"Йому було б 50", – зворушлива розповідь доньки полеглого Героя з Волині

Донька полеглого на Сході України бійця розповіла, яким він був насправді. 

Про це Вікторія Климчук-Длугач написала у Facebook. 

"Сьогодні моєму татові 50. Було б. Якби не війна з Росією. Я завжди кажу, що 17 серпня 2014 року під час мінометного обстрілу в селищі Хрящувате на Луганщині я втратила тата, а країна здобула ще одного Героя", – написала вона. 

Також Вікторія навели декілька фактів про Сергія Климчука

• мав три вищі освіти;
• був практикуючим юристом, правозахисником, викладачем;
• до останніх днів був членом Козацького стрілецького братства.  "Тато був класним козаком, одним з тих, які вивчають історію України та займаються реставрацією, працюють над національно-патріотичним вихованням молоді, мандрують і знайомлять жителів інших країн з козацькою спадщиною і культурою; які були в епіцентрі усіх українських революцій", – додала донька;
• був веселим і обожнював травити анекдоти;
• любив українську кухню більше за всі інші. "Колись привезла зі США кулінарну книгу і приготувала за нею вишуканий десерт з пісочним тістом, яблуками і вершками. Тато спробував і каже: "Воно то смачно, доню, але краще б борщику зварила". Те ж саме було із французькими десертами", – пригадала Вікторія;
• все українське було для нього дуже органічним: і вишиванки, і борщ, і сало з чорним хлібчиком, і його козацьке вбрання…
• був завжди у хорошій фізичній формі, хоча спортом не займався;
• після 20 років паління кинув погану звичку і не повернувся до неї навіть на війні;
• любив порожувати Україною і закордоном з сім‘єю і друзями;
• мав нульову терпимість до корупції; 
• був активістом Помаранчевої революції та Революції Гідності;
• на війну пішов добровольцем у батальйон «Айдар» в пекельне літо 2014;
• на його честь назвали вулицю в селі Троянівка, де він народився. Там само скоро висадять дубову алею його імені;
• встановили меморіальну дошку на будинку, де жила наша сім‘я у Луцьку;
• тато посметрно отримав орден «За Мужність ||| степеня» та Почесного громадянина міста Луцька;
• про нього можна почитати в таких книгах: «Айдар. Четвертий тост» Сергія Деркача, «Волинський пантеон» Олександра Дем’янюка і Геннадія Гулько і в інших.

"Багато всього зроблено на його честь як одного з Героїв, але для мене він досі той, хто носив мене у себе на плечах по квартирі ввечері і співав мені пісню «Донечка маленька, сірі оченята». З днем народжння, тат. Сподіваюся, колись ти будеш пишатися країною, за яку віддав життя", – написала донька.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• "Бридко", – військові обурені ситуацією із банером у Луцьку
• "Мерзотне політиканство", – бійці 14 ОМБР про банер в Луцьку