Поділитись:

Освіта в тренді: Луцький ліцей № 3

Вівторок, 13 листопада 2018, 11:00

У післявоєнні часи Другої світової війни це була невеличка жіноча школа, де в холодних приміщеннях діти «гризли граніт науки». Але вже через декілька десятиліть серед її випускників будуть і професор нью-йоркського університету, і успішні спортсмени, поети, ресторатори.

Школа й надалі приємно дивує: взяти хоча б її унікальний музей мінералів, в якому є чимало цікавого: від бурштину, до зубів мамонта. Також не менш подивували діти: розумні, активні і сповнені творчості. Тому, як кажуть, далі буде, і зі стін цієї школи вийде ще не один випускник, яким будуть гордитися не лише вчителі, а й увесь Луцьк.

Історія школи

Середня жіноча школа № 3 була створена в 1945 році на базі семирічної школи (приміщення сучасного інституту мистецтв на Ковельській), яка містиласья в приміщені польської гімназії. Для неї було передано напівзруйноване приміщення колишньої єврейської школи,  яка орендувала для навчання приватне приміщення, платником якого був Стефан Довдір.

З 1955 року школа стала змішаною (спільне навчання хлопців та дівчат). Пізніше, в 1985 році, школа переїхала в новозбудоване приміщення на вулиці Даргомижського, 5, де функціонує й до сьогодні. 

Коли в 1991 році Україна стає незалежною, то разом із розпадом Радянського Союзу зникли такі поняття, як-от комсомольська і піонерська організації.  У середині 90-х в школі навчалося 1500 учнів і навчання тривало у дві повних зміни до 20:00. Втім були часи, що учнів в школі було до 700.

Цього року школі змінили статус навчального закладу і тепер це ліцей. Школа має філологічний профіль, але планують ще запровадити суспільно-гуманітарний профіль.

Корпоративна культура

Директор школи Віктор Савчук розповів, що перше неписане правило тут: «Дитина прийшла живою й неушкодженою до школи, живою й неушкодженою вона повинна піти зі школи додому».

Ще одне правило – психологічний клімат в учнівському та педагогічному колективі. Якщо учневі учитель робить зауваження, то він повинен робити це таким чином, щоб дитина зрозуміла, що педагог карає не її, а проступок, який вона вчинила.

«Ми намагаємось батькам підказати, щоб вони більше зі своїми дітьми спілкувалися і були їхніми товаришами», – сказав директор.

Також тут вже ось десять років поспіль існує церемоніал підняття прапора. У понеділок його урочисто піднімають під звуки Гімну України, а у п’ятницю опускають.

Навчально-виховний процес

Третя школа одна з перших в місті, де було впроваджено інклюзивну форму навчання. Нині на цій формі навчається 9 діток.

Директор школи пригадує, що був випадок,  коли одна мама звернулася, щоб для її незрячої доньки педагоги організували інклюзивну форму навчання. Спочатко проблематично для педагогів було дістати книги шрифтом Брайля. Втім пізніше це питання владналося. Крім цього, поряд зі школою батьки взяли в оренду приміщення, в якому організували клас для дітей з аутизмом.  З першого вересня педагог третьої школи займається з цими дітьми. Директор каже, що тут питання більше стоїть в тому ключі, щоб не стільки навчити, скільки соціалізувати дітей.

Школярі цього навчального закладу часто беруть участь в різних олімпіадах та творчих конкурсах. У 2009 році команда школи юних істориків на всеукраїнському рівні виборола призове місце.

«У мене був випуск 9-ти класів раніше, де якраз зібралися у класі такі учні, з якими приємно було працювати – відчувалася віддача. Корж Ірина, яка здала біологію і лише одного бала на ЗНО не вистачило до 200 балів. Зараз вчиться у медінституті. Або ж Олійник Богдан захопився інформатикою і пішов в Малу академію наук, де написав науково-дослідницьку роботу під час навчання в школі», – з теплом згадує своїх учнів директор.

