Поділитись:

Як виглядають виборчі технології на погляд керівників волинських осередків партій, - ЗМІ

Понеділок, 24 грудня 2018, 07:33

Керівники волинських осередків партій розповіли як бачать виборчі технології.

Про це йдеться на сайті Опори.

Протягом листопада-грудня 2018 р. представники Громадянської мережі ОПОРА поспілкувалися з керівниками місцевих осередків політичних партій на Волині з метою: дослідження ключових виборчих технології, які найчастіше використовуються у Волинській області в період виборів; виявлення можливих загроза використання виборчих технологій під час майбутньої президентської виборчої кампанії, яка розпочнеться уже 31 грудня; а також з’ясування ставлення представників партій щодо можливостей застосування виборчих технологій.

Взяти участь в опитуванні ОПОРИ у форматі інтерв’ю зголосилися керівники 7 місцевих осередків політичних партій, зокрема: голова Волинського обласного осередку політичної партії «Громадський рух «Народний контроль» Павло Данильчук, голова Волинського обласного осередку політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Іван Мирка, голова Волинської обласної організації політичної партії «Громадянська позиція» Сергій Чуріков, голова Волинського обласного осередку політичної партії «Об’єднання «Самопоміч» Юлія Вусенко, голова Луцької міської організації політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» Ірина Чебелюк, заступник голови Волинської обласної організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода» Микола Федік, голова виконавчого комітету Волинської обласної організації політичної партії «Народний Фронт» Андрій Бокоч.

Представники політичних партій розповіли про своє ставлення до використання адміністративного ресурсу, підкупу виборців, «чорного піару» та явища популізму як виборчих технологій, а також висловили свої припущення, наскільки великою є загроза використання цих технологій під час чергової президентської виборчої кампанії.

Адміністративний ресурс

Адміністративний ресурс – виборча технологія, яка передбачає використання кадрових ресурсів та матеріально-технічних засобів, бюджетних коштів, правоохоронних та інших органів, що мають повноваження здійснювати примус (міліція, Прокуратура, СБУ, митниця, податкова), підконтрольних органам державної влади і місцевого самоврядування ЗМІ, ухвалення органами державної влади, місцевого самоврядування і підконтрольними їм структурами управлінських рішень, ухвалення нормативно-правових актів в інтересах окремих партій чи політиків, за відсутності рівного доступу до них усіх інших політичних акторів.

Фіксація будь-якого з описаних вище компонентів адміністративного ресурсу у період виборчого процесу зазвичай класифікується спостерігачами Громадянської мережі ОПОРА як прояв зловживання а отже, порушення демократичних процедур проведення виборів. З огляду на це, представники ОПОРИ запитали у керівників місцевих осередків партій про їхнє ставлення до використання адміністративного ресурсу.

Переважна більшість опитаних представників партій висловились проти використання адміністративного ресурсу під час виборчого процесу, водночас зазначаючи, що періодично чи систематично стикаються з цим явищем та вважають, що є загроза використання цієї виборчої технології на майбутніх президентських виборах.

Зокрема, представникам політичних партій були задані питання: Чи має партія своїх представників в керівництві місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування на обласному та районному рівнях?Чи стикається партія з випадками зловживання адміністративними ресурсами з боку посадовців чи депутатів? Наскільки масштабними, за оцінками партії, можуть бути зловживання адміністративним ресурсом на президентських виборах?

Павло Данильчук: «Наша політична партія категорично проти використання адміністративного ресурсу, особливо під час виборчого процесу. Використання адміністративного ресурсу можна розцінювати як «нечесну гру» з боку політичних акторів. А партія «Громадський рух «Народний контроль» звикла у своїй роботі діяти за чітко визначеними правилами, ми завжди намагаємось дотримуватися і виборчого, і іншого законодавства. Натомість, більшість керівників районних рад та районних державних адміністрацій, які є членами і керівниками районних організацій партій, на свою користь використовують місцеві програми як «Доступне житло», «Допомога ОСББ», «Допомога учасникам АТО тощо, які втілюють в життя органи місцевої влади і органи місцевого самоврядування. Інформацію про реалізовані програми вони подають як власні заслуги і на виборах можуть користуватись «дивідендами» від маніпуляції такими фактами. Зокрема, піар представників партій на цих програмах може бути використаний на користь кандидатів у президенти від цих же політичних сил».

