Що означає піст в житті відомих волинян

Тиждень тому розпочався найсуворіший та найголовніший піст у році – Великодній. Він триватиме 48 днів, упродовж яких варто утримуватися від веселощів, розваг, спокус і приділити час самопізнанню і молитвам. Окрім того, віряни відмовляються від їжі в пам'ять про сорокаденний піст Ісуса Христа. 

"Конкурент" поцікавився у відомих волинян, яке місце у їхньому житті займає піст, чи дотримуються вони всіх правил і обмежень та що дається найважче у цей період.

Микола Яручик, депутат Луцької міської ради:

"Піст – це дуже особисте, це внутрішнє. Моральне, духовне. Піст – це правила, яких треба дотримуватися не на публіку, а для самого себе.

В період посту обмежую себе в їжі вже років 5-6 приблизно. І не тільки в їжі. Обмежував себе раніше і в алкоголі. Але більше року тому я взагалі відмовився від алкоголю, тому для мене не проблема і в піст не вживати алкоголь. В період посту я не їм м'ясо. Це я можу витримати, якщо ми говоримо про їжу. А все інше, то трішечки мені вдається важче. Але мені подобається постити.

Найважче дається не відмова від їжі чи якихось інших речей. Найважче, певно, дається дотримання привильних моральних правил. Ось це вдається найважче. Хочеться їх дотримуватися, але дуже часто спокуса перемагає і не завжди виходить їх дотриматися. На жаль".

Юлія Вусенко, депутатка Луцької міської ради:

"Я спокійно ставлюся до посту і поважаю людей, які його дотримуються не афішуючи. У цей період найважливіше, напевно, все ж таки не їсти одне одного, а якщо говорити про споживання їжі у піст, то, як на мене, це одна із ненайбільш шкідливих мирських спокус. Не мала посту, який би повністю витримала – від початку і до кінця, повністю за усіма церковними канонами. Але є дні, коли намагаюся стежити за їжею, під час його перебігання – середа і п'ятниця. Це мені дається неважко. Я легко можу обмежувати себе у їжі.

Та все ж ключовим вважаю піст духовний. Коли контролюєш свій стан тіла і не дозволяєш собі забувати, що піст духовний має бути виражений у читанні молитов, та сприймаєш це з радістю. Піст допомагає сповна відчути радість свята і, готуючись до нього, мати змогу відновити спокій душі. А це насправді дуже непросто".

Павло Варварик, художник:

"Піст для мене – це, насамперед, внутрішне налаштування на певні духовні зміни та на певний духовний розвиток. Я особливо в своєму меню не роблю великих обмежень та не дотримуюсь суворого посту, оскільки для мене піст – це певна сходинка до чогось вищого в житті, в своєму розвитку. Просто мій спортивний та активний спосіб життя не дуже сприяє реальному та суворому посту, але це не впливає на мою віру в Бога та на мої переконання в силі Всевишнього.

Найважче дається боротися зі спокусами, які існують в сучасному світі. Але я намагаюсь жити за Божими заповідями (я їх для себе називаю Законами існування Світу)".

Юрій Хазіпов, ресторатор:

"Я вже давно не дотримуюся посту. Але в моєму житті існують духовні практики. І це не обов'язково відвідування храму, споживання чи не споживання якихось продуктів. Хоч я не проти й цих правил. Людина сама обирає, якими саме діями рости духовно. В моєму розумінні, духовний ріст – це пошук себе справжнього. Пошук Бога в собі.

Все насправді просто. Проте досягти цього непросто. Головним чином, через стереотипи та прагнення навколишнього світу нав'язати нам "єдино правильний" шлях. Як сказав класик: "Кожен факір вважає, що шлях до раю пролягає крізь його шатро".

Ось і весь мій піст. Намагаюся знайти гармонію зі світом, а значить – і з собою (і навпаки)".

Мая Голуб, журналістка, представниця Інституту масової інформації у Волинській області:

"Для мене піст – це духовне очищення, шлях до гармонії. Це щось більш духовне, аніж просте обмеження в їжі. Я за вільний вибір. Кожен має вирішувати – постити чи ні. Важливо, щоб зло чи погані думки не мали влади над вами. Є такий вислів "У піст важливо "не їсти" один одного". Людина людині не вовк. Цих принципів можна дотримуватись не лише в піст, а й загалом у житті. Також важливо жити у гармонії, не картати себе за щось, не займатись "самоїдством".

Кажуть, що у час посту добре позбуватися залежностей. Та, на мою думку, в будь-який час можна відмовитись від того, що заважає жити так, як би хотілося. Раніше у мене була залежність від кави, зараз цього немає. Кілька років тому могла випити 5-6 чашок кави за день, а це забагато. Зараз для мене норма – це одна кава вранці або дві упродовж дня.

Спеціально на період посту обмежувати себе в їжі не буду, бо займаюся спортом й треба працювати розумово. За день багато аналізую інформації. Якщо буду більше витрачати калорій, ніж отримую, то це буде неправильно. Організму потрібна енергія та здорова їжа. Буду їсти рибу й надалі, свіжі овочі, каші, фрукти. Алкоголь я не вживаю, а чипси та інші шкідливі снеки теж давно не їм.

Остання мною прочитана книга – "Бог ніколи не моргає" авторки Регіни Бретт. Раджу іншим почитати. Книга дуже надихаюча, й після цього на своє життя поглянете по-іншому".

Тарас Божидарнік, професор Луцького НТУ:

"Згадуючи мудрого покійного Любомира Гузаря, "головне в піст не їсти один одного". Погоджуюсь та процитую відоме "важливіше, що з рота, а не до рота". Духовні цінності понад усе.

Щодо обмежень в їжі під час посту, то, на жаль, із цим складно. Маю виразку, тому голодувати мені небезпечно. Хоча колись пробував по середах і п'ятницях бути винятково на рибі та овочах. Тішу себе, що зміг за три місяці позбутися 27 кг за умови відповідного режиму харчування і спортивних навантажень. Хоча, на жаль, припинивши проект більше восьми місяців тому, набрав знову 10 кг. Але спогади про режим дали позитивний результат і намагаюсь не зловживати переїданням.

Якщо говорити про їжу, то найважче, мабуть, заснути голодним під рев живота! А якщо серйозно і про духовне, то світ такий жорстокий і бурхливий, що важко берегти нерви, здоров'я та обмежувати себе у діях, словах чи бездіяльності стосовно кривдників".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Їсти – не гріх": Епіфаній дав православним настанови у Великий піст