Поділитись:

Сьогодні сміття — завтра інвестиція: чому варто почати сортувати відходи

Автор: Вадим Курбан |
Середа, 20 лютого 2019, 08:15

Ми звикли вважати сміттям те, що нам на цей момент не потрібно. А з чого ж складається наш сміттєвий кошик? Чи дійсно там знаходиться те, що ніколи й ніяк не може надалі принести нам користь? Спробуємо розібратися.

УСЕ В ОДИН КУЛЬОК

Як правило, у сміттєвий кошик потрапляє різне пакування, папір, пластикові пляшки, органічні відходи з кухні, скляна тара від напоїв, металеві баночки та пляшки від консервації. Ми скидаємо цей набір в один целофановий кульок і несемо у сміттєвий бак.

Чи цікавить нас подальша доля цього кулька? Переважну більшість — ні!

А далі сотні й тисячі таких самих кульків потрапляють на сміттєзвалище, де їх намагаються ущільнити бульдозерами, утрамбовуючи шар за шаром.

Такі наші реалії.

Натомість цивілізований світ вже давно сортує та переробляє сміття. Ба більше — сміття сміттям там не називають, адже це цінна вторинна сировина.

Ми ж звикли викидати папір і картон, скло і метал, пластик.

ЧОМУ МИ ВЕЗЕМО СМІТТЯ З-ЗА КОРДОНУ?

Чого варта вторинна сировина? У чому її цінність?

На сьогодні в Україні налічується понад 30 тисяч несанкціонованих звалищ, 93% відходів вивозиться і закопується в землю, і тільки 4,18% відсортовуються.

Такі дані повідомляє Європейська бізнес-асоціація, закликаючи до перероблювання, аби наша країна остаточно не потонула в отруйному смітті.

Примітно, кажуть у ЄБА, що насправді в Україні є заводи з перероблення вторсировини. Однак українці не сортують непотріб так, аби такі підприємства запрацювали на повну потужність.

В Україні працює 15 заводів з перероблення скла, 15 – паперу, 16 – з перероблення металу, 19 – займаються ПЕТ-продукцією і 36 переробляють вторинні полімери. Але при цьому їх завантаженість є неповною.

Наприклад, заводи з перероблення паперу мають потужність 1100 тис. тонн сировини, проте переробляють лише 600 тис. тонн. Склозаводи можуть переробити близько 800 тис. тонн, а виходить – тільки 350 тис. тонн. Папір і скло навіть імпортують, оскільки, як би це не звучало парадоксально, своєї сировини не вистачає. Наші переробні заводи завозять з-за кордону близько 340 тис. тонн макулатури та 20 тис. тонн скла.

ДВА ШЛЯХИ СОРТУВАННЯ СМІТТЯ

Як зробити так, щоб вторинна сировина НЕ потрапила на сміттєвий полігон?

Є ДВА шляхи.

Перший. Ми відсортовуємо сировину вдома, розділяючи сміття в окремі пакети та місткості та здаємо це у пункти приймання. За це можна отримати додаткові кошти. Досвід показує, що такий варіант можливий навіть для невеличких квартир.

За такого «домашнього» сортування вдається врятувати 80-90% вторинної сировини, адже суха та чиста фракція потрапляє на пункти приймання.

Другий шлях. Ми відносимо все сміття до сміттєвого контейнера і його везуть на сортувальну лінію. Там фасують всі види вторсировини, а залишки везуть на сміттєвий полігон для захоронення.

При такому виді сортуванні можна врятувати тільки 5-10% вторинної сировини. Тому що при перемішуванні з іншими відходами папір, скло і пластик брудниться і використати його ще раз не можливо.

 

ЯК У СЕБЕ ВДОМА НАЛАГОДИТИ ПРОЦЕС СОРТУВАННЯ

Крок 1.

Варто насамперед дотримуватися загальних правил сортування. Вони елементарні:

– зберігайте органічні відходи й вторсировину в різних пакетах;

– промивайте тару від залишків їжі, видаляйте етикетку, кришку;

– сплющуйте тетрапак, металеві банки, скручуйте пляшки з пластику — так вони займуть менше місця;

– збирайте окремо пластикові кришки.

Крок 2.

А тепер, коли ми засвоїли перший крок, розберімося із видами вторсировини.

Макулатура це:

  • газети, журнали, зошити, офісний папір, картон — без поліетиленової плівки на поверхні;
  • картонні упаковки та коробки, рекламні проспекти та листівки.

Не рвіть макулатуру — це псує її структуру і знижує якість вихідної сировини. Краще спресуйте, так вона займатиме менше місця.