Іван Мирка: «На сьогоднішній день я не стикався з проблемою використання адмінресурсу, не використовував його і не планую це робити. Ми розбудовуємо осередки нашої політичної сили на всіх рівнях. Прихильники нашої партії є і серед керівництва районних державних адміністрацій. Говорити про свої здобутки вони будуть, але маніпулювати цими фактами – ні. Прихильники інших політичних сил теж є на посадах, доступ до адмінресурсу у них теж є. За всіх говорити не можу. Ми використовувати адмінресурс не будемо».

Сергій Чуріков: «В органах місцевої влади, зокрема, районних державних адміністраціях  представників нашої партії немає. В нас є заступники голів ОТГ, сільські голови, міські голови – тобто, лише в органах місцевого самоврядування. Зрозуміло, що вказівки застосовувати якийсь адмінресурс тим людям, які працюють в органах місцевого самоврядування, ніхто не давав. Щодо представників інших політичних сил, які зараз знаходяться на керівних посадах, вже почали цей процес. Більше того, адмінресурс буде використовуватись паралельно з підкупом виборців. Йдеться про обласний рівень. Місцева влада буде контролювати своїх підлеглих, закликати голосувати «за кого потрібно» за грошову винагороду. Така ситуація не лише на Волині, ми знаємо, що така ситуація по всій державі. Разом з тим, я вважаю, що в будь-якій країні політична сила, яка при владі, знаходиться на межі висвітлення діяльності органу влади і політичного піару. Це завжди на межі. Інше питання, що виконання своїх функцій підміняють піаром. Коли піар – перше, а виконання своїх функцій – друге, це погано. Але оцінку цьому мають дати виборці».

Юлія Вусенко: «На Волині в органах місцевого самоврядування була я секретарем Луцької міської ради. Зараз посад ніхто не займає в жодній раді. Наше ставлення до використання адмінресурсу, звичайно, негативне, оскільки це навіть не можна назвати виборчою технологією, а швидше архаїзмом, який мав би давним давно себе пережити. Насправді, адміністративним ресурсом дуже часто у нас користуються заручники системи. Вони розуміють, що їхні премії, посадові оклади будуть залежати від того, чи зможе та чи інша політична сила «завести» більшість в районні/міські/сільські ради. Вони діють так, як їм кажуть робити. Хоча, є вже такі випадки, коли чиновники говорять, що не підтримують таку стратегію роботи. Але вони є підзвітними. Є величезна кількість маніпуляцій, за допомогою яких можна вирахувати, чи спрацював адмінресурс, чи ні. Ми явище адмінресурсу не підтримуємо і націлені на те, щоб він не використовувався».

Ірина Чебелюк: «Представники нашої політичної сили є на керівних посадах в органах місцевої влади та органах місцевого самоврядування, але це одиничні випадки. Зокрема, всім відомо, що секретар Луцької міської ради є представником партії ВО «Батьківщина». На сьогоднішній день ми фактично не маємо доступу до адмінресурсу. Разом з тим, я вважаю, що є загроза використання адмінресурсу на майбутніх президентських виборах, тому що представники інших політичних сил уже застосовують подібні методи. Навіть якщо брати до уваги місто Луцьк, коли здійснюється реконструкція прибудинкової території за кошти міського бюджету, окремі депутати приходять до себе на округ і доводять до відома мешканців, що ця територія облаштовується за їхнього сприяння. Це було, є і буде. Я думаю, що ми цього не позбудемось. В політиці такий метод існує, багато хто хоче цим скористатися. Аналогічно і чиновники. Ми розуміємо, що якщо хтось має доступ до адмінресурсу, то прагне це використати».

Микола Федік: «У Волинській області в органах виконавчої влади, тобто у виконавчих структурах, представників партії ВО «Свобода» немає, оскільки там, де представники були, ще після 2014 року партія усіх повідкликала. Є представники в органах місцевого самоврядування – голови районних рад, і фактично скрізь є представники у депутатському корпусі. Окремо також хочу наголосити на першому заступнику Волинської облради, який також представляє ВО «Свобода». Якихось критичних моментів у його роботі не спостерігаємо, тобто якогось тиску  чи на першого заступника голови обласної ради чи голів районних рад. Виборча кампанія тільки набиратиме обертів, тому сказати, наскільки буде використовуватися адмінресурс важко. У післяреволюційний період ніхто собі не міг цього дозволити. Але пам’ятаємо кампанію 2010 року і попередні, де у нас досить ефективно, хто був при владі, використовував амінресурс у класичному значенні. Звичайно, що будуть його використовувати й під час виборчих кампаній 2019 р. Але наразі, напевне, ще не було необхідності його застосовувати, тому що юридично кампанія стартує 31 грудня. Ми це будемо відслідковувати та відповідним чином реагувати».

