Поділитись:

#Cім_сорок: ранок розпочинається з…джазу

Понеділок, 17 грудня 2018, 07:40

Побутує думка, що на концерт Олега Винника завжди прийде більше людей, аніж, скажімо, на концерт легендарного джазмена.

Можливо це тому, що для вух переважної більшості жителів пост-радянського суспільства джаз –  музика незвична.  Чого не скажеш про США, де джазом просякнутий чи не кожен захід та заклад відпочинку.

Однак хороший смак до музики теж можна виховати – перевірено на собі.

Не буду кривити душею, якщо скажу, що в житті не слухала  попсових виконавців. Адже ще в школі і навіть в студентські роки все, що було в моєму плей-листі – це якась чисто дівоча й соплива попса типу «Віа-Гри», чи гурту «Горячий шоколад». (аж не вірю що це було). Та, як кажуть, випадковості не випадкові.

Одного разу мій знайомий увімкнув в своїй автівці радіохвилю, де звучала якась блюзова мелодія.  Я тоді подумала - «Боже! Як же це круто!».

 Ось так, маючи бажання, інтернет та вільний час я дізналась, що існує Ніна Сімон,  блюзовий король Бі Бі Кінг, легендарний Луї Армстронг та багато інших не менш культових музикантів. До того ж, в Луцьку є натхненники,  які намагаються прищепити любов до цієї музики місцевим жителям. До слова,  відвідуючи нечисленні (на жаль) джаз-фести, які проходять в місті,  я постійно відкриваю для себе щось нове в цій музиці.

Джаз допомагає мені навіть в роботі. Ось ще один мій особистий експеримент: я пробувала писати свої тексти під різну музику. І знаєте що? – Важко почати роботу над  статею в тишині (чи умовній тишині, бо в панельних дев’ятиповерхівках  абсолютна тиша – фантастика).  Неможливо зібратись з думками і писати під попсу,  купа опечаток і картатих речень, коли пишеш під рок-музику (хоча там я теж маю свій ТОП улюбленців). Найкраще й найлегше пишеться саме під спокійну джазову мелодію.

Звісно ж, про смаки не сперечаються, але експериментувати з музичними вподобаннями не заборонено.  Та й чому б не розпочати ранок з джазу?wink

Надрукувати
мітки:
коментарів