В Угорщині протестують проти "закону про рабство"

В Угорщині тривають масові протести проти нового трудового законодавства, яке сильно погіршило права найманих працівників. Прем'єр Орбан вважає демонстрації результатом змови.

Про це пише Deutsche Welle.

Таких масштабних протестів в Угорщині не було вже давно: вже кілька днів поспіль тисячі жителів країни виходять на вулиці, аби висловити своє обурення політикою уряду на чолі з прем'єр-міністром Віктором Орбаном.

Увечері в понеділок, 17 грудня, близько тисячі людей зібралися перед будівлею громадської медіакомпанії MTVA, а кілька депутатів парламенту від опозиційних партій увірвалися в будівлю, домагаючись того, щоб були оголошені вимоги протестувальників. А в ніч на суботу, 15 грудня, на вулиці Будапешта вийшли 15 тисяч демонстрантів. Деякі з них кидали в поліцейських пляшки, димові шашки та інші предмети. У відповідь правоохоронці застосували сльозогінний газ. В цілому в ході антиурядових акцій в столиці Угорщини були затримані кілька десятків людей.

Причина протестів в Угорщині – "закон про рабство"

Протести в країні спалахнули 12 грудня після внесення парламентом правок у трудове законодавство, які профспілки називають "законом про рабство". Нові правила підвищують максимально допустиму кількість понаднормових годин роботи з 250 до 400 на рік. При цьому роботодавці зможуть розраховуватися за понаднормові години, за які їм не потрібно платити працівникам, протягом трьох років замість одного, як це було раніше. 

Правки були прийняті всупереч жорстоким протестам профспілок, опозиції і громадських організацій. Опозиційні депутати намагалися зірвати голосування щодо дискусійного закону, блокуючи трибуну спікера, однак їм це не вдалося.

Варто відзначити, що уряд Орбана кілька років тому вже реформував трудове та податкове законодавство, надавши бізнесу істотні переваги – наприклад, жорстко обмеживши право співробітників на страйк. Угорські підприємці також платять найнижчі податки в ЄС.

Минулого разу, однак, протестів практично не було. Профспілки виявилися занадто слабкими і розрізненими, щоб протистояти таким нововведенням влади. А опозиційні партії та громадські організації приділяли соціальним проблемам занадто мало уваги, концентруючись на питаннях верховенства права, яке опинилося під загрозою.

З Угорщини емігрувало понад півмільйона людей

Втім, схоже, що новий "закон про рабство" став для угорського населення останньою краплею. З його допомогою влада країни, по суті, перекладає вирішення соціальних питань на плечі пересічних громадян. Багато хто вважає це принизливим, адже відповідальність за виникнення подібних проблем, в першу чергу, несе уряд країни.

На даний момент в Угорщині спостерігається колосальний дефіцит робочої сили, викликаний масовою еміграцією. За останні вісім років Угорщину покинуло близько 600 000 чоловік.

В основному це освічені люди, які вирішили емігрувати через несприятливий політичний клімат в країні, низьку якість освіти та медичних послуг, а також через сильну залежність приватного бізнесу від волі чиновників. Тепер же уряд, очевидно, сподівається впоратися з нестачею робочої сили, просто збільшивши допустиму кількість понаднормових годин.

Безхатькам в Угорщині заборонено спати на вулиці

Тим часом соціальна політика уряду – далеко не єдина проблема країни. В Угорщині, як відзначають багато аналітиків, триває і демонтаж демократичних інститутів – зокрема, посилюється контроль влади над судочинством. Наприклад, недавно прийнятий закон про адміністративне судочинство передбачає створення нового відгалуження судової влади, яке буде знаходитися під контролем міністерства юстиції. Уряд зможе передавати на розгляд адміністративних судів незручні для себе позови і справи: на думку критиків, це ще більше підірве незалежність судової системи країни.

Невдоволення громадськості викликали й інші ініціативи влади. Наприклад, у жовтні в Угорщині вступив у силу закон, який фактично криміналізує безхатьків. Відтепер особам без певного місця проживання під загрозою грошових штрафів або тюремного ув'язнення забороняється перебувати або ночувати в громадських місцях. За різними оцінками, число таких осіб в Угорщині становить від 20 до 50 тисяч. При цьому держава може забезпечити нічлігом не більше 11 тисяч чоловік.

Дії угорської влади піддав критиці ряд правозахисних організацій, в тому числі Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) і Amnesty International. А соціологічні опитування показали, що подібні заходи проти безхатьків не схвалюють і багато жителів країни.

У всьому винен Сорос?

Окрім того, угорці обурені і тим, що їх країна надала політичний притулок колишньому прем'єр-міністру Македонії Ніколі Груєвські, який був засуджений на батьківщині за корупцію і, за даними незалежних ЗМІ, вже став постійним клієнтом дорогих будапештських ресторанів. У травні 2018 року Груєвські був засуджений до двох років позбавлення волі за зловживання службовим становищем при купівлі автомобіля вартістю понад 500 тисяч євро.

Згідно з нещодавно проведеним опитуванням, більшість угорців вважають, що корупція в країні є більш серйозною проблемою, ніж загроза неконтрольованої міграції, про яку так часто говорить Орбан і його уряд.

Скільки ще триватимуть протести, поки неясно: опозиційні партії закликають людей і далі виходити на вулиці. Тим часом в уряді Орбана відреагували на демонстрації в звичній для себе формі, а саме – заявивши, що протести організували американський мільярдер Джордж Сорос і сили, що за ним стоять, а також особи, які хочуть наповнити Угорщину мігрантами. В уряді вважають, що серед демонстрантів є чимало провокаторів і кримінальних злочинців, які прибули в країну з-за кордону. Мета цих "іноземних провокацій" – зіпсувати імідж Угорщини за кордоном, стверджує Орбан і його соратники.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Французькі школярі блокують навчальні заклади та підтримують «жовтих жителів»