Поділитись:

Як змінювалися носії інформації — від перфокарт до хмарних сховищ

Неділя, 17 лютого 2019, 07:25

Сорок вісім років тому, 15 лютого 1971 року, компанія IBM випустила перші комп'ютерні дискети. Цей формат широко використовували близько 30 років, і досі дискети остаточно не вийшли з ужитку. Як змінювалися носії інформації для комп'ютера, які з них уже стали історією, а які продовжують розвиватися?

theБабель та автор статті Сергій Пивоваров згадують еволюцію технологій – від перфокарт і магнітних стрічок до флешок і хмарних сховищ даних.

Перфокарта

Цей носій інформації спочатку використовували для управління візерунком на ткацьких верстатах ще з початку ХІХ століття. Потім їх використовували в обчислювальних машинах, а в 1920-ті роки – у перших механічних аналогових комп'ютерах. Робили їх із картону у вигляді прямокутника 187,325 на 82,55 міліметра. Інформація на них вміщувалася в 12 рядків і 80 колонок – це близько 100 байт даних. А комп'ютер її зчитував за наявністю або відсутністю отворів у певних позиціях. Перфокарти використовували для введення та зберігання даних аж до 80-х років минулого століття. Для зберігання одного мегабайта інформації зараз знадобилося б понад 10 тисяч перфокарт.

Перфострічка

Спочатку також використовувалася в ткацьких верстатах, потім – для кодування повідомлень у телеграфії. Цей носій мав вигляд тонкої стрічки з паперу, пізніше з пластмаси, намотаної на бобіну. Інформацію на неї записували за принципом розбивки отворів, як і на перфокарту. Перші комп'ютери на перфострічці з'явилися в 1940-х. Поряд з перфокартами перфострічки широко застосовували до 1980-х.

Магнітна стрічка

З'явилася в Німеччині ще в 1930-х і використовувалася для запису звуку. Першим комп'ютером, який використовував магнітну стрічку для запису даних, став UNIVAC-I, випущений у 1951 році. Широко застосовувалася аж до 1980-х. Магнітну стрічку досі використовують для резервного зберігання даних у великих корпораціях і наукових організаціях. Її головна перевага – довговічність, така стрічка зберігається понад 30 років. Деякі компанії, наприклад IBM, досі працюють над поліпшенням форматів магнітних стрічок і розробляють зразки, здатні зберігати до 35 терабайт даних.

Жорсткий диск

Жорсткі диски, заховані в корпус, з'явилися ще в середині 1950-х. Тоді вони важили близько тонни і вміщували приблизно три з половиною мегабайти інформації. Відтоді ця технологія постійно розвивається, актуальною вона є і сьогодні. А сучасні жорсткі диски вже вміщують понад десять терабайт.

Дискета

Черговим етапом розвитку магнітних носіїв інформації стала 8-дюймова дискета з обсягом 80 кілобайт, представлена компанією IBM у 1971 році. У 1976-му з'явився новий формат – 5,25-дюймовий, ємністю 1,2 мегабайт. А в 1981-му Sony випустила 3,5-дюймову дискету, на яку вміщалось до 2,88 мегабайт. Ці дискети широко використовували аж до початку 2000-х. Ще в 2002-му Sony продала 47 мільйонів дискет, але вже в 2011-му припинила їх виробляти і продавати. Ці носії досі використовують у застарілому промисловому, інженерному і медичному обладнанні різних країн. Наприклад, Пентагон вирішив відмовитися від керування ядерним арсеналом за допомогою дискет тільки в 2017-2018 роках.

Оптичний диск

Технологія оптичного (лазерного) запису інформації на диски спочатку розроблялася для музичних і відеопрогравачів. Перші диски формату CD спільного виробництва Sony та Philips з'явилися в 1982 році. А вже в середині 1980-х CD-приводами для зчитування дисків стали обладнувати комп'ютери. Ця технологія розвивається і сьогодні: з'явилися формати DVD, HD-DVD, Blu-ray Disc. Перший оптичний диск вміщував близько 600 мегабайт інформації, а сучасний Blu-ray такого ж розміру – вже понад 100 гігабайт даних.

Флеш

Цю технологію у компанії Toshiba винайшли ще в 1984 році. Але популярною вона стала через приблизно десятиліття з появою цифрових фотоапаратів та інтерфейсу USB. Перші флеш-карти вміщували близько двох мегабайт. Відтоді постійно зменшується їх розмір і збільшується обсяг пам'яті. Зараз їхня місткість сягає понад 200 гігабайт.

Хмара

Наступний етап – це онлайн-сховища, де інформація зберігається на віддалених серверах у різних точках світу. Доступ до них можливий із будь-якого комп'ютера, підʼєднаного до інтернету. Ця технологія розвивається з середини 2000-х зусиллями таких корпорацій як Amazon, Google, Apple.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Puma випустила "смарт" кросівки

Надрукувати
мітки:
коментарів
22 березня 2019
20 березня 2019
15 березня 2019
13 березня 2019
12 березня 2019
11 березня 2019
08 березня 2019
07 березня 2019
26 лютого 2019
20 лютого 2019
10 лютого 2019
20:00
25 січня 2019
15 січня 2019
13 січня 2019