Поділитись:

Яка совість – така честь

Автор: Оксана Пуняк |
Субота, 09 березня 2019, 07:40

Передвиборча метушня набирає обертів. Обіцянки на кожному кроці, як і щоразу: високі зарплати, низькі тарифи, корупціонерам руки повідрубують, крадіїв посадять... 
Завжди кажуть, що риба гниє з голови. Гадаю, це той випадок, де не зовсім так.

"Накрали" – це основне дієслово, яким ми користуємося при розмові про депутатів. А уявіть ситуацію: є собі Іван (умовно). Він працює рядовим бухгалтером в якійсь державній установі. Державну установу забезпечують канцтоварами, і за декілька місяців назбиралося чимало пачок паперу. Його не встигають використати, коли вже привозять новий. Й Іван думає: а чому ж добру пропадати – візьму собі пачку-другу, все одно через місяць знову привезуть. Що ж тут такого, правда? Згодом Іван йде на підвищення – стає головним бухгалтером установи. А це нові горизонти, і "зайвим" тут стає не тільки папір. Пару сотень туди-сюди – хто ж помітить, коли рахунки на мільйони.А потім Іван йде в депутати, а там відкриваються ще більші можливості і ще більше "зайвого". Умови не змінюються – змінюються масштаби. Те, що для раннього Івана – крадіжка, для теперішнього – "погано лежить". Тут вже просто з'являється питання совісті, в декого її рівень знижується до нуля паралельно до того, як зростає рівень їхнього достатку. 

І треба розуміти, що одразу жити краще не стане, хто б що не обіцяв і хто б до влади не прийшов. Важливо, аби кожен з нас завжди мав міру і знав межу.

Надрукувати
мітки:
коментарів
20 вересня 2019
19 вересня 2019
18 вересня 2019
17 вересня 2019
12:00