Тепло у цифрах: у "Луцьктеплі" розповіли, чому тарифи різні

У ДКП "Луцьктепло" пояснили, чому в різних містах України відрізняється вартість опалення.

Про це йдеться на сайті підприємства.

Тариф на теплову енергію – це сума тарифів на виробництво теплової енергії, її транспортування та постачання. Теплову енергію виробляють котельні, теплоелектростанції, теплоцентралі, а також атомні електростанції. Вартість тепла безпосередньо залежить від способу його виробництва та виду палива, а також від довжини та технічного стану мереж, та іншого теплотехнічного обладнання. Тому тарифи не можуть бути однаковими для всіх міст. Навпаки, вони можуть суттєво відрізнятися навіть в межах одного населеного пункту. На розмір тарифу впливає також обсяг корисного відпуску теплової енергії, який з кожним роком скорочується (погодні умови, встановлення засобів обліку теплової енергії та гарячої води, відповідно, ощадне споживання послуг споживачами).

Аналізуючи тарифи на теплову енергію, встановлену підприємствам НКРЕКП ще у 2016 році, можна відзначити, що тарифи для ДКП «Луцьктепло» вже тоді були не з найнижчих в Україні.

"Тому, коли наше підприємство перейшло під регулювання Волинської обласної державної адміністрації щодо здійснення ліцензування діяльності у сфері теплопостачання та до виконавчого комітету Луцької міської ради, щодо встановлення тарифів, вони не могли стати меншими, зважаючи на постійний ріст цін на енергоносії", – зазначаєть у "Луцьктеплі".

Крім того, у зв’язку із ростом витрат не лише природного газу, а й електроенергії, витрат на водопостачання та водовідведення, ріст соціальних гарантій з оплати праці у державі, підприємства коригують свої тарифи. Постановою Кабінету міністрів України від 01.06.2011 №869 передбачено лише умови перегляду / коригування тарифів, проте не вказано конкретний термін, протягом якого усі підприємства мають їх переглянути. ДКП «Луцьктепло» оперативно відреагувало на усі ці зміни і одне з перших їх ввело в дію, задля уникнення збитків через різниці в цінах, які пізніше все одно компенсувались би споживачами (за рахунок включення цих втрат у наступному тарифі або ж з міського бюджету). 

"Тому порівнювати тарифи підприємства, яке вже привело свої витрати у відповідність до фактичних витрат з тим, яке ще цього не зробило є, щонайменше, некоректно. До прикладу, в Одесі діють тарифи на централізоване опалення у розмірі 1229,20 грн/Гкал, проте на даний час вже оприлюднений проект тарифу у розмірі 1888,67 грн/Гкал", – йдеться в дописі.

Але є сенс порівнювати розмір тарифу серед підприємств, які привели свої витрати у відповідність до фактичних витрат. Наприклад, з підприємствами волинського регіону.

Важливо звернути увагу на ще один аспект – у теплопостачальних підприємств України встановлено різні види тарифів: одноставковий чи двоставковий.

Одноставковий тариф на теплову енергію – вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості, що реалізується споживачам, визначена як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування, постачання, витрат на відшкодування втрат, планованого прибутку і не розподілена на умовно-змінну та умовно-постійну частини тарифу;

Двоставковий тариф на теплову енергію – грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної).

• умовно-змінна частина двоставкового тарифу - вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості, що реалізується споживачам як грошовий вираз змінної частини планованих економічно обґрунтованих прямих витрат на її виробництво, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно-зміні обсягу виробництва теплової енергії з урахуванням планованого прибутку;
• умовно-постійна частина дво-ставкового тарифу – абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год.) теплового навантаження об'єктів теплоспоживання як грошовий вираз решти планованих економічно обґрунтованих витрат, що включаються до повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, є постійними і не змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно-зміні обсягу виробництва теплової енергії з урахуванням планованого прибутку.

Наприклад, у Луцьку тариф на централізоване опалення одноставковий і становить 1847,75 грн/Гкал, з ПДВ, а в Івано-Франківську – двоставковий. 1312,11 грн з ПДВ – це лише умовно-змінна частина тарифу. Тобто, це витрати, які безпосередньо залежать від відпуску теплової енергії, друга ж частина – це умовно-постійний тариф, який включає в себе витрати на заробітну плату, податки, ремонти, витрати пов’язані з обслуговуванням теплотехнічного обладнання і т.д. і становить – 25760 грн/Гкал/год.

В таблиці нижче подано вибірку теплопостачальних підприємств України, де вказано вид тарифу, його розмір та реквізити рішення про введення тарифу в дію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На 530 гривень більше: чому у Луцьку тепло дорожче, ніж у Києві