Поділитись:

#Сім_сорок. Святий Миколай вже в дорозі

Автор: Оксана Пуняк |
Вівторок, 18 грудня 2018, 07:40

До мене в дитинстві не приходив Дід Мороз, тільки святий Миколай. Точніше Дід Мороз приходив, але не завжди і через мамині чи татові руки – він ніколи не залишав нам подарунки під ялинкою. Ми з братом знали: писати листи і щось просити в Діда Мороза марно. Він не викликав довіри і найчастіше приносив просто солодощі. Ненадійний дядько, одним словом. Ми швидше вірили в зайчика, якого зустрічав тато з роботи і який нам завжди передавав гостинець. І в те, що Вєрка Сердючка – то жінка. А ще ми ніяк не могли зрозуміти, хто така тому Діду Морозу Снігуронька і яка від неї користь. 

Інша справа – Миколай. У нього можна було попросити не тільки щось матеріальне, а й здоров’я для всіх. Ну й щоби мама перестала злитися за розбитий келих із сервізу, або ж щоби брат давав частіше гратися тетрісом. Бо Миколай – чоловік авторитетний. І, звісно, майже усе, що просиш, він приносить чи робить. А якщо не робить, то має на все те логічне пояснення. Ним лякали цілий рік: не будеш слухняним – буде різка, а не подарунок. І в день Святого Миколая дзвонять дзвони в церкві – відчуваєш, що свято.

А з віком той Дід Мороз взагалі зник. Ще спершу в школу на новорічні свята приходив, а потім зовсім пропав із горизонту. Та й якось так в родині нам пояснювали, що в різних країнах є свій Миколай: Санта Клаус, Мікулаш, Йоулупуккі і так далі. А Дід Мороз тоді хто і чому до нас має приходити?

Ну й от вже рік, як його декомунізували. І я не відчуваю якогось суму з цього приводу. А Миколай, як і був, є й сьогодні. Трохи інший, звісно. І листи вже не пишеш, і подарунків не чекаєш, але десь там, глибоко в душі, віриш у диво. Отож, будьте слухняні, Миколай вже в дорозі wink

Надрукувати
мітки:
коментарів
20 січня 2019
05 січня 2019
30 грудня 2018
24 грудня 2018
19 грудня 2018
05 грудня 2018
03 грудня 2018
29 листопада 2018
27 листопада 2018
24 листопада 2018
23 листопада 2018
22 листопада 2018
20 листопада 2018
15 листопада 2018