Поділитись:

Такого чоловіка ще треба пошукати, – українка, яка вийшла заміж за африканця (інтерв’ю)

Середа, 14 листопада 2018, 20:00

Закінчити школу, університет, піти на роботу, вийти заміж, народити купу діток та жити довго і щасливо – таким на перший погляд здається звичайне життя українок. Однак героїня цього інтерв’ю внесла свої корективи та зуміла подивувати не лише подруг, а й батьків.

Українка Лідія Жук із маленького селища закохалася та вийшла заміж за темношкірого чоловіка. Їхня історія кохання – наче фільм із перепетіями, впливом стереотипів та невпинною боротьбою за щастя.

«Конкурент» поспілкувався із сміливою та сильною жінкою, яка розповіла, чи дивує людей одруження з іноземцем, чи є в Україні расизм, як такий союз сприйняли батьки, яким є побут у інтернаціональної пари та навіть якими були пологи у новоствореної сім’ї.

– Чоловік-іноземець для українок швидше екзотика, ніж звична річ. Як вдалося знайти спільну мову із чоловіком, який виховувався на інших книгах і традиціях?

– Я завжди була відкрита до спілкування, до того ж мене завжди цікавило щось неординарне, не таке як у всіх (сміється – К.). А коли є потяг до такого, то знайти спільну мову простіше простого. Здається, що все настільки по-різному: виховання, традиції і так далі, але водночас, коли людина стає тобі рідною, то і все інше сприймається з легкістю.

– Чимало Love Story починаються зі слів «Це було кохання із першого погляду». Як це було у вас?

– Я одна з них, це дійсно для мене було кохання з першого погляду. Із першим його «Привіт» я вже зрозуміла, що це моє. А поспілкувавшись трохи більше, я зрозуміла, що хочу, щоб він був моїм на все життя. Хтось скаже, що це банально, але я вірю, що коли це дійсно твоє, то саме так воно й повинно бути.

– Запитання, яке однозначно сподобається усім жінкам: яким було освідчення, чи була каблучка і як чоловік сприйняв твоє «так»?

– На початку наших стосунків він подарував мені звичайну каблучку і сказав що це Promise ring – обіцяльне кільце по-нашому. Це означає, що він планує на мені одружитись і таким жестом показує всім, що я його дівчина. А минулого року на мій день народження я отримала каблучку з діамантами та великий букет троянд з пропозицією руки і серця. Він був дуже радий почути моє «так», але водночас він знав, що я не зможу йому дати іншої відповіді (сміється – К).

– Як сприйняли звістку про одруження ваші батьки?

– Якщо чесно, то спочатку, коли я сказала своїм батькам, що мій хлопець темношкірий, вони не були в захваті від цього. А все тому, що для більшості людей це не є нормальним і вони боялися якогось осуду і пліток. Я їх прекрасно розумію і не засуджую за це. Вони в цьому не винні.

Для мене найголовніше те, що з часом, коли мої батьки побачили ставлення Рамзі до мене, вони зрозуміли, що такого чоловіка ще треба пошукати. Я дуже рада, що мої батьки з тих людей, які бажають своїй дитині щастя незважаючи ні на що, а тим більше колір шкіри. Тому ця звістка їх тільки потішила.

– Переконана, що від традиційного весілля із викупом нареченої, обв’язуванням рушниками та тамадою ви відмовилися. Яким же було ваше весілля?

– Поки ми тільки офіційно взяли шлюб і весілля у нас ще попереду. Все тому, що я була вагітною і на той момент це було неможливо. На власному весіллі ж хочу дійсно повеселитися, пити шаманське і танцювати до ранку. Зараз ми маємо маленького карапузика, тому чекаємо, коли він почне ходити, адже хочемо, щоб саме він нам приніс каблучки до вівтаря.

– Чи відчувала ти якусь заздрість, неприязнь чи шепотіння з спиною через те, що твій чоловік має інший колір шкіри?

