как бы там не говорили, что, мол, крадут, что, мол, "это все ерунда, не строят" – я хочу сказать, что в этом году, в прошлом году уже, был точно зафиксирован рекорд по поставкам битума, их было поставлено 675 тысяч тонн. Это крупнейший результат за последние 10 лет. […] В следующем году, кстати, согласно плану, 75% акциза уже будет идти на дороги, с 2020 года – 100% акциза. То есть, этот маховик только начал раскручиваться. Сейчас снизить налоги на топливо, которые и без того очень низкие в Украине, они в 5-6 раз ниже, чем в Европе, особенно на дизельное топливо, – это просто зарубить эту программу на корню.

Единственное, что там, конечно, идет в отрасли дискуссия относительно того, чтобы сбалансировать налоги. То есть, немножко, может, снизить на бензин, повысить на дизтопливо, на сжиженный газ. Не буду сейчас вдаваться в подробности, но такой вопрос стоит на повестке дня, и сейчас в рамках бюджетного процесса он рассматривается".

Леонід Косянчук, експерт паливного ринку

"У нас в роздрібній ціні надзвичайно висока складова валютна, і завдячуючи тому, тут було вже сказано, що чомусь у нашій країні акцизний податок визначений в євро, у валюті, яка не має ходження в країні. […] Я не знаю жодної країни, де би акцизний податок нараховувався у валюті сусідньої країни. Це тільки у нас. І якщо би все ж таки суб'єкти законодавчої ініціативи поміняли це відношення, якби акциз призначався у гривні, у нас не було б такої великої і швидкої залежності від забаганок Національного банку.

10 доларів на тонні в бензині – це десь 26 копійок на літрі, а 1 гривня на доларі – це від 80 до 90 копійок на літрі, в залежності від того, який ще буде крос-курс між доларом і євро. Бо у нас розмитнення йде за контрактовою ціною в доларах, потім перемножують на курс Національного банку до євро, потім на це все нагадують ПДВ, і маємо вхідну ціну. А потім дивуємося, звідки така ціна".

Що держава все ж може зробити, щоб ринок був стабільнішим?

Світлана Коляденко-Лінецька, головний спеціаліст департаменту нафтогазового комплексу Міненерговугілля


"На сьогодні, отак терміново, негайно, я чесно скажу – не знаю, що можна зробити, щоб одразу взяти і знизити ціни. На майбутнє – так. Зараз створюється і стратегічний резерв нафти і нафтопродуктів, не мінімальний запас, а стратегічний резерв, який буде, так би мовити, допомагати ринку за таких умов. Але це пройде ще не один рік. Ще тільки закон розробляє Держрезерв про стратегічні резерви. Оператори ринку зверталися, казали, що їм дуже і дуже заважає для нормальної конкуренції на ринку тіньовий ринок. Треба спрямувати зусилля на боротьбу з тіньовим ринком. До речі, зараз Міненерго розглянуло ситуацію, на Кабмін підготувало пропозиції, вони зараз знаходяться на підписі і будуть направлені сьогодні".".

Леонід Косянчук, експерт паливного ринку



"[Потрібно] створити рівні умови для всіх гравців ринку, єдині для всіх. Також відслідковувати виконання тих законів, що у нас вже існують. У нас їх доволі, тільки проблема в тому, що їх ніхто не виконує. Сьогодні надзвичайною бідою ринку є сірий сегмент ринку, і там вже продажі досягають до 40 тисяч тонн на місяць. Це йде поза податками все і це йде "всіру".

Ми розуміємо, що сьогодні є дуже великі проблеми на дрібногуртовому сегменті, що неможливо продати якісне паливо за справедливою ціною, тому що всі звикли купувати якусь гидоту, яка до бензину не має жодного відношення чи має опосередковане відношення. Або купляти замість дизельного палива суміш реактивного палива з мастилом за нижчою ціною, але пропонувати потім у роздрібних мережах, на оцих наливайках підзаборних, нам оцю суміш гримучу як дизельне пальне. А потім споживачі мають проблеми і, відповідно, ремствують на якість палива у роздрібних мережах. Я завжди кажу при цьому: хлопці, не шукайте дешевого сиру, він таки буває в мишоловках, як відомо".

