Інсулін захищає від раку, - вчені

ФОТО ІЛЮСТРАТИВНЕ

Надмірна вага сприяє розвитку резистентності до інсуліну і частоті раку товстої кишки.

Про це інформує technology.org.

Вчені з Інституту обміну речовин Макса Планка в Кельні визначили новий механізм сигналізації інсуліну в слизовій оболонці кишківника, який відповідає за підтримку кишкового бар'єра і пояснює зв'язок між резистентністю до інсуліну і раком кишківника, за даними.

Через слизову оболонку кишківника поглинаються не тільки поживні речовини, з їжею в нього надходять патогени та мікроби. Таким чином, зовнішній шар клітин слизової оболонки – кишковий епітелій, діє як бар'єр для запобігання проникненню патогенів. Клітини з'єднуються один з одним так званими десмосомами, які діють як застібка-блискавка, яка тісно з'єднує клітини.

Руйнування кишкового бар'єра призводить до проникнення бактерій, що призводить до сильного запалення і, таким чином, призводить до сприятливих умов для раку кишківника.

«У мишей, які живляться на жирній дієті та мають надлишкову вагу, ми можемо спостерігати так звану негерметичну кишку», – каже Ганна Лена Остерманн, докторант групи Томаса Вундерліха, яка зробила головну роботу з цього дослідження.

Вона додає: «У цих мишей частіше розвивається рак кишківника, ніж в інших»

Одним з наслідків зайвої ваги є інсулінорезистентність, при якій рецептори інсуліну більше не реагують на інсулін. Гормон інсулін виділяється підшлунковою залозою, коли рівень цукру в крові підвищується внаслідок прийому їжі для того, щоб сигналізувати клітинам про його поглинання. Епітелій кишківника також має рецептори інсуліну, хоча вони не дуже актуальні для прийому їжі.

Інсулін активує гени для утворення десмосоми.

Остерманн та її колеги тепер змогли показати, що сигнальний шлях інсуліну в епітелії кишківника забезпечує підтримання кишкового бар'єра. Ефект інсуліну в цьому клітинному шарі активує гени, які відповідають за утворення десмосом. Таким чином, реконструкція десмосом у результаті травми кишкового бар'єру може бути менш ефективною у пацієнтів з резистентністю до інсуліну, а ризик розвитку раку кишківника збільшується.

Але чому сигнальний шлях, відповідальний за поглинання цукру в клітини, також регулює підтримку кишкового бар'єра? «Тіло не може жити без сигнального шляху інсуліну, тому що клітини не могли поглинути цукор, необхідний для виробництва енергії. Підтримання кишкового бар'єра також є необхідним для виживання. Таким чином, ці два процеси можуть бути пов'язані з одним з найважливіших шляхів передачі сигналів », – підсумовує Вундерліх.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стерильність нам не потрібна, – Уляна Супрун