«Я щаслива людина у своїй професії», – луцька піаністка Кiev Tango Project Тетяна Павлічук-Тишкевич

Фото: Володимир Ануфрієв 

У відомому віртуозному колективі Кiev Tango Project є й частинка волинської душі – це піаністка Тетяна-Павлічук Тишкевич, яка родом з Луцька. Свого часу вона подалася до Києва на навчання в музичній академії, потім була аспірантура, класична музика, а тоді в її життя увірвалося танго, яке фактично відкрило нову та яскраву сторінку в її біографії.

Лучанка Тетяна-Павлічук Тишкевич розповіла ІА «Конкурент», як в її житті з’явився Кiev Tango Project, де вони зустріли свою найдивнішу публіку, за що вона хотіла "вбити" освітлювача з Київського театру оперети, як часто приїздить до Луцька та багато інших цікавих історії з життя в стилі танго.

"Мені інколи, навіть, здається, що ноти я знала вже від народження"

– Розкажіть про своє перше знайомство з фортепіано? Чому вибрали саме цей інструмент?

– У нашій квартирі цілодобово та звідусіль лунала  музика: два піаніно, на яких музикували мама (Тишкевич Наталія) і старша сестра (Юлія Аль-Гафрі), тато Валерій (Валерій Павлічук), який постійно співав та слухав концерти, мамині платівки, які ми заслухали до дір, друзі-музиканти наших батьків, які збиралися у нас вдома та влаштовували «квартирник». Тож музика була завжди і всюди. Мені інколи навіть здається, що ноти я знала вже від народження, а  музику відчувала і розуміла краще за слова. Музика завжди була для мене окремим милим всесвітом, в якому мені було дуже комфортно, цікаво, надзвичайно. Тому наші з мамою уроки на фортепіано, а згодом і музична школа (класс фортепіано Сметаніна М.Р.) не стали несподіванкою, а, швидше, природнім процесом у нашій родині, продовженням нашої великої музичної династії.

– Хто був на момент становлення вас як піаністки вашим творчим натхненником?

– Ну, звичайно ж, мої батьки, а особливо моя мама, яка і стала для мене головним вчителем як в житті, так і в ремеслі. Однак головною підтримкою у всіх моїх починаннях, конкурсах, записах та іншому стали мої дідусь та бабуся, які виховали в мені любов до праці, вірності своїй справі та силу духу, яка допомагає мені досягати всіх мрій та цілей, а також гідно переживати поразки та невдачі на такому непростому тернистому шляху артиста. Своїм акторським талантам я на всі 100 % завдячую своєму татові, який має чудове почуття гумору та надзвичайний артистичний хист.  У мене навіть хрещена  мама – акторка (Лариса Зеленова, акторка  волинського драмтеатру ім.Т.Шевченка). Тому можна було б впевнено опанувати ще й акторську майстерність. Хоча хтозна, можливо, це ще попереду.

Фото: Сергій Бриленко

– Як у вашому житті з’явився Кiev Tango Project? І що було до нього?

– Сидячи у мальовничому садочку на Осокорках, що в Києві, разом зі скрипалем Кирилом Шараповим ми придумали  Кiev Tango Project. Це був 2011 рік, і це було наше спільне бажання зіграти в оригіналі танго великого аргентинського композитора, короля танго Астора П‘яццолли.  Оскільки в оригіналі більшість його творів написані для квартету, ми мали знайти ще двох музикантів: контрабасиста та бандонеоніста (аргентинський танго-інструмент німецького походження). І знайшли! Відтоді ми разом і склад наш не змінювався. Хіба що замість одного бандонеону тепер у нас їх два. До цього я грала тільки класичну музику як соло, так і в камерних ансамблях. Брала нагороди багатьох міжнародних конкурсів та фестивалів та грала в дуеті з чималою кількістю всесвітньовідомих музикантів як в Україні, так і закордоном. Тоді я і гадки не мала, що після консерваторії та аспірантури залишуся жити в Києві, створю такий чудовий колектив та буду грати в жанрі танго!

Фото: Сергій Бриленко

Я граю класичну музику і страшенно люблю грати в камерних складах: дует, тріо, квартет тощо. Але тепер я роблю це дуже вибірково, останні три роки я граю класичні концерти в основному закордоном. Адже там хороші зали, роялі, гонорари та надзвичайно обізнана публіка. Я щаслива людина у своїй професії, бо працюю винятково сама на себе та самостійно можу обирати де грати, що і з ким. І я думаю, що таке можливо лише тут, в Україні.

"Це абсолютно нетипове та неординарне явище для України"

– Скільки часу існує Кiev Tango Project і що для Вас означає ця музика в стилі танго? Якщо описати словами, яка вона?

 – Як я вже говорила Кiev Tango Project існує з літа 2011 року, а, отже, цього року ми відзначаємо наше семиріччя. Пішли у школу, так би мовити (посміхається, – К.)

 Музика танго надзвичайна, з дуже пронизливими ритмами, магія звуків та відчуттів з безліччю емоцій – уся палітра, напевне. Вона потрапляє навіть не у вуха, а відразу у серце, й від неї завжди мурахи по шкірі. Важко описувати те, що потрібно послухати та відчути наживо. Це абсолютно нетипове та неординарне явище для України, але у нас уже стільки прихильників, що скоро у Батьківщини танго – Аргентини – з’явиться потужний конкурент. (Посміхається, – К.)

– Хто є генератором ідей у вашому колективі? Чи часто бувають суперечки?

– Ідеї у нас бувають різні: як творчі, так і маркетингового характеру. У нас гарна команда, хоча і невелика, поки що чотири артисти, директор та адміністратор. Здебільшого за музичні ідеї, якість, записи відповідає наш скрипаль Кирило Шарапов, але левова частка інших справ – справа рук та мізків нашої жіночої половини команди Кiev Tango Project  (директор, адмін та я).

Суперечки, звісно ж, бувають, як і в кожній родині (посміхається, – К.) Однак ми вміємо їх  гарно розв’язувати і спрямовувати на пошук тієї самої істини. Якби не вміли цього, то, напевне, не святкували би зараз семиріччя, та ще й у незмінному складі. Будь-які стосунки, творчі, сімейні, дружні – це велика та безкінечна праця усіх, направлена на гарний результат цих стосунків. Отже, любимо нашу справу, одне одного і працюємо далі.

– Як публіка сприймає на ваших концертах українські пісні в обробці музики танго?

– Це завжди для них несподіванка, часто навіть без оголошення пісні, а сюрпризом, так би мовити. У нас дуже музична та співоча нація. Українські  народні пісні займають величезне місце в культурі нашого народу, і у нас у кожного є велика повага і любов до них. Ми просто не могли обійти їх стороною. Так, у танго! Але ви тільки послухайте, як це звучить! Наскільки красиво і як сучасно!

Вже всі звикли до наших постійних експериментів: Пісні Джексона в стилі танго, обробки Nirvana, Адель, Deep Purple та інші. Також є колаборації з зірками шоу-бізнесу та популярними українськими співаками, пісні яких ми також перетворюємо у танго й разом виконуємо на найяскравіших концертах та світських подіях країни.

Фото: Віталій Ладоня

– На вашу думку, чи з’явилася в української публіки культура слухати джазову музику?

 – Звичайно, ця культура є і вона розвивається величезними темпами завдяки створенню багатьох потужних джазових фестивалів, майстер-класів, концертів українських та зарубіжних виконавців. Танго давно вже стало невід’ємною частиною джазових фестивалів, на які нас теж запрошують.

"Наснагу мені дарує моя сім’я і мої особисті мрії та цілі"

– Колектив часто їздить з концертами за кордон. Де найвдячніша публіка і яке ваше улюблене місто, де любите відпочивати?

 – Для нас подорожувати за кордон – величезне задоволення. Ми встигаємо і виступити, і подивитися країну, і перезнайомитися з багатьма людьми, культурою, кухнею. Це великий плюс нашої професії.

Мінус – це те, що тобі важко щось спланувати в принципі, бо в будь-який момент можуть зателефонувати, і ти вже кудись ідеш на інтерв’ю чи зйомку, або взагалі летиш в літаку на корпоратив в іншу країну.

Запитуєте, де краща публіка? Та скрізь вона особлива. Дуже теплий прийом був у Лівані! Люди навіть тупотіли ногами і просто викрикували зі своїх місць якісь компліменти в нашу адресу. А ось найдивніша публіка була в Китаї, який ми майже увесь об’їздили, до того ж за відносно невеликий термін. Ми тільки встигали встати на поклон, як вони вже дуже швидко закінчували аплодувати. Проте після концерту тримали нас годинами, коли брали автографи та робили тисячі фото на усі гаджети, які тільки у них були.

Відпочивати я люблю в принципі будь-де, бо дуже багато працюю і втомлююся, буває, не по-дитячому (посмішка, – К.) Однак наснагу мені дарує моя сім’я і мої особисті мрії та цілі.

Фото: Олег Богдан 

– Чи є якийсь яскравий випадок з концерту (гастролей), який  вас найдужче вразив чи врізався в пам’ять?

 – Наприклад, одного разу на концерті у київському театрі оперети ми виконували пісню разом з Джамалою і освітлювач вимкнув світло над сценою, залишивши промінь прожектора лише на співачку. Особливо без світла залишилися я і мій рояль. Довелося у повній пітьмі, фактично навпомацки грати на клавіатурі. Я замість того, щоб насолоджуватися процесом і поринути у музику, сиділа і думала про те, що зараз з Божою поміччю дограю і піду вб’ю освітлювача (сміється, – К.)

– Знаю, що ви з Луцька? Як часто буваєте на своїй «малій Батьківщині»?

– Так, Луцьк – це моє рідне місто. Я жила тут до 16 років, поки не вступила до музичної академії у Київ. Тут живуть мої рідні, близькі, мої друзі, куми, похресники. Я стараюся бувати у Луцьку хоча б раз на два місяці, інколи навіть частіше, деколи – рідше, але кожного разу отримую масу задоволення від рідних вулиць та домівок. Я щаслива, що наше місто розвивається і з кожним роком стає дедалі привабливішим для туристів. Дуже добре, що розвивається його інфраструктура і воно стає комфортнішим для проживання і таким казковим для людей, які полюбляють невеликі красиві міста, яким на сьогодні є Луцьк. А я знаю, що кажу, адже об’їздила вже всю Україну.

Я обожнюю кав’ярні, Старе місто (замок, костел і т.д.), центральний парк, свій рідний проспект Відродження. Дуже люблю наші волинські традиції та звичаї.

Фото надане прес-службою Кiev Tango Project 

– Вже  16 листопада на сцені драмтеатру Кiev Tango Project буде тішити луцьку публіку музикою в стилі танго. Чи можете привідкрити завісу і розповісти, що чекає на ваших гостей? Чим будете дивувати?

– Сподіваюся, що тішити будемо не тільки луцьку, а взагалі волинську публіку (і навіть більше), бо збираються приїхати на концерт звідусіль: Ковель, Нововолинськ, Володимир-Волинський, Рожище, Ківерці і навіть Рівне, Львів та лучани з Криму.

Цей концерт – це подарунок передусім мені, адже я давно мріяла про наш концерт в театрі в рідному Луцьку. І я буквально випросила у організаторів нашого концертного туру записати Луцьк у список міст! З нами разом приїдуть супер-танцюристи, зірки найгучніших шоу країни («Танці з зірками», «Танцюють всі» та інших) Віталій Загоруйко та  Дарина Матвійчук. Їхні пристрастні танці під найкрасивішу музик  танго в нашому сучасному звучанні нікого не залишать байдужими. Це просто неможливо пропустити! Ми готуємо для вас найкращі та найкрасивіші твори, найпристрасніші танці та найцікавіші історії про танго! До зустрічі на Kiev Tango Project  в драмтеатрі 16-го листопада.

Телефон для замовлення квитків:

+380 (50) 517 23 12

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  За лаштунками Волинського облмуздрамтеатру (фото)