Поділитись:

Підсумки воєнного стану: між «зрадою» та «перемогою»

Четвер, 27 грудня 2018, 15:00

26 грудня закінчився воєнний стан, який тривав упродовж місяця в 10 областях України. Сам факт його впровадження є унікальною подією, оскільки це відбулося вперше в історії нашої незалежності.

З часу його ведення в суспільстві точилися гострі дискусії щодо того, задля чого це зробив нинішній гарант. Було сказано чимало з хештегом «зрада» та
«перемога» як на просторах facebook, так і в кулуарах Верховної Ради.

Особливо гарно поживилася російська пропаганда, яка кожного дня вигадувала нову причину, чому Петро Порошенко пішов на такі радикальні дії. Від ініціювання великої війни для узурпації влади до поділу людей на перший та другий сорти, що взагалі виглядає повною нісенітницею.

Спробую підбити власні підсумки того, що відбувалося упродовж останнього місяця, проаналізувавши всі «перемоги» та «зради», з якими зіткнулася Україна.

Зважаючи на прямий напад офіційних збройних сил РФ на українських моряків та взяття їх в полон в Азовському морі, реакція України була більш ніж адекватною. Введення воєнного стану, хоч і неповноцінного, було необхідною умовою у відповідь на відкриту агресію Москви. Загалом упродовж 30 напружених днів Україна підвищила інтенсивність підготовки органів управління та військ на кордоні з РФ, а також посилила протиповітряну оборону в російському напрямку, що не може розглядатися негативно. Однак це далеко не основні здобутки внаслідок азовської конфронтації.

На міжнародній арені, де до проблем України поступово адаптувалися і почали про них якщо не забувати, то говорити дедалі менше, тема України знову активізувалася. Як наслідок – не відбулася зустрічі Путіна з Трампом на саміті G-20 в Аргентині та пролунала гучна заява американського президента про те, що він не буде зустрічатися з Путіном до того часу, поки українські моряки не повернуться додому. У додаток Євросоюз продовжив пакет санкцій проти Москви ще на півроку. Натомість американські конгресмени ухвалили резолюцію, в якій закликали Дональда Трампа запровадити нові санкції щодо Росії через напад на українських моряків. Такі дії підтримали і депутати Європарламенту, які закликали лідерів країн ЄС до більш активних та рішучих дій. Одним із найкращих результатів для України могло б стати блокування будівництва Північного потоку-2, до чого неодноразово закликали своїх лідерів євродепутати. Однак від слів до справи поки ніхто так і не переходить.

Окрім того, одним із ключових моментів за цей період було створення незалежної автокефальної православної церкви в Україні. І в цьому контексті введення воєнного стану в областях, що розташовані на кордоні із РФ, звело до мінімуму загрозу різного роду провокацій з боку Москви, які могли б зірвати цей процес або відтягнути його на не визначений термін.

Також, незважаючи на воєнний стан, Україна отримала макрофінансову допомогу з боку ЄС, кредит від Світового банку, частина якого вже надійшла
до скарбниці держави, та транш МВФ. Таким чином ведення воєнного стану особливо не вплинуло на повсякденне життя українців та економіку держави. Натомість ми зміцнили свої позиції на кордоні з Росією. Плюс посилився міжнародний тиск на Москву. Звичайно, хотілося б більш жорсткої реакції з боку Європи, яка все ще не бачить чи просто не хоче помічати загрозу, яку несе Росія не тільки для України, але і для всієї колективної безпеки ЄС.

Частково воєнний стан вплинув і на внутрішньополітичну ситуацію в країні. Насамперед постраждали вибори в ОТГ, оскільки вони відбулися лише в частині областей України. Незважаючи на «демонізацію» Петра Порошенка окремими політиками, звинувачуючи його в намаганнях узурпувати владу, «Солідарність» на виборах до об’єднаних територіальних громадах показала більш ніж гарні результати. Їхні представники очолять 52 ОТГ. Натомість у ВО «Батьківщини» лише 5 кандидатів на голову здобули перемогу. З результатом 25,4 % президентська партія перемогла і серед тих, хто отримає депутатський мандат до рад об’єднаних громад, на противагу 24,2 %, що отримала ВО «Батьківщина». Такі результати є кращими за будь-які соціологічні опитування напередодні президентських перегонів, що демонструють електоральну прихильність.

Певною мірою завдяки рішучим діям на фоні російської агресії Петро Порошенко підняв власні рейтинги в суспільстві, вкотре продемонструвавши
як свої ораторські здібності, так і дипломатичні. І проявив себе з боку сильного лідера, який готовий і може захищати Україну. Саме така головна ідея транслювалася в голови українців президентською командою. І частково це спрацювало. Окрім всього, президентські вибори відбудуться, як і планувалися, узурпації влади не відбулося, розв’язання великої війни також, про що наполегливо говорили та доводили на різних російських ток-шоу псевдоексперти, думку яких не рідко підхоплювали українські політики.

Отже, якщо підсумувати, то воєнний стан в Україні не завдав майже ніякої шкоди державі. Ні свобода громадян, ні економіка не постраждали. Міжнародна спільнота вкотре звернула увагу на Росію як на агресора. Натомість Україна посилила безпеку на кордоні та утворила незалежну автокефальну православну церкву на чолі з митрополитом Епіфанієм, що є вагомим чинником духовної деколонізації від «руського мира».

Головним мінусом у всій цій історії залишається полон 24 українських моряків, які все ще перебувають в руках агресора і, напевно, ще не скоро повернуться додому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів
19 січня 2019
18 січня 2019
14:00
17 січня 2019
16 січня 2019