#Сім_сорок. А у нас в квартирі газ, а у вас?

Мабуть, досвід комунікації з комунальними підприємствами ще нікому не приносив задоволення. У кращому випадку все проходить нормально: потреба – послуга, в гіршому –проміжок між цими двома пунктами можна вирахувати і в кілометрах, і в годинах. Як кажуть, легких шляхів не шукаємо. І чомусь отой другий варіант частіший.

От, до прикладу, знайоме багатьом лучанам встановлення індивідуальних лічильників. Це рано чи пізно все одно зобов’яже зробити закон – ну й добре, питань нема. Але логіку організації цього процесу я зрозуміти не можу, хоч як би й хотілося.

Про встановлення повідомили оголошенням на дверях у під’їзд. Конкретики було мало: з 13 до 20 листопада з 9:00 до 17:00 власників квартир просили перебувати вдома. Це як, тиждень не ходити на роботу? То, вибачте, тоді і газу вже не треба буде – нічим платити. Звісно, що усіх мешканців вдома не було. Методом хаосу газівники переходили з 4-го під’їзду до 9-го, з 9-го – до 5-го, з 7-го поверху спускалися на 1-й, з 1-го піднімалися на 9-й. Відповідно, передбачити, коли саме тобі випаде успіх, не можна ніяк. Ще пам’ятаєте текст оголошення: з 13 до 20 листопада? Забудьте. Значно довше. Ну і весь цей час без газу – це зрозуміло.

А знаєте, що в цьому найцікавіше? Електричні плитки на ринку за той час значно зросли в ціні (цікавилися напередодні). Закони економіки працюють, еге ж? Я, звичайно, в газовій галузі навіть близько не спеціаліст, однак організувати той процес таки можна було якось по-іншому. До того ж, невдоволення щодо цього всього вже чую не вперше.