5 років Євромайдану: спогади та настрої луцьких активістів

21 листопада 2013 року в нашій країні розпочалися протестні акції через призупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Хвиля нерозуміння та обурення підняла українців до руху, який згодом назвали Революцією Гідності.

Свої майдани, окрім столичного, мали й інші міста, зокрема й Луцьк.

Тож «Конкурент» до 5 річниці Євромайдану запитав у луцьких активістів, які тоді об’єднали прихильників у нашому місті, що особисто для них стало поштовхом для того, аби вийти на протести, який момент Революції Гідності запам’ятався найбільше та чи вийшли б вони на революцію знову.

Володимир Бут-Гусаїм

Першим поштовхом стало, те що в нас, як в молоді забирають майбутнє! На Майдані найбільш запам’ятався момент, коли люди об‘єднувалися біля вогнища, їли канапки та пили гарячий чай.
Ту атмосферу ми хотіли донести від київського Майдану до Волині, бо багато людей не мали можливості їхати до Києва. Звісно, вийшов би знову, бо тільки таким чином ми можемо змінити курс країни. Тільки таким шляхом влада чує людей та молодь!

Майя Москвич

Поштовхом стала відмова від проєвропейського курсу. Я дуже чітко пам’ятаю багато моментів революції, але одні з найяскравіших це дні 18-19 лютого в Києві. Так, на революцію вийшла би знову.

Ігор Гузь

У суспільно-політичному русі я з 17 років. За цей час брав участь в десятках акціях протесту, включаючи «Україну без Кучми» і Помаранчеву революцію. На жаль, в Україні дуже часто можна щось змінити тільки через протест, тому внутрішньо я завжди був готовий до вуличної боротьби. Щодо Януковича, то ілюзій у мене не було ніколи. І природно я не міг не вийти на Майдан, коли “зек” прийняв рішення про призупинення процесу підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.

У революції були свої переломні моменти. І, думаю, для кожного майданівця вони були такими, які він запам’ятав на все життя: це побиття студентів на Майдані вночі 30 листопада 2013 року i розстріл «Небесної сотні».

Якщо брати події безпосередньо пов’язані зі мною, то це природно кримінальні справи проти мене і все що було пов’язано з ними.

Я особисто не розчарувався в тому, що брав участь в Революції Гідності. У ті дні ми відстояли незалежність країни, тому що Янукович готувався здати нас всіх Росії.

Є полярні думки щодо наслідків. Вважаю, що є успіхи, хоч їх і небагато. Так, ми маємо неподолану корупцію, на верху якої оточення президента, маємо складну економічну ситуацію і багато інших проблем. Але головне, що Україна залишається незалежною країною, а з іншими проблемами, я впевнений, ми з часом впораємося.

І якби повернути час, зробив би все так само, тому що з Януковичем Україна не мала жодних перспектив.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Якою була б Україна, якби "драконівські" закони діяли зараз