Поділитись:

Портрет глядача і фільм-відкриття: експерти розповіли про кіно

Неділя, 07 квітня 2019, 20:00

Світ щодя змінюється, а разом з ним і кіно. Якщо зараз переглянути стрічки, які просто били всі рейтинги з десяток років тому, то в них можна знайти стільки "ляпів"... А які смішні спецефекти і яка очевидна комп'ютерна графіка? 

Зараз для того, аби відзняти гарне і якісне кіно, можливостей море – лиш би гроші. Але таких фільмів, які вражають і грою акторів, і сюжетом, і картинками, все ж небагато. Чи то глядач такий вибагливий, чи кіно розучилися знімати – незрозуміло. ІА "Конкурент" вирішило трохи пролити світло на це питання і запитати в експертів, якими є сучасні кіноглядачі і які фільми можна назвати відкриттями року. 

Дмитро Грелюк, директор РЦ "Промінь":

"Сучасний глядач сьогодні дуже вибагливий. Він хоче, щоб фільм був в зручний для нього час, щоб був максимальний комфорт при перегляді, а також висококласний сервіс. В принципі усі ці фактори є в кінотетатрі Multiplex, що в РЦ "Промінь"‎, тому глядач надає перевагу саме нам при виборі кінотеатру в нашому місті.

Дуже складно вибрати конкретно якийсь фільм, адже їх було дуже багато цього року. Окремо хотілося би виділити український кінематограф, адже цьогоріч вийшло в прокат багато дуже якісних картин, котрі відразу захопили глядача і збирали повні зали". 

Богдана Стельмах, координаторка Мандрівного феститвалю Docudays UA у Волинській області:

 

"Не можу однозначно сказати, якими є сучасні глядачі/глядачки, бо, по-перше, для цього треба поспостерігати за ними в різних регіонах, а по-друге, дуже рідко відвідую кінотеатри – буваю лише на прем’єрах українських фільмів. Це не тому, що я не люблю такий спосіб відпочинку – навпаки. Але для мене неприйнятна відсутність "культури" сприйняття кіно більшістю. Жувати попкорн і запивати його колою, коли на екрані гинуть люди, коли розгортається трагедія людських доль – це верх цинізму. Люди сприймають фільми як розвагу, навіть коли йдеться про події на Сході країни. Відсутність культури перегляду – це також смітити і покидати зал ще під час титрів, тоді як саме в той час є над чим подумати. Зрештою, це неповага до людей, котрі над цим фільмом працювали. Грішать тут не лише відвідувачі, а й самі оператори кінопоказів, завчасно вмикаючи світло у залі.

Проте є інші, як я їх називаю, "непопкороні" глядачі, які розуміють ціну питання і сприймають кіно як мистецтво. Власне, такими є відвідувачі й відвідувачки Мандрівного Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. Під час кожного фільму ми говоримо не лише про проблему, порушену в ньому, а й про авторські права і культуру сприйняття.

Загалом, з одного боку, люди не хочуть проблемних фільмів, а більше голлівудських екшенів, а з іншого – вони готові підтримувати український продукт, навіть яким би він слабким не був, і це – хороша тенденція.

Відкриттям року минулого (бо цей ще триває) став фільм «Black Mirror: Bandersnatch», створений сервісом Netflix за мотивами «Чорного дзеркала», у якому можна обирати поведінку героїв і хід розвитку сюжету. Знаю, що в квітні цього року планується вихід ще одного такого фільму. Це щось абсолютно нове в кінематографі – інтерактивне телебачення, де створюється ілюзія, що ти вирішуєш, яким буде сам фільм і його фінал. Якщо говорити про українське кіно, то дуже приємним сюрпризом уже цього року стало вручення Шевченківської премії Романові Бондарчуку, арт-директорові Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, за фільм «Вулкан», який 4 квітня вийшов на широкий екран. Дуже хочу його побачити. Можливо, саме він стане фільмом-відкриттям 2019 року". 

Сергій Шараєвський, режисер: 

"Неможливо дати однозначну характеристику глядачу, бо існують різні погляди та інтереси стосовно глядача. У комерційному відношенні, то є така реальність: американський глядач любить хорори, бо в них все добре, а український – комедії, бо в нас погано. Тобто поки український глядач ходить на розважальне, легке, комедійне та пригодницьке кіно. Це для того, щоб відволіктися від постійних стресів, тривоги, почуття небезпеки та незахищеності. Кіно і його фантастичний світ дає таку можливість.

Якщо чесно, то з того, що дивився цього року, поки не було фільму-відкриття. Єдине, то шокував фільм Ларса фон Трієра "Дім, який побудував Джек". Після перегляду виникли питання: про що цей фільм? для чого таке знімати? хто дав на таке гороші?"

Євгенія Ткаченко, координаторка проекту "Lutsk Night Cinema": 

"На мою думку, сучасний глядач є дуже вимогливим та допитливим. Якщо раніше будь-яким новим фільмом у кінотеатрі можна було затягнути повну залу глядачів, то тепер творці кінострічок борються за глядача. І, з одного боку, це дуже добре, адже це породжує конкуренцію та створення чималої кількості вартісних кінокартин різних жанрів. Сучасному глядачу мало, він хоче більше, цікавіше, гостросюжетніше. Він чи вона копає глибше. І якщо раніше могли пробачити неточності сюжету (варто пригадати, скільки прогалин мають фільми про Гаррі Поттера), то тепер такі речі дуже гостро обговорюються. Глядач ставить багато запитань та вимагає відповідей. І це абсолютно інший рівень споглядання кіно.

На запитання про фільм-відкриття року не дуже просто відповісти. Адже таких фільмів було декілька. Насамперед мене вразив фільм «Зелена книга». Мої очікування були настільки заниженими, що після фільму я зрозуміла, наскільки сильно помилялася. Це не якесь пересічне кіно про подорож. Це те кіно, якому віриш, це ті персонажі, за чию долю переживаєш. Дуже добре показано головного та другорядного героя, їхні зміни та розкриття їхніх рис характеру, поведінку впродовж усього фільму. Однозначно рекомендую до перегляду, особливо тим, хто вважає расизм перебільшеною проблемою. Другий фільм, який мене дуже вразив, – це «Пасажир». Гра головного персонажа змушує вірити у все, що відбувається, і відчувати себе на його місці. Що робити у ситуації, коли твоїм рідним загрожує небезпека? Як зрозуміти, кому довіряти і хто є тим загадковим пасажиром? Який вибір зробити краще? Кінець фільму був досить неочікуваним. Також мені сподобався фільм «Фантастичні звірі. Злочини Гріндевальда», мабуть, через те, що я дуже чекала на продовження, а також мене було запрошено на допрем'єрний показ і тематичну вечірку до Києва.

Якщо ж говорити про фільм-відкриття, що показувала наша команда «Lutsk Night Cinema», відкриттям для мене стала стрічка від BBC «Земля. Один вражаючий день». Це кіно я раджу переглянути всім. Дивіться його з друзями, коханими, сім'єю, з батьками. Це фільм про те, що оточує нас, про те, який світ довкола, і як часто ми не бачимо цього. Фільм тримає мене під враженням, хоча від показу минуло вже два місяці. І, звісно, якість зйомки BBC, як завжди, на рівні. Дивіться хороші фільми, ходіть на прем'єри до кінотеатрів, а також відвідуйте безкоштовні кінопокази «Lutsk Night Cinema». Бо забагато кіно не буває". 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів