Поділитись:

"Відмовилася від аборту, то подивися, ЩО ти народила"

П'ятниця, 22 лютого 2019, 20:00

Олена Л. вирішила не переривати вагітність, хоча їй сказали, що її дитина після народження більше п’яти хвилин не проживе. Проте жінка вірила, що все буде добре. І вірила навіть тоді, коли усі лікарі в лікарні відмовилися вести її вагітність. Усі наголошували, що при родах жінка може померти, що такі, як вона, соромлять нашу державу і примножують дитячу смертність.

Для лікарів це стало б черговим перериванням вагітності. Не більше. Для Олени – то було вбивство.

«Принеси і покажи їй, що вона народила»

Жінка живе у сільській глибинці на Волині, звідки до райцентру можна дістатися не раніше, як за годину поганою дорогою. Зараз у неї троє чудових діток.

Страшний діагноз Олена дізналася, коли робила УЗД у Ковелі. На першому обстеженні їй сказали, що вона носить здорового хлопчика. А у 16 тижнів повідомили, що її дитина без черепа і головного мозку.

«Для мене це був шок. Я зробила повторне УЗД у Луцьку. Проте там мені сказали те саме. Але я не могла перервати вагітність. Оскільки вважаю це гріхом. Мені сказали, що народжувати я буду в Києві або Житомирі. Бо в нашій лікарні ніхто мені такі роди приймати не буде», – пригадує Олена.

Але у Луцьку їй таки дали висновок, що вона народжуватиме за місцем проживання. Правда, подружжю і свекрусі довелося писати розписку про те, що якщо з Оленою під час пологів щось станеться, родина претензій до лікарів не матиме.

«Багато чого я почула у свою адресу. Було стільки сліз, нервів і образ. Лікар сказав, що  він також православний. А от я – сором для держави», – розповідає жінка.

Вести вагітність все ж погодилася завідуюча гінекологічним відділенням. Олені кожних два тижні потрібно було приїжджати на огляд. І кожен такий огляд був платним.

Вагітна перестала чути рухи дитини і серцебиття у 35 тижнів. Хоча жінці сказали, що більше 20 тижнів такий плід в утробі не живе. Роди були стрімкими і не болючими. А дівчинка і справді пожила кілька хвилин.

«У родзалі акушерка сказала медсестрі з іронією в голосі: «Піднеси до жінки, нехай подивиться, що вона народила». Проте медсестра цього не зробила. Дитину бачив тільки мій чоловік», – каже Олена.

Рішення народжувати Олена прийняла тому, що, переконана, релігія забороняє у будь-якому випадку переривати вагітність. Вони з чоловіком зверталися до багатьох священиків за порадою. І всі сказали, що у цьому випадку перервати вагітність також гріх. І найбільше на їхнє рішення вплинули слова уже покійного, але досить відомого священика – настоятеля Свято-Вознесенського храму села Овадне Володимир-Волинського благочиння Володимир-Волинської єпархії Іоанна Хільчука.

«Батюшка сказав ні в якому разі не робити аборт. Навіть, якщо це загрожує моєму життю – все у руках Божих. А вбивати дитину не можна, бо вона в утробі жива. Це все дається нам за наші гріхи. І такий був мій хрест», – розповідає Олена.

Вада дитини чи загроза життю жінки – не привід зробити аборт?

«Церква негативно ставиться до переривання вагітності. Особливо, коли просто немає бажання виношувати дитину. Уже складніше питання, коли щось загрожує самій жінці», – коментує прес-секретар єпархії православної церкви України архімандрит Константин Марченко.

Священик каже, що це питання віри, сміливості самої християнки, перед якою стоїть такий вибір.

«У мене особисто був випадок в житті, коли прийшла жінка, якій лікарі радили переривати вагітність. Я їй сказав, що не можу виправдати цей гріх , якщо вона це зробить. Але просто по-людськи обіцяв підтримати її у будь-якому випадку. Ми з нею просто поговорили.  Я тоді сказав, що якщо ми з нею попробуємо довіритися Богові, не з фанатичних міркувань, бо насправді це дуже складне питання, то я вірю в те, що Господь може явити нам чудо. І сьогодні у неї росте дівчинка, якій зараз 5 років, і яку ми могли вбити за порадою лікарів. Дівчинка здорова, з мамою все добре і ми тільки укріпилися у вірі», – каже Костянтин Марченко.

Переривання вагітності священик однозначно називає гріхом. Але як би людина не поступила у цій складній ситуації, навіть якщо вона і помиляється, каже, що то його обов’язок як священика і надалі її підтримати. Бо для жінки, в якої так сталося, - це трагедія, великий внутрішній рубець і вона просто потребує підтримки.

У настоятеля Свято-Миколаївської церкви с. Річиця Ратнівського району Івана Шамайла з приводу цього також є своя думка. Священик також вважає, що переривати вагітність – у будь-якому випадку недопустимо.

«Ми зараз в такий час живемо, що самі закони церковні ламаємо і кожен робить те, що йому на руку. З приводу абортів я неодноразово консультувався в Почаєві і в багатьох старців. Вони кажуть: ні за яких обставин переривати вагітність не можна. Це – вбивство. Дитина в утробі – це вже безсмертна душа.  І неважливо,що вона ще ненароджена. Знаю багато випадків, коли лікарі ставлять страшні діагнози і кажуть про загрози, а жінка народжує здорову дитину. Треба пам’ятати, що над нами Бог», – коментує Іван Шамайло.