– Тисячу разів, на жаль. Тому зараз дуже хочу донести всіма можливими способами, що це НОРМАЛЬНО мати чоловіка іноземця. Ми живемо в 21 столітті! Та навіть річ не в тім. Кожен має жити своїм життям і думати, як йому буде краще, а не слідкувати і обговорювати інших, а тим більше, коли в своєму житті повний безлад.

Расизм, на мою думку – це одна з найгірших людських якостей. Одного разу я наткнулася на ролик в YouTube, де в лікарні перед кабінетом лікаря, мама відсаджує свою хвору доньку подалі від темношкірого хлопця, з явною неприязню на лиці. А її дочка потребувала пересадки нирки. І як згодом вияснилося, саме цей темношкірий хлопець став її донором і тим самим врятував їй життя.

Першочергово, всі ми люди, і колір шкіри не міняє того, що ми маємо всередині. На жаль, всім не зможу це донести, тому раджу просто насолоджуватися своїм життям зі коханою людиною незважаючи ні на що так, як роблю це я.

– В Україні жартома (інколи й не дуже) кажуть, що місце жінки біля плити. Хто у вашій сім’ї готує їжу та стравам якої кухні надаєте перевагу?

– Я дуже люблю готувати і наша кухня дуже відрізняється від кухні мого чоловіка. Страви там зовсім інші. Вони надають перевагу різним соусам з гарніром, супам та стравам у фритюрі. Я вже навчилася готувати все, що любить мій чоловік з його кухні, за це він любить мене ще більше (сміється – К). Як вже казала, дуже люблю щось неординарне і незвичне, тому для мене було цікаво вивчити щось нове.

Чоловік обожнює, коли я готую для нього, навіть любить цим похизуватися і запрошує своїх друзів на вечерю. Для них це щось нереальне, щоб українська дівчина готувала африканську їжу (сміється – К). Мені також дуже подобається, що майже в кожну страву додають свіжий імбир. Це ж дуже здоровий продукт і має властивість підвищувати імунітет. Скажу, що це 100 % правда. Із того часу, коли я почала регулярно його вживати, то перестала хворіти на ГРВІ, хоча раніше це було досить часто. 

– Хтось вважає, що для того, аби бути разом, люди мають мати багато спільного. Інші ж переконані, що протилежності притягуються. А як вважаєш ти?

– Ми з чоловіком дуже різні, як зовнішньо, так і за характером (сміється – К). Вважаю, що доля правди є в тому, що протилежності протягуються. І мені це подобається, бо воно робить наше життя цікавим. У нас зовсім різна думка майже на рахунок всього, ти не уявляєш, як було складно дійти до згоди у тому, як ми назвемо нашого сина (сміється – К). Але я рада, що ця протилежність нас ще більше зближує.

– Не маю права упустити той момент, що на пологах, твій чоловік був із тобою поряд. Як воно, народжувати удвох?

– Так-так, я одна з тих щасливиць, кого чоловік підтримував на пологах і це прекрасно. Я не перестану повторювати всім жінкам – потрібно брати чоловіка з собою на пологи, це неймовірна підтримка! Багато хто прихиляється до думки, що після того, як чоловік побачить як все відбувається, то зникає сексуальний потяг до жінки. Це все не правда! Якщо чоловік вас дійсно любить, він буде поруч у найважчі моменти. Мені здається, що мій чоловік почав ставитися до мене із більшою ласкою і це нас ще більше зблизило.

– Чи маєте вже свої сімейні традиції та правила?

– Якщо чесно, то не задумувалася над цим. Ми просто насолоджуємося своїм життям без будь-яких правил.

– Що робить тебе щасливою?

– Моє найбільше щастя це моя сім’я! Я щаслива мама і любляча дружина. Маю все, що хотіла б мати в своєму віці і навіть більше. 

Найбільша порада всім – будьте собою, проживіть своє життя, як хочете саме ви, а не друзі чи родичі, і тоді ви також будете щасливими. Навіть якщо десь щось не вийде, це буде особисто ваша помилка і виправляти її також вам.

ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Варто кайфувати від залу, – відома луцька тренерка Іванова про дупу, "анаболіки" і "гарячі" фото

Надрукувати
мітки: