Якою може бути вулиця Лесі Українки у Луцьку

Творча архітектурна майстерня "Балан та Стельмащук" розглядає реконструкцію вулиці Лесі Українки як благоустрій частини міста, що втілює його історичну самобутність.

Таким чином хочуть створити комфортне міське середовище, облаштувати загальноміську рекреаційну зону, своєрідні туристичні ворота до Старого міста, - зазначають у пояснювальній записці.

В таку зону, на думку архітекторів, повинні входити вулиці історичного Луцька, сформовані у передвоєнний та післявоєнний час, які сьогодні є центром Луцька. Також вулиці, які прилягають до пішохідної зони: Богдана Хмельницького, Паркова та Крилова.

"Власне, цей невеликий район разом зі Старим містом та його перлиною – замком Любарта - і є Луцьком. Сучасна забудова та споруди радянського періоду (хіба за винятком комплексу будівель на площі перед університетом та входом до парку) не є цікавими з точки зору архітектури та туристичного потенціалу. Такі (або подібні) райони типової забудови ми можемо побачити в будь-якому місті України", - зазначають архітектори.

Уперше реконструкцію вулиці Лесі України під пішохідну зону запропонували під час підготовки до 900–річчя Луцька. За зразок взяли пішохідну зону у Литовському місті Каунас.

З часу реконструкції минуло майже 30 років. Особливо постраждали від часу системи водовідводу. Як повідомляють архітектори, бетонні лотки дощової каналізації частково зруйнувались, вода розмиває основу, плитка просідає і руйнується.

Тому насамперед планують замінити аварійні лотки водовідводу на систему водовідведення українського виробництва. Передбачають також заміну мощення вулиці.

Зокрема, відкриють історичне довоєнне мощення: плитку Трилінського, якою була укладена проїжджа частина вулиці і яка зараз захована під "сучасною" бруківкою.

"У першому варіанті проекту з плитки Трилінського ми планували виконати велодоріжку на всій довжині вулиці. Однак під час обговорення дуже багато лучан, зокрема велосипедисти, "забракували" цей варіант, а зважаючи на незначну ширину вулиці Лесі Українки, від велодоріжки довелося відмовитися взагалі. У представленому відкоригованому проекті ми використовуємо "трилінку" для мощення вузької (до метра) полоси вздовж фасадів будинків. Таким чином ми й історичне мощення покажемо, й уникнемо незручностей, які виникають при пересуванні пішоходів цією плиткою", - зазначили у Творчій архітектурній майстерні "Балан та Стельмащук".

Решта мощення виконають з плитки типу ФЕМ (бруківка). Архітектори розробили типові "карти " з цього матеріалу. Частково побачити такий художній прийом можна біля будинку культури на Театральному майдані.

Для того, щоб оцінити "карту" в матеріалі у натуральну величину, одну з типових "карт" викладуть у дворі на проспекті Волі, 22.

Вулиця Лесі Українки, відповідно до проекту, ділиться на три відрізки:

• від Театральної площі до вул. Кривий Вал;
• від вул. Кривий Вал до вул. Галшки Гулевич;
• від вул. Галшки Гулевич до площі Воз'єднання.

Архітектори ТАМ "Балан та Стельмащук" вважають, що це дасть можливість поетапно виконанувати роботи із благоустрою зі збереженням загальної концепції проекту.

Функціональним зонуванням вулиці передбачено:

• Збільшення кількості автостоянок (архітектурна майстерня проектує велику автостоянку біля будинку техніки (ЦНАП) та передбачає стоянку на закінченні вулиці, біля ательє "Зося").
• Реконструкція сучасних та створення нових скверів.
• Реконструкція скверу на перетині вул. Лесі Українки та Кривий Вал, а також влаштування скверу біля Центру надання адмінпослуг.

Планують також замість книжкового ринку, що розміщений перед ЦНАПом, створити сквер. Саму ж будівлю ЦНАПу хочуть облаштувати для зручностей людей з особливими потребами.

Для початку книжковий ринок залишиться на місці, але сквер таки з'явиться.

Архітектори планують встановити біля ЦНАПу "сухий пішохідний фонтан", авторську паркову скульптуру "Хлопчик на велосипеді", облаштувати зони відпочинку з парковими лавами та врегулювати потоки відвідувачів ЦНАПу за допомогою розгалуженої системи доріжок.

У планах - реконструкція та розширення простору скверу біля пам'ятника Бойку з влаштуванням дитячого майданчика.

Передбачають також створення скверу, автостоянки та встановлення елементів благоустрою на завершенні пішохідної зони.

Архітектурна компанія "Балан та Стельмащук" пропонує встановити годинник на осі вулиці Лесі Українки.

Більшу частину старих та хворих дерев вздовж вулиці Лесі Українки хочуть зрізати і висадити на тому місці шаровидні клени. Загальна кількість зелених насаджень на вулиці зросте. Адже у скверах на розі вулиці Лесі Ураїнки та Кривого Валу і у сквері, де був пам'ятник Бойку, планують висадження нових дерев та збільшення площ квіткових клумб.

На місці розташування у XV-XVII століттях "нових" в'їзних воріт встановлять пам'ятний знак. На перетині вул. Лесі Українки та Кривого Валу архітектори пропонують розширити сучасний сквер в бік будинку АТС.

Завдяки підпорним стінками піднімуть зону вздовж вулиці Кривий Вал до позначки рівня вулиці Лесі Українки. Відтак сквер біля магазину "Мисливець" та торгового центру значно збільшить свою площу. Також в цій зоні планують облаштувати "сухий пішохідний фонтан", встановити пристрої для зарядки мобільних телефонів та організувати зону вільного доступу до Інтернету.

На території пішохідної зони ліквідують всі обмежувальні знаки, виконані з обрізів труб, та металеві стовпчики. Пішохідна зона відділятиметься від проїзної частини гранітними напівкулями заввишки з 50 см. Це перешкоджатиме руху легкового транспорту, однак створить можливість для руху аварійної та пожежної техніки.

ТАМ "Балан та Стельмащук" хочуть також замінити на вулиці Лесі Українки світильники. Планують розробити концепцію вечірнього декоративного освітлення вулиці.

У плані реконструкції фасадів пішохідної зони – створити, прийняти та реалізувати концепцію розміщення зовнішньої реклами у місті Луцьку.

Крім цього, планують поновити історичний вигляд унікального фасаду Луцького базового медичного коледжу та декорувати фасади ательє "Зося".