Поділитись:

#Сім_сорок: чи правильно ми ставимося до старості?

Вівторок, 22 січня 2019, 07:40

Колись, як була малою, вважала, що люди в 40 років, то вже старі люди. В віці, коли ти ходиш у садок взагалі, всі, хто старший за тебе, автоматично був старим – старий, бо вже в школу ходить; старий, бо на роботу ходить; старий, бо в церкву ходить. А що таке старість насправді?

Скільки зараз у ЗМІ матеріалів про те, що люди поважного віку бігають, подорожують, відриваються на дискотеках? Хіба їх можна назвати старими, якщо вони ведуть такий спосіб життя? На моє переконання – ні. Куди більше хочеться назвати старою людину, якій нічого в цьому житті нецікаво і вона на все жаліється замість того, щоб все взяти у свої руки.

Якось стереотипно склалося, що старість огортає голови жінок хустками, дає їм у руки ціпок та топче стежку у банк, аби отримати пенсію. Але ж багато пенсіонерів мають не таку старість!

От моя бабуся має купу захоплень, які ще здатні підняти її вранці з ліжка. Вона обожнює читати, вишиває, в’яже теплі шкарпетки та навіть допомагає мені, коли я хочу на її швейній машині пошити чергову «модну-молодьожну» спідницю. А що вже говорити про її випічку. Вона розуміє жарти і сама здатна віджартуватися з будь-якого приводу. До того ж, вона переймає від нас з братом молодіжний сленг. І нас це тішить. Бо коли людина жартує, активно проводить час – значить вона не старіє!

Тож давайте спробуємо не сприймати старість сивочолою, бо ж сучасний світ має стільки варіантів зафарбовування сивини, що важко й перерахувати…

Надрукувати
мітки:
коментарів
15 січня 2019
25 грудня 2018
04 грудня 2018
05 липня 2018
20:00
21 травня 2018
13 лютого 2018
30 січня 2018
02 січня 2018
24 жовтня 2017
03 жовтня 2017
26 вересня 2017
19 вересня 2017
01 червня 2016