Поділитись:

Недійсність розірвання договору: суперечливі моменти в суді*

Вівторок, 22 січня 2019, 15:30

"Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним". Так сказано в постанові від 27 листопада 2018 року Великої палати Верховного суду.

У юридичній компанії "Аскольд" розтлумачили, що це означає.

Відтак, відступаючи від сформованої 23 грудня 2015 року позиції колишнього Верховного Суду України, Велика Палата нового Верховного Суд вважає, що, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків. А також у разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

В "Аскольді" звертають увагу, що під час розгляду справи відповідачем подано заяву про припинення провадження у справіяка обґрунтовує відсутністю предмета спору, оскільки між сторонами на момент подання апеляційної скарги було підписано акт приймання-передачі про повернення з оренди спірних нежитлових приміщень. Тобто, на момент звернення позивача з апеляційною скаргою до суду спірне майно вже було повернуто, а відтак відсутній й предмет спору.

Однак, на думку Верховного Судуякщо предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту його вчинення, то укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів