Поділитись:

Трудова міграція: хто їде до України на роботу

Понеділок, 11 лютого 2019, 11:03

Ось уже кілька років поспіль темпи трудової міграції в Україні продовжують зростати. Дедалі більше українців шукають підробіток в Польщі та інших країнах.

Але є і зворотний процес – трудова імміграція до України. Поки це не особливо розвинене явище, але вже через кілька років ситуація може кардинально змінитися, а без робочих рук з інших країн нам просто не обійтися. Сайт "Сегодня" розповідає, чи приїжджають до України на заробітки, коли ця тенденція набуде масового характеру і чим це може обернутися.

Скільки іноземців приїжджає до України

За інформацією Державної прикордонної служби, 2018 року в Україні побувало понад 27 млн. іноземців. Найбільше до нас приїхало громадян Молдови – 4,1 млн, Білорусі – 2,5 млн, Росії – 1,5 млн, Польщі – 1 млн. Також значний потік приїжджих спостерігався з Угорщини – 828 тис. і Румунії – 645 тис. Прикордонники зазначають, що очевидна тенденція до збільшення потоку іноземців до України.

Крім цього, збільшилася і кількість нелегальних мігрантів. 2018 року їх було більше на 20-30 % порівняно з минулим роком.

"2018 року ми бачили зростання кількості незаконних мігрантів приблизно на третину. Всього минулого року затримали 3270 нелегальних мігрантів. При цьому кількість затриманих з них за незаконний перетин кордону зросла на 26% і становила 1130 осіб", – заявив голова Держприкордонслужби Петро Цигикал. 

Значна частина затриманих мігрантів – понад 2100 осіб – порушила правила перебування в Україні. З них найчастіше українське законодавство порушували громадяни Молдови, Росії, Болгарії, Азербайджану, В'єтнаму і Туреччини.

"У той же час загальна тенденція залишається незмінною: Україна для незаконних мігрантів залишається транзитною країною. Але зі зростанням добробуту в Україні ситуація змінюватиметься, і нелегальні мігранти все більше залишатимуться в Україні", – додав Цигикал.

До речі, експерти теж впевнені, що це неминучий процес і згодом в країні ставатиме все більше мігрантів. 

Хто може приїхати до України

Незважаючи на те, що багато українців хочуть попрацювати за кордоном, іноземці теж не проти приїхати до нас на заробітки. В кадровому порталі HeadHunter Україна розповіли сайту "Сегодня", що є низка кандидатів, готових до переїзду до України, наприклад, з Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Узбекистану.

"Як показав аналіз бази резюме hh.ua, активнішу позицію в питанні пошуку роботи з релокацією до України виявляють кандидати з значнішим досвідом роботи. Так, 68 % претендентів вказали наявність професійного стажу понад 6 років. Ще 16 % кандидатів заявили про досвід від 3 до 6 років і 9 % – від 1 року до 3 років", – зазначають в HeadHunter Україна.

На переїзд до України охочіше згодні кандидати-чоловіки: їх резюме становлять 72 % від всієї бази готових до релокації кандидатів. У віковому розрізі активно проявляють себе дві групи: 18-30 років (41 % конкурсної аудиторії) і 31-40 (36 % конкурсної аудиторії).

Стосовно галузей, то найцікавішими для іноземців виявилися сфери IT, маркетингу, продажів і виробництва. 59 % респондентів з інших країн зацікавлені в повній зайнятості, 19 % – в частковій, 15 % – в проектній роботі, 5 % – в стажуванні, а ще 2 % – в волонтерстві.

"IT-фахівці не їдуть з країни. Більш того, я знаю багато випадків, коли іноземці приїжджають до нас саме до IT-сфери", – зазначає економічний експерт Борис Кушнірук і додає, що якщо ми не створимо в країні сприятливіші умови, які не зменшимо податковий тиск на бізнес, щоб сюди йшов бізнес і тут залишалося населення – нічого не буде.

Елла Лібанова, керівник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, говорить, що на ринках праці в інших країнах зараз все більше зростає попит на людей з високою і низькою кваліфікацією, а от середня кваліфікація не така затребувана.

"Європейський, північноамериканський ринки праці переживають часи, яких у них не було. Якщо довгий час на ринку праці основним контингентом, який користується попитом, були люди з середньою кваліфікацією, незалежно від професій, то зараз ринок праці поляризується. Там залишається два полюси: топові місця, які потребують робочої сили дуже кваліфікованої, і робочі місця, що потребують низької кваліфікації, а ось середина сьогодні провалюється. Досвід говорить про те, що через п'ять років таке буде і у нас. Ми зараз масово готуємо середню кваліфікацію, і виникає питання, що ми з цим робитимемо?" – каже Лібанова і пояснює, що це відкриває певні перспективи для того, щоб залучити людей з інших країн.

Але зараз наша країна не надто пристосована для трудових мігрантів, а на законодавчому рівні це питання все ще не обговорювалося.

Зараз, щоб людина з іншої країни могла працювати в Україні, їй потрібно отримати спеціальний дозвіл на працевлаштування для осіб без громадянства, а ось для роботодавців це і зовсім не вигідно. Українське законодавство зобов'язує роботодавців платити іноземцям наступним чином:

  • 5 мінімальних зарплат (одна мінімальна зарплата зараз становить 4 173 грн, тобто 5 мінімальних зарплат – це 20 865 грн) для тих, хто працює в громадських об'єднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах.
  • 10 мінімальних зарплат (41 730 грн) для всіх інших категорій.

Не поширюється це обмеження на представників творчих професій, IT-фахівців, високооплачуваних фахівців, випускників ВНЗ, які входять до сотні найкращих в світі.

Навіщо країні мігранти і чи можна повернути українців назад

Експерти впевнені, що Україна скоро може зіткнутися з проблемою нестачі робочих рук, але нічого дивного в цьому немає. Через це пройшли всі європейські країни, повідомив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник під час круглого столу на тему: "Чи потребує українська економіка трудових мігрантів з інших країн?"

"Якщо ми говоримо про тенденції, які відбувалися в 90-х роках минулого 20 століття, то ми побачимо, що з Польщі емігрували 2,5 млн поляків. З Румунії емігрували 3,5 млн осіб, населення Литви скоротилося з 3,2 мільйона осіб до 2,5 млн і постійно скорочується навіть зараз. Якщо ми спираємося на дані офіційної статистики, 2011 року в Болгарії 2,1 млн населення країни жили в еміграції. Якщо згадати, що загалом населення Болгарії становить трохи понад 7 мільйонів, то тенденція виходить не найприємніша. До речі, в Німеччині студенти з Болгарії займають 2-ге місце після студентів з Китаю, і ми розуміємо, що молодь з Болгарії виїжджатиме і в подальшому. Крім того, за прогнозами ООН, до 2050 року населення Болгарії скоротиться на 27%", – розповів Воскобойник.

Він додав, що ті процеси, які відбуваються зараз в Україні, не є чимось унікальним, все це було в інших країнах. Наприклад, коли Польща зіткнулася з такою проблемою, в 2004-2005 рр. вони прийняли рішення залучити трудових мігрантів до країни і вибрали для цього шість країн – Україну, Білорусь, Молдову, Вірменію, Грузію та Росію.

"Україні потрібно наслідувати польський досвіду щодо залучення трудових мігрантів, але робити це з розумом, щоб сюди не пішла навала людей. Нам необхідно сформувати пропозиції про зміни в законодавстві, які дозволять залучати до України трудових мігрантів", – говорить Воскобойник.

Щоправда, залучення іноземних робітників завжди стикається з однією проблемою – чи не буде розмиву місцевого населення мігрантами, тому що культура, цінності, релігія можуть кардинально відрізнятися.

"Нам потрібно не тільки залучати трудових мігрантів до України, а й робити все можливе, для того, щоб українці поверталися назад. Робити все можливе для створення умов, щоб трудові мігранти могли вкладати тут свої зароблені гроші, щоб вони могли захистити свої права власності", – пояснює Воскобойник.

Згідно з дослідженнями соціологічної групи "Рейтинг", зараз тільки 8 % українців добре оцінюють свої шанси на пошук роботи в тому регіоні, де вони живуть. Ще близько 15 % оцінюють свої шанси на пошук роботи, як "непогані".

"Основний фактор, який може повернути наших трудових мігрантів назад до країни, це підприємництво. Кожен другий, хто хоче поїхати на заробітки за кордон, відповідає, що готовий інвестувати зароблені гроші у власну справу в Україні", – зазначив Олексій Антипович, керівник соціологічної групи "Рейтинг".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖЦіна мігрантів: що значать "заробітчани" для сучасної економіки України (інфографіка)

Надрукувати
мітки:
коментарів
22 лютого 2019
21 лютого 2019