Втім не наукою єдиною живе ця школа. Для прикладу, тут є спортивні секції, наприклад «юний стрілець» чи секція військово-патріотичного напрямку, де залюбки займаються активні діти.

Є здобутки школи і на спортивному поприщі. Для прикладу, торік 6-7 класи вибороли третє місце на обласних змаганнях з футболу.

Найуспішніше діти виступають з ігрових видів спорту, також зі змагань з баскетболу хлопці та дівчата третьої школи завжди займають перші-другі місця.

Учитель фізкультури Лариса Заремба виховала не одне покоління спортсменів. Чимало її вихованців нині професійно займаються спортом і мають вагомі спортивні успіхи.

За минулорічними показниками за ЗНО третя школа не показала високих результатів. Втім директор каже, що результати ЗНО – це не зовсім показник роботи школи, оскільки треба відштовхуватися від стартових можливостей дитини. Адже є діти, які навчаються на 9-10 балів, не прикладаючи особливих зусиль, а є діти, які дуже стараються, але 7-8 балів – це їхня найвища межа.

Творчість

Мистецька обдарованість цієї школи теж займає вагоме місце в повсякденному житті цього закладу і вихованці мають про що розповісти за свої здобутки й в цій частині шкільного життя. У школі є свій хор, фольклорний ансамбль. До слова, ансамбль сучасного танцю цієї школи минулоріч в Києві зайняв друге місце. Разом з зайнятим місцем діти отримали сертифікат на 500 євро на відпочинок в Болгарії.

Школа співпрацює з центром «Диво» (який розміщений в колишньому кінотеатрі «Зміна»). Там є громадська організація, яка займається вихованням молоді та співпрацює з закордонними організаціями.

Школярі цього навчального закладу дуже творчі, вони малюють, танцюють, співають. Навіть завітавши в школу вже в позаурочний час, застали дітей на заняттях з хореографії під керівництвом хореографа Юлії Мєдвєдєвої. Хореограф переконана, що навіть якщо немає природнього таланту до танців, але дуже хочеш танцювати, то при бажанні можна навчитися усьому. Досить часто на своєму прикладі це доводять і діти, які докладають чимало зусиль, аби досягнути бездоганного результату на танцювальному паркеті.

У час запису матеріалу хореографічний колектив «Грація» збирався в Київ на всеукраїнський міжнародний конкурс. Незважаючи на те, що уроки закінчилися і можна було б піти додому,  дівчата лишилися, щоб підготуватися і до бездоганності відточити рухи американського танцю кантрі.

Матеріально-технічне забезпечення

Площа школи – 8 тисяч квадратних метрів, на яких розмістилися два спортзали (великий і малий), класи, їдальня, актова зала, бібліотека, зала, де проводять зустрічі з батьками чи інші заходи (учні та вчителі називають її «дискозал»).

У школі немає жодного класу, де б не було великого телевізора. Адже нині, в сучасних умовах, така техніка в класі досить часто стає в пригоді, оскільки дітям показують наочно чимало навчальної інформації. Окрім цього, школа має два комп’ютерні класи та мультимедійний кабінет. Втім вчителі не приховують, що хотілося б, аби в школу потрапила ще сучасніша техніка, бо ж світ не стоїть на місці і за ним треба встигати.

Щодо шкільних меблів, то є частина старих, але й вдалося завезти й частину нових парт, стільців та столів.

Оскільки школа була збудована на непридатних для будівництва ґрунтів, то з часом в її стінах почали з’являтися тріщини. Згодом міська рада виділила 730 тисяч гривень на укріплення стін. Також зробили обмостку навколо школи, щоб відходили дощові води. Оскільки й без цього, коли розливається річка Стир, то в підвалі опиняється вода. 

У школі поміняли дах, і нині в планах – поміняти вікна на склопакети, щоб зробити її ще більше енергоощаднішою.

Також у школі відремонтували харчоблок, санвузли, змінили двері. Тепер в планах – ремонт обідньої зали в їдальні.

«Зі сторони батьків є завжди розуміння, є класні батьківські комітети, піклувальна рада і ми всі збираємося і обговорюємо питання, бо наша спільна мета – створити максимум хороші умови для навчання дітей», – зазначив директор.

Ще однією особливістю цієї школи є геологічний музей, яким курує Людмила Михайлівна. Започаткував музей у 1998 році вчитель географії Ігор Яскорський, який цікавився і збирав чимало порід каменів та мінералів.

Спочатку камені збиралися суто для домашньої колекції, а тоді це хобі переросло у цілий шкільний  музей. Нинішнє покоління успішно продовжує його життя та функціонування. Діти вивчають наявні експонати і навіть проводять екскурсії цим музеєм, як для учнів чи батьків, так і для іноземців.

Найціннішим експонат музею є аметиз, також тут є бурштин вагою 50 грам, скам’яніле дерево архейської ери, зуб мамонта і ще багато цікавостей, які варто побачити на власні очі.

Людмила Михайлівна каже, що в музей назбирали чимало нових експонатів, для яких потрібно вже встановлювати нову вітрину.

Чому 3-тя школа?

Тут педагоги з теплом згадують про кожного випускника своєї школи, а колишні учні завжди шукають привід (або ж без нього) зайти в школу, аби разом із вчителями позгадувати колишні часи.

Нинішній учень, четвертокласник Влад зізнався, що хоча ходити в школу любить, але досі не визначився, який же предмет вивчати йому подобається найбільше.

Вчитель початкових класів Ніна Петренко розповіла, що кожного року зі своїми школярами вони вчать і ставлять вистави, їхні глядачі – це батьки дітей.

«Оскільки це випускний клас в початковій школі, то треба щось показати солідне», – каже вчителька про плани на майбутню виставу.

Завершилася екскурсія навчальним закладом, коли на вулиці вже справа йшла до надвечір’я. І гамірна зранку школа потроху заспокоювалася, ставало дедалі тихіше і тихіше... Учні та вчителі одне за одним розходилися додому, лиш техпрацівниця активно змітала шваброю з підлоги сліди сьогоднішнього дня. А завтра зранку вона (школа) оживе знову і розпочнеться новий день і черговий дзвінок на урок…

Досьє:

«Луцький ліцей № 3»

Адреса – вул. Даргомижського, 5, 

Телефон – 0332 728 052

Електронна пошта [email protected]​ 

Сайт - http://lutsk-school3.edukit.volyn.ua/

Кількість учнів – 1050

Кількість учителів – до 90

Директор – Савчук Віктор Євгенович

Назви вулиць, закріплені за школою № 3: Базарна, Берестечківська, Братковського, Волгоградська, Галшки Гулевичівни, Григорія Гуляницького, Данила Галицького, Драгоманова, Залізна, Замкова, Іова Кондзелевича, Караїмська, Кафедральна, Кленова, Ковельська (непарна сторона № 1 – № 109, парна сторона № 2 – № 122), Коцюбинського, Кочерги, Лютеранська, Макарова, Механічна, Миру, Міліційна, Молодіжна, Набережна (до вул. Шевченка), Фурманова, Петрусенко, Плитниця, Рогова, Романюка, Руська, пров. Складський, Товарова, Троїцька, Ушинського, Червоного Хреста, Шевцової, Шевченка (від вул. Набережної), Шкільна, Янки Купали.

Відомі випускники: поетеси Сіма Кордунова, Тетяна, Байда (Барбелюк), журналіст Микола Панасюк, майстер спорту зі спортивного туризму Олександр Оришко, волейболістки Юлія та Інна МолодцовиАнна СтепанюкАнна Довгополюк, екс-секретар Луцької міської ради Юлія Вусенко, співачка Інна Кириченко, науковець, завідувач нефрологічним відділенням Волинської обласної клінічної лікарні Віктор Дорецький, голова Луцької міської організації профспілки працівників освіти і науки України Галина Василенко, ресторатор Андрій Котищук, професор нью-йоркського університету Rockefeller University Сергій Хомук.

Надрукувати
мітки:
коментарів