Хто контролює якісь пального, яке ми купуємо?


За словами експертів, з часу ліквідації Держпродспоживстандарту функцій контролю якості не виконує фактично ніхто – ні на офіційних заправках, ні на "сірому" ринку, обсяги якого стрімко зростають. Ситуація поки ніяк не вирішується, хоча внаслідок відсутності органу потерпають і споживачі, і офіційні оператори ринку, і держава, яка недоотримує податки.

Леонід Косянчук, експерт паливного ринку

"На превеликий жаль, на сьогодні, з моменту ліквідації Держспоживстандарту, держава самоусунулася від контролю, хоча це є конституційний обов'язок держави – убезпечити нас від небезпечного чи неякісного продукту, починаючи від молока і закінчуючи бензином. На сьогодні того немає. Я знаю, що дуже довго створювався орган ринкового нагляду, потім ці функції передані, по контролю, в Департамент технічного регулювання Мінекономіки - нічого з цього не вийшло. Сьогодні там теж іде "футбол", передають ці функції. Там вже Держекоінспекція чи щось таке. Але там теж не розуміють, як це відбувається. По-перше, це коштує грошей. Контроль за якістю коштує грошей. Але про що ми кажемо, коли ми бачимо, що навіть рішенням судів узаконюється нелегальна діяльність, кримінальна діяльність нелегальних заправок, про що йде мова. Комусь це потрібно".

Сергій Куюн, експерт паливного ринку, директор української консалтингової компанії "А-95"

"Леонид Васильевич правильно сказал, что все упирается в деньги. Денег нет. Создание любой службы подобного рода – это финансирование, это персонал, это техническая база, это помещение, это реагенты те же самые, создание лабораторных комплексов. Это огромные деньги. Современный лабораторный комплекс – это порядка 1 миллиона долларов будет стоить. Хотя для государства это было бы экономически выгодно. Почему? Потому что был бы ликвидирован тем самым или уменьшено количество фальсификата на рынке, а значит, завозилось бы больше легального топлива, и казна наполнялась бы налогами уже с этого топлива. Ну, так комплексно пока не думают. Все, что касается трат бюджета – это сразу идет ""под нож".

Леонід Косянчук, експерт паливного ринку

"Сегодня участники рынка сами инициируют определенные изменения в законодательство, чтобы сделать просто невозможным работу вот этих нелегальных сетей. Просто унеможливити – хорошее слово есть украинское. Унеможливити їх роботу на законодавчому рівні. Тому що оті всі моменти, звернення, перевірки, арешти, демонтажі – то ні до чого не приводить, тому що всю нелегальщину потім легалізують. Єдиний пункт є в ДБН – модульні АЗС. Все, і цим все сказано. З посиланням на цей пункт, на єдине це згадування, модульні АГЗП, виграють суди. І таким чином державні суди приймають рішення на користь нелегального ринку, який не сплачує податки в державу".

Що робити автомобілістам, доки держава не створила механізм контролю якості пального?


Сергій Куюн, експерт паливного ринку, директор української консалтингової компанії "А-95"


"Тут надо призвать просто к бдительности автомобилистов, чтобы просто не верили в чудеса – не бывает дешевое хорошим. Поэтому тут, к сожалению, государство бросило автомобилиста один на один с этой ситуацией, на это минное поле. Но рецепт простой – доверяйте проверенным брендам заправочным, не меняйте места этих заправок, не экспериментируйте. Потому что действительно ситуация очень удручающая".

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Чому в Україні дорожчає бензин

Надрукувати
мітки:
коментарів
24 червня 2019
18 червня 2019
12 червня 2019
13 травня 2019
07 травня 2019
06 травня 2019
22 квітня 2019
03 квітня 2019
30 березня 2019
26 березня 2019
16 березня 2019
14 березня 2019
15 лютого 2019