Пам’ятайте, що не можна викидати в макулатуру наступні речі:

  • папір із самоклейною поверхнею;
  • пачки від цигарок,
  • фотографії,
  • використані шпалери,
  • чеки з магазинів, квитки на транспорт (просочені воском),
  • одноразовий паперовий посуд (має поліетиленову плівку),
  • все, що зроблено з переробленого паперу (серветки, паперові рушники).

Тепер щодо пластику. До цієї категорії належать:

  • пляшки з-під води, напоїв, молочних продуктів, газованої води та соусів з маркуванням 1 (PET);
  • пляшки з-під мийних засобів, шампунів і гелів з маркуванням 1 і 2;

Не можна викидати в пластик:

  • одноразові контейнери з магазинів і посуд;
  • пінопластові підставки;
  • обгортки цукерок;
  • непрозорі ПЕТ-пляшки;
  • пляшки з-під олії;
  • пінопласт і пінополістирол (м’які пластикові контейнери і підкладки для упаковування продуктів);
  • зубні щітки і трубочки для пиття;
  • пакети з-під заморожених продуктів;
  • пластикове пакування з-під шоколаду, макаронів і круп;
  • поліетиленові та целофанові пакети.

Щодо скла правила простіші. До цієї категорії належить:

  • пляшки з-під напоїв і ліків;
  • банки;
  • бій скла.

 

Не забувайте перед здачею видалити кришки і пробки, вимити тару від залишків їжі і просушити.

Метал включає:

  • алюмінієві банки (від газованих напоїв);
  • консервні банки;
  • залізні кришки з-під скляних банок;
  • бляшані банки (від чаю, кави, цукерок і дитячого харчування);
  • уламки пристроїв, ножиць, ручок.

Не можна викидати в метал:

  • аерозольні балончики;
  • використану фольгу.

Метал — це найцінніше сміття на ринку вторинної сировини: його можна використовувати багато разів. Наприклад, алюміній — невідновлюваний ресурс нашої планети — має нескінченний цикл перероблення. У наш час близько 20% світового запасу алюмінію йде на виготовлення тари для напоїв. Пам’ятайте: на перероблення алюмінію потрібно у 20 разів менше енерговитрат, ніж на виготовлення однієї нової банки.

Є ще така категорія сміття, як небезпечне, яке потрібно здавати окремо від загального побутового сміття. До нього належать:

  • батарейки;
  • акумулятори;
  • ртутьвмісні лампи;
  • градусники.

Ці види відходів здавайте тільки до спеціальних пунктів приймання.

У період їх зберігання в будинку використовуйте коробки або контейнери. Будьте обережні, щоб не пошкодити ртутьвмісні лампи та термометри.

Органічні відходи, які є в кожній родині щодня, теж можна з користю використовувати.

Якщо у вас є дача або присадибна ділянка, харчові відходи можна складати до вермікомпостеру. Органіка перетворяться на натуральне добриво — компост.

ЖИТТЯ ПІСЛЯ СМЕРТІ МОВОЮ ЦИФР

  • 315 кг СО2 не потрапляє в атмосферу при перероблюванні 1 тонни скла для виготовлення нової продукції. Справжнім «скляним чемпіоном» можна вважати Данію: тут 98% скляних пляшок знову стають пляшками.
  • Перероблення однієї банки з-під напоїв береже енергію, достатню для роботи телевізора протягом трьох годин.
  • 5 пластикових пляшок достатньо для виробництва волокна для великої спортивної майки.
  • 20 пластикових пляшок достатньо для виробництва утеплювача зимової куртки.
  • 25 пластикових пляшок достатньо для виробництва волокна для светра.
  • 60 пластикових пляшок достатньо для виробництва 1 м² килимового покриття.
  • 1 т макулатури достатньо для виробництва близько 25 тис. шкільних зошитів.
  • З 60 кг паперових відходів можна виготовити стільки ж товарів, скільки з одного дерева.
  • Використання 1 т макулатури дозволяє заощадити 1000 кВт×год. електроенергії та 200 м³ води.
  • За один рік перероблення вторинних матеріалів у світі дозволяє зберегти ресурси, достатні для того, щоб обігріти і освітити близько 150 млн приватних будинків

 

Матеріал підготовлений в рамках співпраці з Громадянським Рухом "СВІДОМІ" та ІА "Конкурент". Ми публікуємо цю статтю в рамках спільного інформаційно-просвітницького проекту, який покликаний сформувати культуру відповідального ставлення до навколишнього середовища та популяризувати сортування сміття у місті Луцьку.

 

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
19 червня 2019
15 червня 2019
13 червня 2019
14:00
09 червня 2019
06 червня 2019
30 травня 2019
29 травня 2019
28 травня 2019
27 травня 2019
24 травня 2019
23 травня 2019
21 травня 2019