Андрій Бокоч: «На даний момент «Народний Фронт» не має жодної керівної посади у Волинській області.Якщо говорити про президентку виборчу кампанію, зрозуміло, що за всі роки діючий президент завжди використовував адмінресурс. Від цього наша держава буде ще довго відходити. Я не буду оцінювати це явище позитивно чи негативно. Виборці самі повинні оцінювати це явище.Коли представники влади використовують адмінресурс, це далеко не завжди означає, що виборці за них будуть голосувати».

Підкуп виборців

Підкуп виборців – це проведення передвиборної агітації шляхом наданням виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати за або не голосувати за певну партію чи кандидата або згадуванням назви партії чи імені кандидата.

Спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА часто фіксують випадки недобросовісного ведення агітації з боку окремих кандидатів, які намагаються здобути підтримку виборців не шляхом використання традиційних методів агітації, а шляхом надання коштів, інших матеріальних цінностей чи послуг. Оскільки використання цієї виборчої технології має негативний вплив на перебіг виборчої кампанії та може впливати на кінцевий результат виборів, представники ОПОРИ поцікавились у керівників місцевих осередків партій на Волині про їхнє ставлення до застосування цієї технології.

Так, у представників партій запитували: Чи стикалася партія з випадками використання виборчої технології «підкуп виборців» під час попередніх виборів? Наскільки ця виборча технологія є поширеною на Волині? Наскільки значною є загроза використання підкупу виборців, за оцінками партії, на президентських виборах?

Павло Данильчук: «На президентських виборах ризик використання технології підкупу виборців буде значно меншим, ніж на парламентських. Оскільки, на мою думку, на президентських виборах найпоширенішою технологією, як зазвичай, буде використання адміністративного ресурсу. Натомість, на парламентських виборах, де зберігається «мажоритарка», якраз буде активно проявлятись підкуп виборців з боку окремих політичних сил. Прикро, що відсутні випадки, щоб замовники цього виборчого злочину були притягнені до відповідальності. В Україні, можливо, є поодинокі випадки, коли були притягнені до відповідальності виконавці. Але цього абсолютно недостатньо. Оскільки саме ця технологія суттєво впливає на результат виборів, варто продумати механізм притягнення до відповідальності саме замовників. В цій ситуації неефективною є і робота правоохоронних органів, і судів, і прокуратури».

Іван Мирка: «Моя головна місія в партії – розбудова партійних осередків. Підкупом виборців я точно займатись не буду, таке завдання в партії не стоїть. Якщо говорити про те, чи я стикався з підкупом виборців на попередніх виборчих кампаніях, то моя відповідь – стикався. Під час виборчого процесу у 2015 р. щодо місцевих виборів мені особисто телефонували і пропонували 500 гривень за голос. Від якої політичної сили – я коментувати не буду, оскільки це питання давно закрите».

Сергій Чуріков: «Я більш ніж переконаний, що деякі кандидати будуть використовувати прямий/непрямий підкуп виборців. Зрозуміло, що чим менший виборчий округ, тим легше застосовувати підкуп. Якщо  відбуваються вибори в ОТГ і є 300 виборців, то дуже легко підкупити 20 людей і це може бути переможним результатом. Зрозуміло, що коли ми говоримо про 20-30 мільйонів виборців, в таких масштабах організувати підкуп виборців дуже важко. Зараз, на мою думку, є загроза застосування локального підкупу – будуть використовуватись мережі так званих «мажоритарників», «піраміди», мережі з «десятників», «трьохсотників». В кожному регіоні воно буде по-різному. І в кожному районі Волині воно буде по-різному. І в кожному виборчому окрузі буде по-іншому. Тому я думаю, що і прямий, і непрямий підкуп буде, і не один кандидат його буде використовувати».

Юлія Вусенко: «Рекомендую вам взяти результати місцевих виборів 2015 р. по дільницях у Луцьку, і ви побачите, що певні політичні сили навіть не ставили собі за мету приховати виборчу технологію «підкуп виборців». Всі дільниці дали однакову кількість голосів плюс-мінус 7-9 голосів. Статистика є яскравим прикладом того, що використовувалась класична «мережа». По-іншому неможливо пояснити, як був досягнутий такий результат на користь всім відомої політичної сили».