У США аборти дозволили на будь-яких термінах вагітності

У січні у Сенаті Нью-Йорка було схвалено скандальний законопроект, який лобіювався демократами з 2006 року.  Депутати Демократичної партії запропонували революційну зміну до законодавства – легалізувати аборти на будь-яких термінах вагітності аж до народження дитини. Такий крок Сенату Нью-Йорка усуває питання моралі і людяності, перетворивши аборт на медичну процедуру, право на яку закріплене Законом про репродуктивне здоров‘я: «Кожна особа, яка завагітніє, має фундаментальне право вибирати: пройти через весь термін вагітності, народити дитину або зробити аборт, відповідно до цієї статті».

Вбивство ненародженої дитини на будь-якому терміні вже не є кримінальним злочином. Згідно з попереднім законом 1970 року, вбивством визнавалася «поведінка, що спричинила смерть людини або ненародженої дитини, якою жінка була вагітна 24 тижні і більше». Після ухвалення нового закону будь-який аборт не є кримінальним злочином, а штат Нью-Йорк не гарантує право на життя для 6-місячних дітей до їх народження.

В Україні ж дозволено переривання вагітності по бажанню жінки до 12 тижнів. Якщо є медичні протипокази, то за згодою жінки перервати вагітність можна до 21 тижня і 6 днів.

Про неперспективну вагітність

«Є ситуації, коли у дитинки вроджені вади, несумісні з життям. Тоді виношування такої вагітності не є перспективним. Думаю, не варто жінці ходити дев’ять місяців в стресі з таким навантаженням на організм», – коментує завідуюча Центру планування сім’ї і репродукції людини Луцького клінічного пологового будинку Лариса Шендибило

З її слів, за минулий рік в обласному пологовому будинку було зроблено 807 абортів. В тому числі, і мимовільні аборти. Уже три роки немає переривань вагітності у дівчаток до 14 років. Загалом, населення стало більше користуватися засобами контрацепції. Також просвітницька робота дала свої результати. Завжди  ліпше запобігти небажаній вагітності.

«Коли я прийшла в 1986 році на роботу, будучи інтерном, то у відділення гінекології на аборти щодня приходило 18-20 жінок. Можете собі уявити?  А зараз є у нас госпрозрахункове відділення платних послуг, там де переривають вагітність до 12 тижнів. То там проводяться аборти двічі на тиждень. І у ті дні приходить зазвичай 2-5 жінок», – каже Лариса Яківна.

Якщо немає загрози життю дитини або жінки, вважає вона, то, звісно, треба народжувати. Першу вагітність переривати не можна. Тому що це загрожує не виношуванням дитини в подальшому. А також може призвести до багатьох хвороб. Не менш небезпечними є аборти і після 35 років.

«В Україні кожна п’ята пара безплідна. Тому, якщо таке щастя прийшло, його треба зберегти і прикласти максимум зусиль, що б ця дитинка прийшла на світ», – вважає Лариса Яківна.

Рішення – у будь-якому випадку за жінкою

У Луцьку є «LIFE ЦЕНТР» для жінок з кризовою вагітністю. Там можна зробити безкоштовний тест на вагітність та отримати консультацію, інформацію про розвиток дитини, аборти та його методи, наслідки, зокрема, і психологічні. Також можна пройти УЗД у лікарів, з якими співпрацює центр, якщо жінка не може це собі дозволити сама.

«Ми намагаємось показати усі сторони її можливого рішення, перевірити, чи зважила вона усе і чи знає, на чию підтримку може розраховувати в обох випадках. Часто жінка буває налякана, шокована і аборт видається їй єдиним можливим рішенням та виходом. Проте це рішення залишається в будь-якому разі за жінкою», – розповідає адміністратор центру Анна Жовнір.

За час його існування звернулось понад 50 жінок. Деякі з них стали підопічними або отримали допомогу. Звертаються в центр за консультацією і по телефону.

Анна Сергіївна каже, якщо жінка вирішує виношувати дитину, то вона може отримати матеріальну допомогу протягом вагітності та першого року життя дитини через спеціальну програму "Вчись та заробляй!". Жінка проходить певне навчання та заробляє бали, які може витратити на матеріальні речі для себе чи малюка.

«У центрі були жінки, які після аборту приходили назад, з постабортним синдромом. Тому ми не засуджуємо наших клієнток. Залишаємо відкритими двері для спілкування в подальшому, навіть, якщо вона обирає переривання вагітності», – каже Анна Жовнір.

Виношувати чи не виношувати – вирішує сама жінка. З огляду на обставини. Бо вагітність для когось бажана, для когось – карма. Так завжди. Але від внутрішнього настрою жінки, мабуть, таки залежить більше, ніж від обставин, у яких вона опинилася.

Проте є нюанси. Це коли під час вагітності дитині ставлять страшний діагноз і жінка вирішує перервати цю вагітність. А після штучних пологів виявляється, що діагноз не підтвердився. Інколи все ж попри той діагноз жінка вирішує доносити дитину і народжує її абсолютно здоровою. За такі медичні похибки лікарі ніколи відповідальності не несуть. А от жінкам з цим треба жити далі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Польщі тисячі людей протестують проти заборони абортів (фото)

Надрукувати
мітки:
коментарів