Ірина Чебелюк: «Факти підкупу виборців нам відомі. Під час попередніх парламентських та президентських виборів такі технології використовувалися. Але зафіксувати цей момент практично неможливо. Ми виявляли людей, які отримували кошти, вони цього не заперечували, але ніхто не хоче складати актів про порушення, ніхто не хоче фіксувати в інший спосіб такі факти. Щодо виборів в об’єднаних територіальних громадах, ніби масштаб не такий великий, але й тут присутні ці явища. Під час останніх виборів в ОТГ в с. Торчин ми виявляли факти непрямого підкупу виборців. Виборцям роздавали курчат. Але для того, щоб скласти факт про порушення, не вдалось зафіксувати сам факт їх передачі. Більше того, свідомість людей є настільки низькою, що вони самі не хочуть повідомляти про такі факти, бо не хочуть мати проблеми».

Микола Федік: «За період з 2015 р. дотепер, коли відбувалися місцеві вибори та перші вибори в ОТГ – і зараз триває виборчий процес – вибори стали дуже комерційними. Ми раніше не спостерігали такого великого підкупу на місцевих виборах. Про це писали журналісти, говорили члени виборчих комісій, спостерігачі від партій ще у 2012 році на виборах до Верховної Ради, але з 2015 року ми почали стикатися із цим на виборах особисто: бачимо ситуації, коли виборців банально «купують». Я не думаю, що ми цього фактора позбудемося чи то на президентських виборах, чи то на виборах до Верховної Ради, чи навіть на цих самих виборах 23 грудня по тій простій причині, що ніяких заходів не вжито щодо ліквідації чи недопущення прямого чи непрямого підкупу. Маса фактів було виявлено з 2015 року – хтось поніс відповідальність за підкуп? Та ніхто. Тому сказати, що його не буде – звичайно, що буде. В якій мірі – залежить від пріоритетності громад чи регіонів. Для того, щоб це припинити, треба спочатку виконувати той закон, який у нас є. Якщо хтось буде нести відповідальність за такі дії, тоді у нас зникне певною мірою така система і така ганебна річ, як  підкуп».

Андрій Бокоч: «Я вважаю, що є дуже велика загроза використання на президентській кампанії підкупу виборців. Наскільки це є поширеною на Волині технологією – я не можу судити, бо, наскільки я знаю, жоден замовник ще не поніс кримінальної відповідальності.У нас, можна сказати, ідеальна держава – не можна звинувачувати людей, якщо не було доказано їх причетності до злочину. Хоча  ми знаємо, що були приклади підкупу на Волині».

«Чорний піар»

«Чорний піар» - це виборча технологія, яка передбачає створення та розповсюдження інформації, направленої на формування негативного ставлення до певного кандидата, руйнування його позитивного іміджу, що супроводжується  застосування незаконних методів впливу на волевиявлення виборців і «коректування» небажаних для певних політичних сил результатів виборів.

Оскільки спостерігачі ОПОРИ часто фіксують випадки поширення завідомо недостовірних відомостей чи інформації негативного змісту про кандидатів у період виборів, а чинним законодавством такі прояви активності чи агітації забороняються, представники ОПОРИ запитали у керівників місцевих осередків партій на Волині про їхнє ставлення до цієї виборчої технології.

Павло Данильчук: «Технологія використання є досить поширеною на Волині. Представники нашої політичної партії фіксували випадки використання технології «чорного піару» на свою адресу з боку своїх опонентів. Зокрема, такі випадки були і в 2014 р. під час парламентських виборів, і під час виборів в ОТГ. З останніх випадків пригадуємо поширення неправдивої інформації проти нашого кандидата на посаду голови Княгининівської об’єднаної територіальної громади».

Іван Мирка: «На мою думку, попереду нас чекає дуже «брудна» виборча кампанія. Поливати президента брудом будуть зі всіх сторін – це будуть намагатись робити майже усі опоненти, оскільки повністю не підтримують його дії. Якщо говорити про те, як ми будемо будувати передвиборну кампанію на Волині, то тут однозначно можу сказати, що буде все навпаки. Я особисто прихильник того, щоб провести виборчу кампанію максимально прозоро і чесно. Тому ставлення до виборчої технології «чорного піару» у мене та моїх колег максимально негативне. Разом з тим я за конструктивну критику».

Сергій Чуріков: «Не можна казати, що ми повноцінно почали кампанію, але підготовча робота у нас триває. Наше завдання – провести позитивну кампанію. Ми не зосереджуємося на критиці наших опонентів, тим паче, ми не застосовуємо «чорний піар». Втім, інші кандидати застосовують і будуть застосовувати цю технологію. Скажу більше, створення фейків, на яких базується «чорний піар» – це тенденція у всьому світі. Нині популярною є соціальна мережа Фейсбук. Якщо, наприклад, у Західній Європі є підрозділи, які націлені на боротьбу з фейками, то в Україні таких немає. Такі підрозділи мають блокувати фейкові групи, повідомлення, рекламу. Якщо говорити про нашого кандидата, є група «Реальний Грищ», яка дуже сильно розкручується і на Ютуб-каналі, і у Фейсбуці. Є також цілеспрямована інформаційна кампанія в газеті «Волинь» та у інших районних газетах, в яких поширюють «замовні публікації» проти нашого кандидата. Ми зараз запускаємо технології юридичної боротьби з цими фейками – через юридичну службу ми будемо надсилати відповідні листи в редакції. Якщо преса не відреагує, будемо звертися в суди, щоб вони опублікували заперечення щодо цієї неправдивої інформації».

Юлія Вусенко: «На майбутніх президентських виборах, я думаю, є загроза використання технології «чорного піару». Наразі найбільше під тиском цієї виборчої технології перебуває ВО «Батьківщина». На нашій політичній силі «чорний піар» був відпрацьований в процесі кампанії заборони вивезення сміття з міста Львова. Це був заздалегідь продуманий стратегічний політичний хід, який асоціюється з президентською виборчою кампанією. Оскільки Андрій Садовий як міський голова нікому не заважає, а от як кандидат в президенти, який має свою політичну силу, комусь заважав. Ось це і є «чорний піар».

Ірина Чебелюк: «З досвіду нашої політичної партії можу сказати, що технологія «чорного піару» на Волині використовується не так часто. Переважно усі виявлені факти стосувалися місцевих виборів. Були окремі випадки і під час парламентських виборів. На президентських виборах такі факти теж можуть бути виявлені. Лідер нашої партії уже побувала в окремих областях України. Під час заходів за її участю уже виникали провокаційні акції. Тому не виключено, що буде використовуватись ця виборча технологія надалі».

Микола Федік: «Є певні речі, які спостерігаємо у міжвиборчий період – з’являються певні статті в газетах, в яких необ'єктивно висвітлюється інформація. Постійно з’являються ролики на телебаченні, в яких інформація також подається з негативного боку, маніпулятивно, з перекручуванням фактів щодо діяльності депутатів різних рад чи посадових осіб місцевого самоврядування. Це все робиться з використанням інформаційних ресурсів певних політичних сил для того, щоб показати опонентів у невигідному світлі. Такі сюжети є й про мене особисто. На виборах в сільських селищних ОТГ поширюють чутки неправдиві, ми на таке навіть уваги не звертаємо вже, бо з 2015 року стикалися із такими випадками на всіх проміжних виборах. Зараз щодо нашого кандидата лише у соцмережах є певні дописи з негативним відтінком, а на сторінках якихось обласних друкованих видань не траплялися матеріали з проявами «чорного піару»».

Андрій Бокоч: «Загроза використання «чорного піару» на майбутніх президентських виборах існує. Я пам’ятаю парламентську виборчу кампанію 2012 року, коли проти лідера нашої партії, який балотувався тоді по 21 окрузі, застосовувався «чорний піар». Думаю, що і під час президентської виборчої кампанії цю технологію теж будуть використовувати, і думаю, що найбільше вона будепоширена між першим і другим туром виборів».

Популізм

Політичний популізм – явище в політичному житті, політика та риторика, що ґрунтується на пропаганді простих рішень для вирішення складних задач і протиставленні інтересів широких мас населення інтересам політичних еліт.

Оскільки пропаганда простих рішень для вирішення складних проблем дозволяє приходити до влади особам, які відкрито або неявно сповідують жорсткі методи управління, ускладнює довгострокове прогнозування і стає на заваді реформам, представники ОПОРИ запитали керівників місцевих осередків партій, чи вважають вони популізм виборчою технологією і чи бачать загрози її застосування на майбутніх президентських виборах.

Павло Данильчук: «Я не вважаю, що популізм є якоюсь загрозою чи перешкодою на майбутніх президентських виборах. Це явище складно назвати виборчою технологією. Популізм є, але основна проблема не в присутності цього явища в українській політиці. Головна проблема – в свідомості виборців. Потрібно змінювати свідомість громадян. Люди повинні вміти розбиратися, де популізм, а де інформування політиків про результати своєї роботи. Представники політичних партій, діючі депутати різних рівнів часто розповідають про результати своєї роботи та про свої подальші плани. Вони це зобов’язані робити, бо цього вимагає закон. Тому важливо вміти розмежовувати звітування та популізм».

Іван Мирка: «Тяжке запитання. Я не маю досвіду використання популізму. Але коли люди говорять речі, які подобаються усім, але це не відповідає дійсності, в мене це викликає негативні емоції. Президент Порошенко на сьогоднішній день говорить про те, що реально робить. Чотири з половиною роки тому від нього лунали обіцянки, про це всі знають, які розцінювали опоненти як популізм. Зараз цього немає. Загалом, як на мене, популізм ні до чого хорошого не приведе».

Сергій Чуріков: «Коли ми говоримо про популізм у Західній Європі, то він є різним, коли говоримо по популізм український, він теж модифікований. Я називаю наших політиків «гуру популізму» у порівнянні з західними. Якщо ми візьмемо виступи чи гасла політика на офіційних зустрічах, то вона говорить про одне, а з білбордів зараз промовляє зовсім інше. В даному випадку це популізм. Позиція нашої партії – не варто обіцяти те, що важко виконати. Тому ми проти популізму. В Україні є свій популізм, він носить в основному соціальний характер. Це працює. А якщо певна політична технологія працює, політики її будуть застосовувати. І популісти у нас будуть процвітати, бо популізм сприймається людьми».

Юлія Вусенко: «Популізм не є проблемою як такою. Проблема швидше в рівні освіченості виборців. Наприклад, якщо кандидат в депутати до місцевої ради обіцяє підвищити пенсії, то люди повинні аналізувати, має він на це реальний вплив чи ні. Говорити про популізм в українській політиці можна, але це не є основною проблемою».

Ірина Чебелюк: «На сьогодні політикам, навіть на місцевому рівні, часто закидають, що вони використовують метод популізму. Я вважаю, що варто розрізняти популізм і донесення інформації про свою діяльність. Людям потрібно доносити інформацію, що ми робимо для людей, яким чином ми допомагаємо чи яким чином ми впливаємо на ті чи інші процеси, що відбуваються в країні. Якщо цю інформацію не доносити, вона все рівно стане відома. Депутати, для прикладу, мають розповідати виборцям про напрямки своєї роботи. Якщо вони не використовують цю інформацію на свою користь, її використає хтось інший. Якщо ти хочеш бути ефективним політиком, то ти маєш про свої справи говорити».

Микола Федік: «Якщо щось обіцяли виборцям, треба думати, як ці речі виконувати. Я вважаю, що ми ніколи на місцевому і всеукраїнському рівні не проголошували тих речей, які ми для себе чітко не пописували, як ми це будемо виконувати. Тому «Свобода» не є популістською партією, наші фракції в радах різних рівнів не є популістськими. Якби у нас було менше такого явища, як популізм, і виборці, які обирають популістів, потім хоча б інколи контролювали, як виконують передвиборчі обіцянки, я переконаний, ми зараз мали б дещо інші політичні вподобання. А у нас якраз є велика проблема – люди обирають серцем, от просто сподобався кандидат. На передвиборні програми уваги переважно не звертають».

Андрій Бокоч: «Якщо говорити про нашу партію, то вона найбільше втратила від того, що не використовувала популізм. Виборці завжди хочуть, щоб їм багато чого обіцяли. Але потім ці обіцянки не виконують. Від цього втратив «Народний Фронт», бо не обіцяв, а говорив усе, як є. У 2014 роцібула інша ситуація, ніж зараз: початок війни, захоплення Криму. Тоді «Народний Фронт» прямо говорив, що ситуація в державі складна. «Народний Фронт» виграв від того, що говорив правду. І під час виборчої кампанії представники партії говорили правду, що реформи неминучі, що в бюджеті було практично нуль гривень. А зараз«Народний Фронт» від того, що каже правду, навпаки, втрачає. Ситуація змінилась, люди тепер не знають, кому вірити».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів
11 листопада 2019
14:15
24 жовтня 2019
14 жовтня 2019
02 жовтня 2019
15 вересня 2019
13 вересня 2019
12 вересня 2019
21 серпня 2019
20:00
13 серпня 2019
29 липня 2019
27 липня 2019
26 липня 2019
24 липня 2019
23 липня 2019